
- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Тематичний план
- •Ііі. Зміст програми Модуль і. Теоретична культурологія
- •Тема 1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.3. Теми доповідей та рефератів:
- •1.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 2. Сутність культури у світлі культурологічних поглядів і концепцій
- •2.3. План семінарського заняття:
- •2.4. Теми доповідей та рефератів:
- •2.5. Питання на самостійне опрацювання:
- •Тема 3. Основні напрями розвитку світової та української культурології.
- •3.3. Теми доповідей і рефератів:
- •3.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 4. Культурогенез
- •4.3. План семінарського заняття:
- •4.4. Теми доповідей та рефератів:
- •4.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Модуль іі. Історична культурологія.
- •Тема 5. Культури стародавніх цивілізацій як духовний феномен.
- •5.3. Теми доповідей і рефератів:
- •5.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 6. Східні культури та їх типологія.
- •6.3. План семінарського заняття:
- •6.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 7. Антична культура як фундамент західної цивілізації
- •7.3. План семінарського заняття:
- •7.4. Теми доповідей та рефератів:
- •7.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 8. Феномен європейського середньовіччя.
- •8.3. План семінарського заняття:
- •Символізм середньовічного мислення і мистецтва.
- •8.4. Теми доповідей і рефератів:
- •8.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 9. Культура Київської Русі
- •9.3. План семінарського заняття:
- •9.4. Теми доповідей і рефератів:
- •9.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 10. Світ арабо-мусульманської культури.
- •10.3. Теми доповідей і рефератів:
- •10.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 11. Відродження: нові ідеї, ідеали, художня мова.
- •11.3. План семінарського заняття:
- •11.4. Теми рефератів і доповідей:
- •11.5. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 12. Доба бароко в Європі
- •12.3. План семінарського заняття:
- •12.4. Теми доповідей та рефератів:
- •12.5 Питання, що виносяться на самостійне опрацювання.
- •Тема 13. Українське бароко
- •13.3. Теми доповідей і рефератів:
- •13.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання.
- •Тема 14. Соціально-культурний динамізм Європи XVIII-XIX ст.
- •14.3. Теми доповідей та рефератів:
- •14.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •Тема 15. Основні параметри культури хх ст.: авангард і постмодерн
- •15.3. Теми доповідей і рефератів:
- •15.4. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
- •IV. Шкала оцінювання.
- •4.1. Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
- •4.2. Порядок переведення рейтингових показників в європейські оцінки eсts
- •V. Рекомендована література до курсу
- •Орієнтовний перелік питань до іспитів і заліків
- •Зразок екзаменаційного білета
- •Індивідуальні завдання та контрольні заходи для проведення модульного контролю
- •1. Тематика рефератів:
- •2. Комплексна творча робота до модуля 1
- •1. Тематика рефератів:
- •2. Комплексна творча робота до модуля 2
- •1. Тематика творчих завдань (розкрити проблему за текстом першоджерела):
- •1. Тематика творчих завдань (розкрити проблему за текстом першоджерела):
- •2. Книги для історичного та змістового опису (для обох модулів):
Орієнтовний перелік питань до іспитів і заліків
Періодизація культурно-історичного процесу. Критерії виділення культурних епох.
Соціокультурні умови оформлення культурології в окрему науку.
Об’єкт і предмет культурології.
Методологічні засади культурологічного знання.
Міжпредметні зв’язки культурології як інтегративної науки. Психологія культури як результат синтезу психологічної та культурологічної наук.
Категорії культурології: картина світу, ментальність, культурні архетипи та ін.
Модель культурологічного дослідження.
Культурологічний метод.
Структура культурології як наукової дисципліни.
Культурологія в системі фахової підготовки студентів.
Сутність культури як предмета культурології. Підходи до визначення культури.
Історичний розвиток уявлень про культуру.
Цінності як смислова основа культури.
Основні концептуальні парадигми культурології.
Культура і освіта: співвідношення, перспективи діалогу.
