1.2. Складові технологічного процесу

До складових технологічного процесу відносять: основні матеріали - полімерні плівки, алюмінієва фольга, комбіновані матеріали для виготовлення гнучкого паковання; витратні матеріали – фотополімерні друкарські форми, монтажні стрічки і фарби; анілоксові вали.

1.2.1. Вплив на процес друку основних матеріалів.

Найбільше застосування мають одношарові і багатошарові плівки з поліетилену (ПЕ) і поліпропілену (ПП) і їх комбінацій з алюмінієвою фольгою і картоном. Залежно від режимів і способів виготовлення ПЕ і ПП отримують різні значення їх міцності на розрив, еластичності, прозорості, бар'єрні властивості і принадність до друку. До основних особливостей друку внаслідок застосованного матеріалу відносять:

- Поверхні плівок і фольги не мають всотуючої властивості.

- Для друку застосовують ПЕ товщиною від 20 до 150 мкм, а ПП - від 15 до 150 мкм. [2]

- Еластичність плівок і їх мала товщина створюють проблеми при їх транспортуванні і забезпеченні приводки. Плівки розтягуються при невеликих зусиллях. Цьому сприяє необхідність процесу сушки.

- Плівки мають різну ступінь прозорості.

- Полімерні плівки застосовують у вигляді полотна або рукава, що розширює допуски на товщину матеріалу.

- Для досягнення адгезії друкарських фарб до невсотуючої поверхні плівки необхідно проводити її попередню обробку високовольтним розрядом струму для збільшення її поверхневого натягу.

До особливостей друку на алюмінієвій фользі відносять відсутність всотуючої здатності її поверхні і проблему, пов'язану з утворенням складок при друці і транспортуванні через пластичність фольги. Її товщина складає 10 – 150 мкм. Для забезпечення достатньої адгезії фарби до поверхні фольги наносять на неї праймер.

У багатошарових матеріалах папір, картон, полімерні плівки і алюміній комбінуються залежно від їх вживання (призначення упаковки). Їх друкарські властивості визначаються компонентом матеріалу, на який наноситься відбиток.

1.2.2. Застосування формних систем.

Формну систему утворюють фотополімерні друкарські форми (ФПДФ) і монтажна стрічка. Її головна задача забезпечити технологічно необхідний друкарський тиск для якісного відтворення елементів форми. На рис. 1.2. показана поведінка друкуючої поверхні ФПДФ при відсутності і наявності компенсації надлишкового тиску.

Рис. 1.2. Поведінка друкуючої поверхні ФПДФ : а - при відсутності компенсації надлишкового тиску; б – при забезпеченні компенсації за рахунок еластичного шару.

В залежності від ступеня деформації при створенні тиску друку формні системи аналогічно декелям підрозділяють на жорсткі та м'які. Жорсткі формні системи утворюють ФПДФ товщиною 0,76-1,14 мм (1,7 мм), які класифікуються для плівок як тверді. Вони встановлюються як правило за допомогою монтажних стрічок з демпферним шаром товщиною 0,38-0,55 мм. Стрічка компенсує надлишковий тиск шляхом перерозподілу деформації від найбільш твердої форми до свого демпферного шару (рис.1.3). Це дозволяє зменшити дефект розтискування і тому застосовується при переважній наявності на формі растрових зображень. М'які формні системи утворюють ФПДФ товщиною 1,7 – 2,54 мм, які класифікуються для плівок як м'які. Пластини, з яких вони виготовлені мають еластичний шар з високим значенням стисливості. ФПДФ встановлюються за допомогою жорсткої монтажної стрічки товщиною 0,1-0,2 мм. У цих системах надлишковий тиск компенсується за рахунок деформації шарів товстої форми. Такі системи застосовують для друку плашок та крупних штрихових елементів.

Рис. 1.3. Перерозподіл деформації і тиску в жорстких формних системах.

1-Друкарський циліндр; 2 – Матеріал, що задруковується; 3 - Друкарські елементи фотополімерної форми; 4 - Монтажна стрічка;5 - Формний циліндр.

До основних характеристик ФПДФ відносять модуль пружності, твердість за Шором, руйнівне зусилля на розтягування. Як і у випадку декеля для ФПДФ при стиску розрізняють три складових деформації: пружну, еластичну і пластичну [7]. На властивості ФПДФ впливають тип пластин, з яких вони виготовляються і режими їх обробки. Відрізняють одношарові і багатошарові структури фотополімерних пластин. Одношарові пластини складаються з лавсановї основи, фотополімерного світлочутливого шару і захисної плівки, яка відділяється при експонуванні. Багатошарові пластини комбінують у своїй структурі принцип твердої тонкошарової пластини зі стисливою основою (рис.1.4). Остання приймає на собі деформацію при друці.

Демпферні монтажні стрічки (рис. 1.5) мають добру стисливість. Під стисливістю розуміють здатність матеріалу під дією зовнішнього навантаження змінювати свій об'єм і після припинення дії навантаження відновлювати його. Демпферні стрічки знижують розтискування в повнокольоровому і растровому друці. Жорсткі стрічки майже не піддаються стискуванню.

Рис. 1.4. Структура багатошарової фотополімерної пластини.

1 - Захисна плівка; 2 - Еластичний шар; 3 - Стабілізуюча плівка;

4 - Фотополімерний світлочутливий шар; 5 - Захисна плівка

Рис. 1.5. Структура демпферної монтажної стрічки.

1 –Клейовий шар зі сторони пластини; 2 – Розділяючий шар;

3 – Пінистий шар; 4 – Стабілізуюча плівка.