1.3. Види та функції контролінгу

Термін "контролінг" походить від англійського дієслова to control. В перекладі це дієслово має декілька значень, у тому числі в економічному аспекті означає "управління" і "спостереження". Виходячи з цього, можна зробити висновок, що контролінг покликаний вирішувати комплекс задач, пов'язаних із спостереженням, плануванням і управлінням.

В сучасній економічній літературі приводиться достатньо багато різноманітних дефініцій контролінгу.

Контролінг - керівна концепція ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

Контролінг - система управління.

Контролінг - функція в підтримку менеджменту.

Контролінг - управління прибутком.

Контролінг - функція, організована в підтримку керівництву.

Таким чином, контролінг не можна ототожнювати з функцією контролю, оскільки остання виконує лише незначну приватну функцію контролінгу.

Контролінг виконує найважливу функцію підтримки системи менеджменту і займається:

1) плануванням і постановкою мети (глобальних і локальних стратегій);

2) збором, аналізом внутрішньої і зовнішньої інформації;

3) цілеспрямованим управлінням, координацією і контролем.

Контролінг повинен створювати систему ефективного управління фірмою, направлену на поступовий, ефективний, економічний і рентабельний її розвиток.

Останніми роками посилюється акцент на визначенні контролінгу як системи інформаційного забезпечення для системи ефективного менеджменту фірми.

Така різноманітність підходів пояснюється історичними, економічними і національними особливостями розвитку систем контролінгу.

На сьогодні не виникає суперечок і сумнівів, що контролінг - найважливіша функція управління і підтримки управління.

Формування національної концепції контролінгу неможливе без досвіду світової спільноти. Джерела контролінгу закладені в період формування державного управління в середні віки.

Так, при дворі англійського короля вже в XV ст. існувала посада з назвою countollor. До обов'язків цієї відповідальної особи входили документування і контроль грошових і товарних потоків. Зазвичай, це не зовсім відповідає сучасному розумінню контролінгу.

На підприємствах контролінг став зароджуватися в США в кінці XIX ст. В економічній літературі зафіксовано, що з 1880 р. посада контролера введена в компанії Atchison, а в 1892 р. - в компанії General Electric. У зв'язку з цим можна констатувати, що контролінг як система на підприємстві народжений в кінці XIX ст. Проте, перші пагони контролінгу залишалися непоміченими довгий час і отримали свій розвиток тільки з 20-х pp. XX ст. Як констатує сучасна економічна історія, слово "контролінг" і посада "контролер" на підприємствах США залишалися невідомими аж до великої депресії.

Можна відзначати на сьогодні, що головною причиною народження і формування контролінгу як системи є промислове зростання в США в кінці XIX-початку XX ст., яке викликало ускладнення процесів обліку, планування, контролю і управління.

Ускладнення економічної системи управління привело до того, що ряд специфічних функцій (фінансовий контроль, аналіз та ін.) був переданий у ведення спеціалізованих служб контролінгу.

Аналіз економічної історії дозволяє зробити висновок про те, ЩО у вирішальній мірі на розвиток системи контролінгу зробила вплив світова економічна криза.

Саме в цей період - великої депресії - керівництво багатьох компаній прийшло до розуміння необхідності формування системи внутрішнього планування, обліку і контролю.

Наведемо концепцію контролінгу у вигляді схеми нарис. 1.1.

Рис. 1.1. Концепція контролінгу за Ханом

Концепція контролінгу є постійно змінною системою, що на теперішній час остаточно не сформувалася, знаходячись у стадії формування і пошуку. Особливість системи контролінгу полягає в тому, що він адаптується до підприємства, до його структури, місії, системо обліку, управління, потенційно упроваджуючись в них з метою їх удосконалення. Значну роль у вдосконаленні системи контролінгу відіграли новітні тенденції економічного і політичного розвитку в останні десятиріччя.

Останнім часом все частіше висловлюється думка, що "контролінг - система управління досягненням кінцевих результатів діяльності підприємства".

Контролінг дозволяє встановити контроль за досягненням як стратегічної (довгострокової), так і оперативної (тактичної, поточної) мети підприємства. На фоні цього і формуються два напрями контролінгу:

- стратегічний контролінг;

- оперативний контролінг.

Новітній менеджмент розділяє мету підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Таким чином, система контролінгу включає два основних аспекти (підсистеми): стратегічний і оперативний. Порівняльна характеристика даних видів контролінгу представлена в табл. 1.4.

Концепція контролінгу є постійно змінною системою, що на теперішній час остаточно не сформувалася, знаходячись у стадії формування і пошуку. Особливість системи контролінгу полягає в тому, що він адаптується до підприємства, до його структури, місії, системо обліку, управління, потенційно упроваджуючись в них з метою їх удосконалення. Значну роль у вдосконаленні системи контролінгу відіграли новітні тенденції економічного і політичного розвитку в останні десятиріччя.

Сутність оперативного контролінгу полягає у формуванні засобів і методів ефективного управління поточною метою підприємства, яка може бути визначена як прибутковість і ліквідність.

