Смолінська шахта

Смолінська шахта Східного ГЗК розташована в Маловисківському

району біля смт Смоліно, експлуатується з 1976 року. Загальна активність

викидів в атмосферу урану, торону та аерозолів складає біля 580 Кu, скиди

шахтних вод у гідрографічну мережу (р. Кільчень) складають 3,5 млн.куб.м.

на рік.

Хвостосховище у балці „Щербаківська”

На території Петрівського району розташовано хвостосховище ГМЗ

Східного ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для зберігання та

накопичення твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів

44

уранозбагачувальної промисловості – «хвостів збагачення». В хвостосховищі

накопичено близько 54 млн. тонн. відходів збагачення урану.

Хвостосховище "Щ" ГМЗ розташоване в 1,5 км. на південь від м. Жовті

Води в межах балки "Щ" (Щербаківська). Складається з двох секцій –

"старої" і "нової", які заповнено відходами гідрометалургійного заводу.

"Стара" секція хвостосховища довжиною 1,6 км. і шириною (у дамби) 0,6 км.,

має площу 98,4 га, корисний об'єм близько 5,47103 м3. Початок експлуатації

– 1959 р., з 1980 р. використовується як резервне. "Нова" секція

хвостосховища розташована в нижній частині балки. Загальна площа – 256

га, корисний об'єм – 25,84106 м3. Експлуатується з 1979 р. Кількість відходів

в хвостосховищі "Щ" складає 37 млн. т (об'ємом 22,1 млн. м3) із загальною

активністю близько 48 400 Ки.

Пляжі хвостосховища "Щ" є джерелом радіоактивного забруднення

повітряного середовища південної частини міста в літній період часу.

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в межах санітарно-

захисної зони змінюється від 22 до 40 мкР/год, на відсипній греблі 41–

75 мкР/год, в чаші водосховища 142–175 мкР/год, на випускних конусах – до

450 мкР/год

ПОТУЖНІСТЬ ДОЗИ ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ

В районі знаходження балки „Щ‖ було проведено значну кількість

вимірів радіаційного фону співробітниками СзідГЗКа,

УкрНДПІпромтехнології, МіськСЕС та іншими організаціями.

Аналіз результатів вимірювань в окремих точках дозволив побудувати

просторову картину розподілу радіаційного фону по території м. Жовті Води

і його околицях. На карті, рис. 1.4.1, показано м. Жовті Води з околицями.

Район балки "Щ", добре виділяється по ізолініях з рівнем потужності

дози гамма-випромінювання: 0,15, 0,3, 0,45 і 0,6 мкЗв/год. Максимальна

величина потужності дози в цьому районі, яка зареєстрована в ході

Радіонуклід Pb-210 Ra-226 Ac-227 Th-230 U-235 Th-232 U-238

Питома

активність,

кБк/кг 7,48 8,6 0,155 3,8 0,133 0,035 1,57

45

контрольних вимірювань, дорівнює 1,45 мкЗв/год. Ця точка розташована в

нижній половині хвостосховища поблизу виходу пульпопроводу. За даними

роботи [28], на території санітарно-захисної зони балки "Щ" рівні потужності

дози знаходяться в інтервалі 0,28–4,5 мкЗв/год.

Для оцінки впливу хвостосховища балки "Щ" вибрана критична група

населення, по опроміненню, яка проживає у Кіровоградській області. На

селітебній території виміряні величини потужності дози гамма-

випромінювання лежать в межах природного фону.

Невеликі перевищення знаходяться у межах варіацій природного фону і

представляють мінімальну радіаційну небезпеку для населення. У районах з

рівнем потужності вище фонової знаходяться працівники (категорія А), яким

дозволена робота при більших рівнях потужності дози. У цих районах

уведені обмеження на перебування населення

ОБ’ЄМНА АКТИВНІСТЬ РАДОНУ-222

Об'ємна активність радону в повітрі залежить від швидкості ексхаляції

його з ґрунту, відвалів і хвостів, що містять радій, а також від атмосферних

умов, таких як температура, швидкість вітру, тиск та ін. Середньодобові

величини активності радону в атмосферному повітрі влітку в кілька разів

вище, ніж взимку. Контрольні вимірювання об'ємної активності радону-222

проводилися восени тому влітку вимірювання можуть дати у декілька разів

більш високі значення. Об'ємна активність радону в районі балки „Щ‖

вимірювалася в тих же точках, що і потужність дози гамма-випромінювання.

Аналіз результатів в окремих точках дозволив побудувати просторову

картину розподілу об'ємної активності радону в атмосферному повітрі на

території м. Жовті Води і в його околицях, показану на рис. 1.4.2.

Район балки "Щ" добре виділяється по розташованих тут трьох ізолініях

з рівнем об'ємної активності: 40, 60 і 100 Бк/м3 . Максимальна величина

об'ємної активності радону в цьому районі, зареєстрована в ході контрольних

вимірювань, дорівнює 171 Бк/м3. Ця точка розташована в центрі балки на

середині греблі.

Високі об'ємні активності радону на хвостосховищі балки "Щ",

вочевидь, викликані його виділенням при розпаді радію-226, вміст якого у

"хвостах", що розміщені в балці, значний. Після виділення урану в "хвостах"

залишається практично весь радій, що міститься в урановій сировині.

Методом найменших квадратів при узгодженні розрахункових і виміряних

значень було отримано, що величина ексхаляції радону з хвостосховища "Щ"

складає приблизно 6,3 1014 Бк/рік.