Лисенков:

Наука конституційно – процесуального права України, як і будь – яка юридична наука, має складний предмет дослідження, який утворюють :

а) норми права , що складають галузь конституційно – процесуального права в Україні;

б) практика їх реалізації;

в)суспільні відносини, які регулюються цими нормами;

г) теоретичні (наукові)погляди щодо норм галузі конституційно – процесуального права України, практики їх реалізації та суспільних відносин, які регулюються цими нормами.

При вивчинні свого предмета наука конституційно – процесуального права використовує ряд методів дослідження, серед них:

1)діалектичний метод, який передбачає вивчення елементів предмета науки конституційно – процесуального права в їх розвитку, а також у взаємозв язку з нормами конституційного права;

2) історичний метод, який полягає у встановленні передумов і причин виникнення певних норм та інститутів конституційно – процесуального права та особливостей їх реалізації на різних етапах історичного розвитку України;

3) метод системно – структурного аналізу;

Вимагає детального й поетапного дослідження всіх складових елементів кожного інституту конституційно – процесуального права;

4) метод порівняльно – правового аналізу, передбачає порівняльний правовий аналіз вітчизняних конституційно – правових норм та інститутів між собою та з відповідними правовими нормами та інститутами інших держав;

5) формально – логічний метод; полягає у дослідженні змісту норм конституційно – процесуального права логічними прийомами у «чистому»виді без урахування економічних, політичних та інших факторів;

6) соціологічний метод; полягає в узагальненні шляхом вивчення статистичних даних, анкетування тощо практики діяльності державних і не державних організацій та індивідів, які беруть участь в реалізації конституційно – процесуальних норм.

Використовуються й інші загально – та приватно наукові методи.

В.Е. ТЕЛІПКО:

Формулюючи свої висновки і пропозиції , наука конституційно – процесуального права України використовує певні джерела, яків можна поділити на декілька груп:

Конституція України; Закон України, підзаконні нормативно – правові акти, рішення Конституційного Суду України, акти органів місцевого самоврядування, публічно – правові та міжнародні договори, які містять у собі конституційно – процесуальні норми. Не важко помітити ,що до цієї групи джерел науки конституційно – процесуального права входять нормативно – правові акти , які є джерелами галузі конституційно – процесуального права. Наука досліджує поняття, що мітять в указаних нормах, в концепції, які в них втілено, встановлює і пояснює взаємозв язки між ними тощо;

Практика реалізації норм конституційно – процесуального права України та інших країн, досліджуючи яку науку встановлює фактори, що сприяють реалізації конституційно – процесуальних норм або утруднюють її;

Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, що мають пряме або опосередковане відношення до предмета науки конституційно – процесуального права України. І хоча в цих працях можуть викладатися різні за своєю концептуальною спрямованістю положення, вони сприяють різнобічному і глибокому пізнанню предмета науки конституційно – процесуального права.