Сутність стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні виживання підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, який може бути охарактеризований як шанси і ризики.

Таблиця 1.4. Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу.

Ознака	Оперативний	Стратегічний
Орієнтація	В основному внутрішнє середовище підприємства	Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства
Мета	Забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні виручки від реалізації і витрат	Забезпечення виживає. Проведення антикризової політики, недопущення виникнення банкрутства. Спрямованість на потенціал успіху
Задачі	- Керівництво при плануванні і розробці бюджетів (поточне І оперативне планування) - Визначення вузьких і пошук слабих місць для тактичного управління - Визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно до встановленої поточної мети - Порівняння планових і фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень - Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів - Мотивація і створення систем - Інформації для ухвалення поточних управлінських рішень	- Участь у встановленні кількісної і якісної мети підприємства - Відповідальність за стратегічне планування - Розробка альтернативних стратегій - Визначення критеріїв зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів - Визначення вузьких і пошук слабих місць - Визначення основних підконтрольних показників відповідно до встановленої стратегічної мети - Порівняння планових і фактичних значень Підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців і наслідків даних відхилень - Аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів - Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій і інвестицій)

На практиці завжди існує тісний взаємозв'язок між оперативним і стратегічним контролінгом. При стратегічній постановці питання завжди домінує питання оперативної здійсненності або навпаки - оперативні проблеми прибутковості можуть бути не побаченими при зневазі стратегічної постановки питання. Цей взаємозв'язок завжди носить фундаментальний характер.

Отже, основне призначення контролінгу полягає в орієнтації системи управління підприємством на досягнення поставленої мети. Контролінг при цьому є складною конструкцією, об'єднуючи в собі різні елементи функцій управління і використовуючи їх в рішенні задач оперативного і стратегічного характеру. Внаслідок цього, контролінг забезпечує синтетичний, цілісний погляд на діяльність перед прийняттям у минулому, теперішньому часі і майбутньому, комплексний підхід до виявлення і вирішення проблем, що встають перед підприємством.

Метою контролінгу є реалізація глобальної (стратегічної) і локальної (оперативної) мети підприємства. При цьому основною метою підприємства залишається збереження стабільності і успішний розвиток підприємства. З вищесказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу - це похідна функція від мети самого підприємства.

Основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:

- інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;

- координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;

- інтеграція, системна організація підприємства;

- планування (поточне, середньострокове, довгострокове);

- контроль (порівняння заданих і фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);

- управління (проведення заходів щодо підготовки, коректування стратегій і задач);

- мотивація персоналу щодо виконання поставлених перед ними задач в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання.

Загальна ідея організації контролінгу орієнтована на "вузькі місця".

Вузьке місце - найслабша ланка підприємства. "Вузьким місцем" може бути ринок збуту, виробництво, ліквідність та ін.

"Вузькі місця" на підприємстві є стримуючими чинниками поступального розвитку підприємства в частині неможливості вчасного досягнення поставленої мети. Задача служби контролінгу полягає в розшуку і знищуванні економічними заходами "вузьких місць".

Базу контролінгу складають оперативні показники фінансового аналізу, виробничого і фінансового обліку, які доцільно сформувати в єдину інтегровану базу техніко-економічних даних підприємства в ретроспективі.

На сучасному етапі розвитку контролінгу поміж фахівців по контролінгу немає єдності в думках з питань мети і орієнтації на результат.

Х.-Ю. Кюппер вважає метою контролінгу координацію системи управління підприємства. Контролінг, відповідно до позиції автора, орієнтований на систему мети.

Д. Шнайдер виступає за обмеження функцій контролінгу (розробка і координація окремих планів; внутрішньовиробничий облік і контроль).

Т. Райхман підтримує позицію економістів по орієнтації контролінгу на результат. Відповідно до цієї концепції, виділяє як головною задачею збір, обробку інформації, координацію і контроль за виконанням планів.

Й. Вербер, підтримуючи концепції П. Хорвата і Х.-Ю. Кюппера, вважає, що контролінг повинен виконувати функції підтримки керівництва.

Й. Вербер і Х.-Ю. Кюппер вважають, що контролінг не повинен бути пов'язаний з процесом постановки мети.

Можна зробити висновок, що така велика кількість підходів говорить про те, що контролінг як система має ряд шкіл, що розрізняються за багатьма параметрами концепцій. У зв'язку з цим мають право на існування різні концепції, які враховували б ряд особливостей в обліку, аналізі і управлінні в нашій країні. Таким чином, в нашій книзі ми зробимо спробу побудувати і впровадити систему контролінгу з врахуванням специфіки українських підприємств на прикладі харчової промисловості.

В економічній літературі виділяють дві основні концепції контролінгу: німецьку і американську.

Згідно з німецькою концепцією, центральні задачі контролінгу включають вирішення проблем внутрішнього обліку у всіх формах, як от:

- документальної;

- планової;

- контрольної.

На відміну від німецької, американська концепція включає ще і задачі фінансового обліку, аналізу і оцінки.

