Рекомендації по зменшенню опромінення населення від природних та техногенно-підсилених джерел випромінювання

Основними причинами підвищених рівнів радону в приміщеннях і, як

наслідок, підвищених доз опромінювання людини є підвищений вміст урану

в ґрунтах та інженерні характеристики будівель та окремих приміщень,

оскільки багато будівель знаходяться в старому стані і ґрунтове повітря, в

якому об'ємна активність радону вища, ніж в атмосферному, безперешкодно

проникає в будівлю. Таким чином, необхідні додаткові інженерні заходи для

зменшення рівня радону в приміщеннях. Особлива увага при розробці цих

заходів повинна приділятися їх економічності, а також комфортності та

безпеці будівель і приміщень.

Основним джерелом надходження радону в приміщення є ґрунтове

повітря. Нижче наведено методи зниження рівня радону в приміщеннях. Ці

методи є загальними, тому вибір конкретних методів для конкретних

будівель повинен здійснюватися фахівцями залежно від умов експлуатації

окремих приміщень та будівель.

Найбільш ефективною системою зниження рівня радону у будівлі є

депресія ґрунтової основи фундаменту та підлоги підвального приміщення.

Суть даного методу полягає в створенні зони зниженого тиску під плитою

цієї підлоги (за рахунок установки автономної системи витяжної вентиляції,

що викачує повітря з-під плити до атмосфери). Ефективність роботи такої

системи багато в чому залежить від того, наскільки далеко розповсюджується

її вплив під плитою. Проте цей захід достатньо дорогий і для її реалізації

потрібні фахівці високої кваліфікації.

57

Простою і достатньо ефективною мірою щодо зниження (у 10 разів та

більше) ЕРОА радону у приміщеннях є збільшення природного

провітрювання, тобто слід відкривати кватирки, вікна і, по можливості,

двері. Проте провітрювання ефективне тільки під час його проведення. Після

припинення провітрювання рівні ЕРОА радону в приміщеннях досягають

колишніх значень протягом декількох годин.

При провітрюванні будівлі необхідно враховувати наступні особливості:

вікна повинні бути відкриті одночасно на всіх або, принаймні, на

протилежних сторонах будівлі;

вікна повинні відкриватися на нижніх та верхніх рівнях будівлі

(переважно на нижніх рівнях).

Основним чинником, що обмежує провітрювання, є температура

атмосферного повітря. У разі неприйнятності достатньо інтенсивного

провітрювання кратність вентиляції може бути збільшена за рахунок

використання додаткового вентилятора. Вентилятор повинен бути

встановлений так, щоб він нагнітав зовнішнє повітря в приміщення, тобто

забезпечував припливну вентиляцію.

Якщо будівлю має підпільний простір, не пов'язаний безпосередньо з

житловими приміщеннями, то організація його провітрювання за допомогою

вже наявних, але часто закритих вентиляційних отворів може ефективно

знизити надходження радону. Якщо провітрювання підпільного простору

проводиться цілорічно, то необхідно передбачити достатню теплоізоляцію

труб водо- і теплопостачання, що там проходять, і, при необхідності,

поліпшення теплоізоляції підлоги приміщень, розташованих на першому

поверсі.

Багато отворів, через які радон потрапляє у будівлю, невеликі або

приховані за різними деталями конструкції. Проте, деякі з них можуть бути

помітні. Герметизація отворів може значно понизити надходження радону.

В першу чергу слід звернути увагу на наступні характерні точки:

Відкриті дренажні колодязі. Вони повинні бути закриті

повітронепроникною металевою кришкою з ущільненнями навколо труби

для відкачування води та введення електроживлення. При необхідності

дренажний колодязь може пасивно вентилюватися за допомогою труби,

виведеної з кришки колодязя у віконці підвального приміщення.

Дренажні отвори в підлозі. Водяні затвори у вигляді зігнутої трубки,

якими потрібно обладнати дренажні отвори, повинні бути постійно заповнені

водою. Якщо в дренажний отвір не поступає вода, то у водяному затворі вона

58

пересихає менш ніж за місяць. У зв'язку з цим рівень води повинен регулярно

контролюватися. Не забезпечені водяними затворами дренажні отвори

повинні бути обладнані спеціальними клапанами, або закриватися пробками

на період, коли в них відпадає необхідність.

Відсутні ділянки плити. Якщо у будівлі (у тому числі і в підвальному

приміщенні) є ділянки із земляною підлогою, не закриті бетонною плитою,

то їх слід залити бетонним розчином.

Отвори в плиті підлоги (у тому числі і в підвальному приміщенні) і

стінах фундаменту. Такі отвори повинні бути закриті за допомогою

будівельного розчину, цементу, спеціальних силіконових герметиків.

Отвори у верхньому ряду блоків стіни фундаменту. Якщо стіна

фундаменту складена з порожнистих бетонних або шлакових блоків і до

отворів у верхньому ряду блоків є доступ, то вони повинні бути закриті за

допомогою будівельного розчину.

Герметизувати слід також введення труб водопостачання та каналізації,

що проходять через перекриття між підвальним приміщенням та нижнім

поверхом будівлі. Часто використовуване при будівництві ущільнення за

допомогою скловати повітропроникний і повинно бути доповнено яким-

небудь більш герметичним ущільненням.

На додаток до приведених заходів існують інші заходи по зниженню

ексхаляції теплого повітря з будівлі (отже, потенційній інфільтрації

ґрунтового повітря), обумовленою тепловим стік-ефектом, а саме закриття:

дверей на сходових прольотах між поверхами будівлі;

всіх видимих отворів у перекриттях між поверхами та між останнім

поверхом і горищним приміщенням.

Крім того, можуть бути використані заходи по зниженню різниці тиску,

обумовленою роботою різного устаткування та осіб, що експлуатують

будівлю:

при топці камінів, печей або роботі систем витяжної вентиляції -

відкриття вікна в даному приміщенні;

ніколи не відкривати вікна тільки на підвітряній стороні будівлі.

Штукатурка стін, бетонне стягування підлоги, шпалери на стінах та

ламінуючи покриття підлоги також можуть понизити надходження радону в

приміщення, як з ґрунтового повітря і підвальних приміщень, так і з

будівельних матеріалів.

Навіть при використанні деяких окремих з приведених вище мерів

рівень об'ємної активності радону в приміщеннях повинен помітно

знизитися. Проте слід провести додаткові дослідження після їх застосування,

59

оскільки можуть залишитися непоміченими істотні джерела надходження

радону у приміщення та будівлі. В тих будівлях і приміщеннях, де рівень

об'ємної активності радону перевищуватиме допустимий, повинно бути

проведене ретельне дослідження джерел надходження радону для конкретної

будівлі та приміщення, та розроблені приватні заходи щодо зменшення

об'ємної активності радону.