- •Піар шпори
- •1. Сутність, принципи та історія розвитку Паблік рілейшенз
- •2. Нормативно-правові засади пр-діяльності, етичні засади пр-діяльності
- •3. Робота з цільовою аудиторією та співпраця із змі
- •5. Лобіювання та неофіційні методи пр-діяльності
- •6. Зв’язки з громадськістю у політичній сфері
- •7. Роль пр у забезпеченні ефективної роботи фірми (організації). Пр у системі менеджменту. Пр у системі маркетингу. Корпоративний імідж та роль пр у його формуванні
- •8. Антикризовий пр. Види криз, особливості роботи у кризових ситуаціях, шляхи протидії кризовим ситуаціям та методи їх попередження
- •9. Зв’язки з громадськістю у промисловості та комерційній діяльності. Особливості використання пр у банківській сфері.
- •10 Основні прийоми псевдо технологій (чорний пр). Маніпулювання громадською думкою. Протидія псевдо технологіям
- •12. Нормативно-правові засади пр-діяльності, етичні засади пр-діяльності Див.2
- •14. Неофіційні методи пр-діяльності (формування чуток та їх функції; функції політичних жартів). Лобіювання, прямі та не прямі методи.
- •16. Використання зв’язків з громадськістю у політичній сфері. Функції пр-спеціаліста під час виборчої кампанії. Формування іміджу публічної особи. Технології spin. Технології спін-доктора.
- •20. Зв’язки з громадськістю у промисловій та комерційній діяльності. Вплив пр на розвиток підприємництва. Пр як засіб розв’язання проблем інвестиційної діяльності. Далі див.9
- •24. Підготовка прес-конференцій (підготовка доповідей, прес-релізу, прес-анонсу, інформаційного пакету, додаткових матеріалів, розробка питань). Див.13.
- •27. Пр у забезпеченні зовнішніх зв’язків фірми
- •30. Ділові наради і ділові переговори в системі пр
- •31. Фірмовий знак: його сутність і роль у системі зв’язків з громадськістю. Далі див. 13.
- •32.Аналідз іміджу публічної особи
- •33. Див. 9 Вплив пр на розвиток підприємництва. Пр як засіб розв’язання проблем інвестиційної діяльності. Далі див.9. Пр як чинник стимулювання інноваційних процесів.
- •34. Способи маніпулювання громадською думкою. Способи маніпулювання інформацією.
- •35. Сутність, принципи та історія розвитку паблік рілейшенз Див.1
- •36. Робота з цільовою аудиторією та співпраця із змі
- •37. Зв’язки з громадськістю у політичній сфері Див.6
31. Фірмовий знак: його сутність і роль у системі зв’язків з громадськістю. Далі див. 13.
Інформаційний дизайн передбачає розробку знаків, в ідеалі -- розробку повноцінної знакової системи графічних, зображувальних, словесних, звукових та інших символів фірми, передусім це назва фірми, абревіатура цієї назви, емблема, музичний символ, шрифти, кольори, бланки документів, конверти, візитки і т. ін.
Архітектурний дизайн -- це зовнішній вигляд будинку (або під'їзду), розміщення будівель, їх планування. Тут важливо все: вигляд фасаду, під'їзду чи входу, оформлення й чистота входу та інші характеристики.
Оформлювальний дизайн включає добре продумане, логічно побудоване оформлення внутрішніх приміщень фірми, робочих місць, приймальних. Ідеться не лише про інтер'єр, меблі, обладнання, оргтехніку, а й про таке розташування внутрішніх приміщень, щоб відвідувачі або нові працівники легко в них орієнтувалися. Тому доцільно використовувати систему розпізнавальних вказівників, табличок, за допомогою яких можна легко орієнтуватися в коридорах та приміщеннях фірми.
32.Аналідз іміджу публічної особи
Політик значно полегшує завдання іміджмейкерів, якщо вміє влучно й яскраво описати ситуацію, запам'ятати, висловити думку, заінтригувати публіку. В цьому випадку він не потребує додаткових рекламних заходів, зокрема, матеріалів у ЗМІ. Слово, словосполучення, фраза починає жити своїм життям: цитуватися, аналізуватися, сприйматися чи критикуватися, нести подвійне повідомлення, рекламувати автора. \
Для того щоб запам'ятатися, необхідна харизма, а на її формування впливають кілька чинників. По-перше, особливість спілкування. Згадаймо хоча б кількох політиків, яких упізнають або за манерою говорити, або за змістом сказаного, навіть якщо в людини специфічна дикція, малий словниковий запас та порушена логічна структура промови. Це Віктор Черномирдін, Іван Плющ, Борис Єльцин, Михайло Горбачов, Олександр Омельченко, Володимир Жириновський тощо. Наприклад, фраза: "Маємо те, що маємо" не несе стійкого змістового навантаження, але в людській свідомості асоціюється з Леонідом Кравчуком. Даний вислів часто використовується як заголовок. Побачивши його, читач може бути певним, що матеріал розповідатиме про діяльність першого президента України або СДПУ(о).
Висловлювання функціонують самі по собі, стають складником харизми. Допоки їх будуть згадувати, доти будуть пам'ятати про їх авторів. Чистота людської мови вказує на рівень та якість освіти. Правильним добиранням слів-синонімів можна корегувати сприйняття аудиторією промови й оратора зокрема. Наприклад, якщо вживати "прошу" замість "вимагаю, наказую, благаю", змінюються сприйняття повідомлення. У першому випадку людина виступає як ґречна, в другому – авторитарна, а в третьому – принижена Часто бідний мовний запас стає перепоною в спілкуванні політика та виборців. Це впливає на можливість говорити експромтом, що дуже важливо для публічної особи.
Окремої уваги заслуговує вживання слів-паразитів. Мимоволі пригадується вислів про те, що мовчання – золото. Слова-паразити – це вставні слова, що не несуть певного змістового навантаження та вживаються для зв'язки слів. Найвідомішим та найцікавішим для дослідження вербальних комунікативних технологій є вислів Бориса Єльцина "понимаешь ты", адже в повсякденному спілкуванні, за словами оточення колишнього президента Росії, він не дозволяє собі вживання подібного словосполучення. Воно більш характерне для В. Черномирдіна.
Публічні промови є найвищим рівнем вербальної сфери. Тому РR-служби беруть їх підготовку в свої руки. Спеціальні служби, в яких працюють спічрайтери, спеціалісти з написання промов, готують тексти заздалегідь, підбирають фактаж, стежать за лексикою, намагаються врахувати всі параметри тексту, бо урочисті промови є важливим моментом комунікації. Лідер тільки озвучує текст, хоча колишній прес-секретар Єльцина, Сергій Ястржембський зазначав, що вони готували лише основу доповіді, а президент потім її опрацьовував. До відомих спічрайтерів належать С. Кара-Мурза, Г. Сатаров, О. Бовін (писав промови для Л. Брежнєва), вони мають репутацію інтелектуалів.
Сподіваємося, що нове покоління українських політиків не здобуватиме дешеву популярність за рахунок "експлуатації помилок", а буде враховувати помилки попередників та стане популяризатором рідної мови й захисником її чистоти. Адже той, хто вміє ясно викладати, той, ясно мислить.
