4. Види і соціально-економічні наслідки інфляції.

В залежності від критерію, який береться за основу розрізняють різні види інфляції.

Види інфляції.

I. За темпом зростання цін існує:

1) помірна (повзуча) інфляція – це інфляція, що розвивається поступово, коли відбувається зростання цін до 10 % за рік. Така інфляція властива для більшості країн з розвиненою ринковою економікою і вона не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму;

2) галопуюча інфляція – інфляція, коли ціни зростають швидко, а саме від 10 до 100 % щорічно. У період галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто відбувається розбалансування економіки. Вважається, що підйом економіки, тобто її економічне зростання, можна забезпечити, якщо рівень інфляції не перевищує 50 % на рік;

3) гіперінфляція – це інфляція, коли ціни зростають більше ніж 100 % на рік. Для гіперінфляції розбіжність рівнів цін і заробітної плати стає катастрофічною, знижується добробут навіть найбільш забезпечених верств населення, безприбутковими і збитковими стають навіть великі підприємства;

4) супергіперінфляція – це інфляція, коли ціни зростають більше ніж на 50 % на місяць. Вважається, що така інфляція паралізує функціонування всієї економіки.

II. За ступенем зростання цін у різних товарних групах виділяють:

1) збалансована інфляція – інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп підвищуються пропорційно. Ціни підвищуються досить повільно і одночасно на більшість товарів та послуг. Збалансована інфляція призводить до періодичного підвищення цін товарів;

2) незбалансована інфляція – інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп змінюються в різних пропорціях. Незбалансованість зростання цін призводить до зростання невизначеності в економіці, поширення спекулятивно-посередницьких операцій, ускладнює раціональний вибір у сфері інвестування.

III. За ступенем передбачуваності розрізняють:

1) очікувана (передбачувана) інфляція – зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період з достатнім ступенем надійності;

2) неочікувана (непередбачувана) інфляція – характеризується раптовим стрибком цін, внаслідок чого її прогнозування стає майже неможливим.

IV. В залежності від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють:

1 ) інфляція попиту, пов’язана з порушенням рівноваги між попитом і пропозицією в економіці, яке виникає в наслідок існування надлишкового сукупного попиту. В такій ситуації надлишковий сукупний попит призводить до завищення цін на незмінний за обсягом національний продукт;

Рис. 3. Природа виникнення інфляції попиту.

На рис. 3 показано, що у разі руху кривої сукупного попиту вправо і наближення її до максимальних можливостей економіки відбувається постійне зростання цін, а на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції тільки зростання цін без зростання обсягів національного виробництва.

2) інфляція пропозиції (витрат), пов’язана з порушенням рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією через зростання витрат на одиницю продукції. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг на ринку при незмінному сукупному попиті, що призводить до зростання цін на товари.

Рис. 4. Природа виникнення інфляції пропозиції.

Виділяють два види інфляції пропозиції:

а) інфляція пропозиції, що пов’язана з підвищенням заробітної плати в економіці. Появу такого виду інфляції пропозиції може спричинити діяльність профспілок, а також страйки робітників, які вимагають підвищення заробітної плати, яке не підкріплюється підвищенням продуктивності праці і зростанням обсягів виробництва продукції;

б) інфляція пропозиції, пов’язана з порушенням механізму пропозиції певних економічних ресурсів. Така інфляція є наслідком зростання цін на сировину та енергоносії (газ, нафту та ін.). Так наприклад, зростання цін на енергоносії призводить до зростання витрат виробництва і транспортування всієї продукції в економіці.

З таким зростанням цін на енергоносії була пов’язана світова економічна криза 1973 – 1974 рр. Подібне у світовій економіці відбувається і зараз. В Україні такий вид інфляції мав місце у 1993 – 1994 рр. у зв’язку з переходом постсоціалістичної економіки на світові ціни на енергоресурси.

V. За формою (характером) прояву є:

1) відкрита інфляція, яка існує при відносно вільному (відкритому) ринку, розвивається вільно і ніким не стримується;

2) прихована (пригнічена) інфляція, яка існує, коли держава адміністративно фіксує ціни і тому вони не змінюються, але це призводить до так званого вимивання дешевих товарів з товарообороту і виникнення їх дефіциту.

