9/ Правове регулювання формування доходів.

Доходи місцевих бюджетів формуються з різних джерел, причому порядок їхнього формування залежно від джерела регулюється різними законодавчими актами, але суть формування цих різних джерел одна – податкові чи неподаткові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення, які об’єднуються у фінансові ресурси і зосереджуються в місцевому бюджеті. Основним джерелом формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів є податки.

Формування доходів регулюється наступними нормативно - правовими актами:

1. Бюджетний кодекс України, прийнятий 21 липня 2001 р. Ціла низка його положень виходять за межі просто бюджетних інструкцій, а можуть прямо вплинути на розвиток малого та середнього бізнесу на місцях та поліпшити наповнення місцевих бюджетів.

2. Закон України: Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори”

3. Закон України: Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування”

4. Закон України: Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України

5. Закон України: Про місцеве самоврядування в Україні

6. Закон України: Про місцеве самоврядування в Україні

7. Закон України: Про місцеві податки і збори

8. Декрет Кабінету Міністрів України

10. Особливості формування власних коштів.

Ключову роль у становленні системи самостійних місце­вих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються.

Доходами бюджету є кошти, що надходять у постійне користу­вання на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність бю­джету і фінансування його видатків.

Положення ст. 61 п. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» декларують, що «самостійність місцевих бюджетів гаранту­ється власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами». Згідно з законодавством, яке регулювало це питання до прийняття Бюджетного кодексу, обсяг відрахувань до міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів під основ­них податків визначався радою вищого рівня (районної) і щорічно змі­нювався.

Власні доходи забезпечують принцип самостійності бю­джетів усіх рівнів, включаючи і державний бюджет України.

Власні доходи - не доходи, що формуються на території підвідом­чій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями..

До власних доходів належать;

- місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади;

- доходи комунальних підприємств;

- доходи від майна, що належить місцевій владі, та інші.

Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні поки ще незначна.

Ці кошти можуть бути використані на будь-які цілі, визначені органом самоврядування, а, отже, й на інвестиції. На практиці суму коштів, яку можна призначити на розвиток, визначає операційний залишок – різниця між доходами й обов’язковими поточними видатками. [4, с.160]

На першому етапі реформування самоврядування власні кошти були головним джерелом інвестицій. Пізніше, разом з появою більш вишуканих інвестиційних стратегій, джерела фінансування урізноманітнювалися, особливо зростала роль коштів, що підлягають поверненню. У такій ситуації власні кошти йдуть не безпосередньо на інвестиції, а на пізніше виконання фінансових зобов’язань. Однак ці кошти й надалі залишаються суттєвим джерелом – у 2001р. власні кошти покрили понад 40% інвестиційних видатків органів самоврядування.