Основна відмінність американської концепції від німецької полягає в розгляді спочатку проблем обліку, аналізу зовнішнього середовища. Але в німецькій концепції більш детально розроблені методики внутрішнього обліку, планування, контролю.

На думку Д. Хана, сучасна мета контролінгу може знаходитися в площині оптимізації результату з урахуванням гарантії ліквідності. В цій же концепції як головна виділяється задача реалізації функцій інформаційного забезпечення, орієнтованих на результат планування, регулювання і моніторингу подій на підприємстві у взаємозв'язку з функціями інтеграції, організації і координування на базі системи показників виробничого і фінансового обліку.

Д. Хан виділяє також і спеціальні задачі контролінгу:

1. Призначені для користувача задачі:

- планування і контроль на підприємстві (планово-контрольні розрахунки);

- планування і контроль мети;

- стратегічне планування і контроль;

- оперативне планування і контроль;

- координація всіх приватних ішанів;

- облік і звітність;

- інформація:

- формування внутрішньої звітності для різних груп зацікавлених користувачів.

2. Організаційні задачі:

- ухвалення рішень;

- участь в ухваленні рішень.

Відповідно до вище переліченого Д. Хан пропонує систему розмежування задач контролінгу (рис. 1.2).

Систему розмежування задач контролінгу може бути адаптовано і до американської концепції, і до вітчизняної. Відмінності можуть бути тільки в змісті або розкритті приведених задач. Проаналізуємо класифікацію задач планування для українських підприємств.

Рис. 1.2. Задачі контролінгу на підприємстві (по Д. Хану)

Класифікація задач контролінгу:

1. Ключове цільове планування в рамках маркетингової стратегії підприємства:

- аналіз і контроль внутрішнього і зовнішнього середовища, аналіз сильних та слабких сторін;

- вироблення альтернативної локальної мети і стратегій;

- альтернативне планування;

- загальна система показників фінансового планування, фінансового аналізу в рамках бізнес-плану діяльності підприємства.

2. Оперативне планування:

- поточне планування і поточний контроль програми;

- поточне імітаційне моделювання, оперативний вибір альтернатив;

- реінжиніринг бізнесу.

3. Стратегічне планування:

портфельні матриці продукту;

- довгострокові інвестиційні плани і проекти;

- інноваційні можливості та інноваційні плани;

- розрахунки функціонально-вартісного аналізу;

- аналіз і контроль зовнішнього і внутрішнього середовища;

- можливість розробки і ефективного коректування локальних і в деяких випадках загальних стратегій діяльності підприємства.

4. Фінансовий і управлінський облік:

- розгляд ефективності виробництва;

- розгляд платоспроможності;

- розгляд рентабельності;

- визначення точки беззбитковості;

- розгляд та аналіз виробничого результату.

5. Збут. Виробництво. Постачання:

- функціонально-вартісний аналіз;

- аналіз доходності за напрямками та покриття витрат;

- управління асортиментною політикою підприємства;

- розрахунок та аналіз беззбитковості.

6. Ревізія та інші штабні функції:

- планування і контроль по місцях виникнення витрат;

- внутрішній аудит.

Для рішення поставлених задач в залежності від існуючого періо; часу виділяють оперативний і стратегічний контролінг. Звідси виходить наступна градація контролінгу:

- генеральне цільове;

- стратегічне;

- оперативне.

Угрупуємо задачі та інструменти контролінгу в табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Задачі та інструменти контролінгу.

Задачі	Інструменти
1	2
Аналізі прогнозування	Система показників планування і контролінгу Бенчмаркетинг (аналіз і порівняння з конкурентами) Контролінг зовнішнього і внутрішнього середовища Контролінг життєвого циклу продукції Система раннього попередження Розробка сценаріїв
Планування простоїв. Планування продукту	Техніка мережного планування Функціонально-вартісний аналіз Аналіз витрат і результатів Калькуляція проектів і продукції Визначення цільових і обмежених витрат Аналіз ефективності Облік витрат по місцях їх виникнення Аналіз точки беззбитковості (break-even-analis) Одноступінчатий і багатоступінчатий аналіз покриття витрат
Планування функціональних областей діяльності	Аналіз невигідних витрат Бюджетування Аналіз витрат і результатів Аналіз ефективності Калькуляція Облік витрат по місцях їх виникнення
Планування виробничої програми	Портфельний аналіз Аналіз беззбитковості Аналіз ефективності Східчастий розрахунок суми покриття Імітаційне моделювання Лінійне програмування

Всі приведені інструменти контролінгу повинні бути достатньо гнучкими, здатними адаптуватися до конкретних умов, регіонів, виробництв.

На основі цього можна зробити наступний висновок: під системою контролінгу на підприємстві слід розуміти сукупність виробленої на основі генеральної мети функціонування підприємства мети і задач, інструментів і методів контролінгу, організаційної системи служби контролінгу.

РОЗДІЛ 2. СТАН СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПАТ “ПОЛТАВАХОЛОД”