Розглянуті види інфляції в економіці можуть бути тісно взаємопов’язані, тому на практиці їх дуже важко розмежувати.

Соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція це серйозна проблема в економіці з глибокими соціально-економічними наслідками.

Виділяють три групи наслідків інфляції.

I. Падіння рівня життя населення, що знаходить прояв у наступних моментах:

1) зменшення поточних реальних доходів населення. Розуміння цього будується на різниці між номінальним і реальним доходом.

% ∆ реального доходу = % ∆ номінального доходу – % ∆ рівня цін

Виходячи з цього, інфляція не завжди призводить до зменшення поточних реальних доходів громадян, а тільки тоді, коли зростання рівня цін перевищує підвищення номінального рівня заробітної плати;

2) знецінення особистих заощаджень громадян;

3) погіршення якості життя населення.

II. Перерозподіл доходів, який знаходить прояв у наступному:

1) перерозподіл особистих доходів громадян. При цьому слід зазначити, що від інфляції у першу чергу потерпають люди, яки отримують фіксовані номінальні доходи (пенсіонери, особи, що отримують різні види грошової допомоги, працівники бюджетних організацій, студенти). В той же час у людей, які живуть не на фіксовані доходи (підприємці, що отримують виручку від продажу товарів, робітники прибуткових підприємств) можуть і в умовах інфляції підвищувати свій рівень життя. Таким чином, в результаті існування інфляції відбувається різке розшарування населення країни за рівнем доходів;

2) перерозподіл доходів між дебіторами і кредиторами. Наслідки такого перерозподілу можуть бути різними в залежності від виду інфляції, тобто від того є вона очікувана чи ні. У випадку неочікуваної інфляції вигоду отримують дебітори, тобто одержувачі кредитів, за рахунок кредиторів, тобто тих, хто надає кредити. Якщо інфляція очікувана, то кредитор вже може внести зміни у розподіл доходів, включивши у ставку відсотка за кредит поправку на очікуваний рівень інфляції. В даному випадку слід розрізняти номінальну ставку відсотка і реальну ставку відсотка.

Номінальна ставка відсотка – це виражене у відсотках збільшення грошової суми, яку отримує кредитор після повернення йому виданого кредиту.

Реальна ставка відсотка – це ставка відсотка за кредит з поправкою на інфляцію. Для її визначення необхідно від номінальної ставки відсотку відняти рівень інфляції.

III. Вплив на обсяг національного виробництва і зайнятість.

1) Помірна інфляція попиту сприяє руху економіки до рівня повної зайнятості, тому що перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією стимулює зростання виробництва, а це, у свою чергу, призводить до збільшення зайнятості населення. Тому, якщо суспільство бажає забезпечити економічне зростання, то йому слід змиритися з деяким помірним рівнем інфляції (див. рис. 1). На основі цього англійський економіст А. Філліпс у 1958 р. зробив висновок, що високий рівень інфляції зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття і навпаки, тобто між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує обернений зв'язок. Графік, що характеризує такий взаємозв’язок отримав назву крива Філліпса (див. рис. 5).

2 ) Висока інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, призводить до диспропорцій в економіці, дезорганізує інвестиційний процес.

Р ис. 5. Крива Філліпса.

3) Капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять великі прибутки, а також переміщуються за кордон у пошуках більш прибуткового застосування і більших гарантій у його збереженні. Таким чином, високий рівень інфляції сприяє поширенню спекуляції, розвитку тіньової економіки і корупції.

4) Порушується нормальне функціонування грошово-кредитної системи. Знецінення грошей підриває стимули до їх нагромадження, породжуючи таке явище як “втеча від грошей”, коли підприємці і населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари, коштовності, нерухомість та інші матеріальні цінності. Поступово згортаються товарно-грошові відносини і розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Також у цей час скорочується кредитування як підприємств так і населення.

5) Інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів із-за кордону. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

6) Інфляція підриває мотивацію до ефективної трудової і підприємницької діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.