Структура культури.
Співвідношення матеріальної та духовної культури.
Функції культури в житті суспільства.
Типологія культури.
Поняття “субкультура” і “контркультура”, їх співвідношення.
Динаміка культури.
Лінійна і циклічна моделі культурної динаміки як культурні архетипи і культурологічні концепції.
Семіотика культури.
Мова культури.
Поняття “текст культури”. Феномен комунікації.
Діалог культур – діалог текстів як культурологічна проблема.
Порівняльний аналіз знаку і символу.
Культурогенез. Семіотичний процес як чинник культурогенезу.
Роль психологічного чиннику в культуротворчості.
Міфологія як явище культури і форма світогляду.
Старослов’янські міфи і легенди, їх класифікація.
Спільне і відмінне у міфологічних системах різних народів світу.
Первісна культура: витоки, особливості і тенденції розвитку.
Картина світу у первісній культурі.
Тотем, табу, міф, ритуал як механізми психологічного захисту.
Опозиція “хаос – космос” в структурі мислення первісної людини.
Неолітична революція і перехід до цивілізації в історії людства.
Аграрне господарство як технологічна основа культур стародавніх цивілізацій.
Давні цивілізації Сходу: передумови виникнення і загальна характеристика.
Картина світу в культурі Стародавнього Єгипту.
Картина світу в культурі Стародавньої Месопотамії.
“Осьовий час” в давній історії як час долання традиціоналізму.
Антична цивілізація як фундамент культури Заходу. Інноваційний характер античного стилю мислення.
Картина світу у давньогрецькій культурі.
Калокагатія як базовий принцип давньогрецької системи виховання (пайдейї).
Філософія, риторика, музика – домінанти духовного життя еллінів.
Грецький театр: тема року.
Побут і звичаї стародавніх греків. Становище рабів і жінок.
Особливості культури Стародавнього Риму.
Окремі феномени римської цивілізації: реалістичний портрет, сатира, природознавство.
Римське право як явище світового порядку.
Римський інженерний геній.
Християнство у Римській імперії: соціокультурні умови та світоглядні джерела. Християнський тип культури.
Дихотомія “Схід – Захід” у сучасній культурологічній думці.
Ключові цінності світоглядних систем Сходу і Заходу: порівняльний аналіз.
Основні підходи до релігійно-філософського осмислення світу в культурі традиційної Індії.
Модель світу в індо-буддійській культурній традиції.
Людина в індо-буддійському типі культури.
Модель пізнання в індо-буддійському типі культури.
Основні підходи до релігійно-філософського осмислення світу в даосько-конфуціанській традиції.
Модель світу в даосько-конфуціанському типі культури.
Людина в традиційній культурі Китаю.
Модель пізнання в традиційній культурі Китаю.
Вплив традиційної культури Китаю на розвиток сучасного світу.
Особливості становлення арабо-мусульманської цивілізації.
Вплив ісламу на духовні цінності арабських народів.
Середньовіччя – доба розквіту арабської науки та філософії.
Роль ісламського світобачення у специфіці художньої мови арабської архітектури, живопису, театру.
Арабська література («лицарський роман», казка, поезія).
Феномен європейської цивілізації. Християнство як основа її розвитку.
Картина світу в західнохристиянській культурі доби Середньовіччя.
Монастирі – середньовічні центри громадського життя і освіти.
Романіка і готика – перші великі стилі в культурі. Особливості романського і готичного образів світу.
Розвиток західноєвропейської схоластики. Феномен університету.
Народна і сміхова культура Середньовіччя.
Лицарство як моральний та естетичний ідеал Середньовіччя.
Синтез мистецтв у середньовічному храмі.
“Божественна комедія” Данте – художній синтез середньовічної
культури.
Візантійська культура: містицизм і спіритуалізація.
Візантійська традиція в культурі слов’ян.
Феномен Ренесансу. Картина світу в культурі Відродження.
Ідеологія гуманізму і зародження цінності індивідуальності в ренесансній культурі.
Діалогічність ренесансної культури як альтернатива середньовічному монологізму.
Специфіка зображення світу і людини у мистецтві Високого Ренесансу.
Розкол і драматизм культури Реформації.
Протестантська мораль і формування нового типу особистості.
Картина світу в культурі бароко.
Стиль бароко в іспанському, голландському, фламандському мистецтві ХУІІ ст.
Картина світу в європейському класицизмі.
Сутність і джерела ідеології Просвітництва.
Роль літератури і мистецтва в епоху Просвітництва.
Раціоналізм Просвітництва та соціально-політичні ідеали Фр. Вольтера.
Система гуманістичного виховання Ж.-Ж. Руссо як культурний феномен.
Світ “мініатюрних” форм “галантного століття”.
Динамізм соціального і духовного життя початку ХІХ ст. та
розвиток індивідуалістичної культури.
Формування національної ідеї в культурі Заходу ХІХ ст.
Романтизм: дух бунтарства і ностальгія за старовиною.
Феномен тоталітарних культур.
Феномен американської культури.
Реалізм як художній метод пізнання і відображення світу.
Доба кризи західноєвропейської культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Соціокультурні та світоглядні чинники кризи.
Феномен масової культури в історичному та теоретичному зрізах.
Класична і некласична картини світу: порівняльний аналіз.
Мистецтво авангарду: світоглядні засади.
Мистецтво авангарду: течії живопису.
Авангардний театр і музика.
Особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства.
Постмодернізм як новий тип світогляду.
Постмодерністські тенденції в архітектурі, живописі, літературі.
Принципи архітектури функціоналізму.
Мода як соціокультурний феномен. Сучасні молодіжні моди.
Культура сучасності: стан та перспективи розвитку.
Роль інформації в сучасному суспільстві. Проблема міжкультурних комунікацій.
Діалог культур як провідна установка інформаційної картини світу.
Феномен української культури в контексті діалогу Сходу і Заходу.
Космогонічні моделі прадавньої української культури.
Картина світу у культурі українського Середньовіччя.
Взаємозв’язки культури Київської Русі та Візантії.
Діалог культури Київської Русі з античністю.
Культура Київської Русі та її роль у розвитку культурних традицій православного регіону.
Особливості української культури Литовсько-польської доби.
Культурно-освітня діяльність братських шкіл в Україні.
Козаччина як явище культури.
Людина і світ в українському бароко.
Бароко в українській архітектурі ХУІІ ст.
Українське бароко: живопис, література, музика.
Роль Києво-Могилянської академії у формуванні науки і освіти країн слов’янського регіону.
Національна ідея в українській культурі ХІХ ст.
Роль Т.Г.Шевченка у становленні нової моделі української культури.
Громадівський рух в Україні.
М.П. Драгоманов і феномен “нового українства”.
Стиль класицизм в українській архітектурі.
Наукове і мистецьке життя в Україні кінця ХІХ ст.
Театр корифеїв, виникнення перших драматичних та оперних театрів, музеїв живопису.
Еклектизм як художній стиль в українській архітектурі ХІХ ст.
Стиль “модерн” в українській архітектурі та живописі рубежу ХІХ-ХХ ст.
Українська культура в 10-20-ті роки ХХ ст.
Політика коренізації та “Український Ренесанс”.
Діалог “Українського Ренесансу” із “Срібним віком” в Росії.
Школа і освіта в Україні у 1 половині ХХ ст.
Українській авангард: література і театр Леся Курбаса.
Авангардні течії в українському живописі.
О. Архипенко і його школа: художні пошуки і здобутки.
Трагедія української інтелігенції в роки сталінських репресій.
Митці і мистецтво на полях Другої світової війни.
Наукова і художня творчість доби політичної “відлиги” (60-ті рр. ХХ ст.).
Співпраця діячів культури України і зарубіжної діаспори.
Складність і поліваріантність шляхів розвитку сучасної української культури.