Тема 2. Федеративна Республіка Німеччина у другій половині хх – на поч. Ххі ст. (10 год.)

План.

1. Особливості післявоєнного становища Німеччини. Відновлення демократичних інститутів.

2. Причини розколу Німеччини. Утворення ФРН.

3. 3ахiднонімецьке «економічне диво»: передумови, особливості; та наслідки.

4. Особливості політичного розвитку ФРН у 1949-1969 рр.

5. Зовнішня політика правоцентристів 50 -60 рр.

6. Особливості внутрішньої політики правлячої коаліції СДПН-ВДПН.

7. Перехід ФРН до «нової східної політики».

8. Неоконсервативний курс канцлера Г.Коля.

9. Об’єднання Німеччини.

10. Внутрішньополітичні проблеми 90-х років.

11. Особливості політичного курсу «червоно-зеленої коалiцiї». Новий центризм Г. Шрьодера.

12. Формування уряду широкої коаліції на чолі з А Меркель та його пріоритети.

Література:

1. Брандт В. Воспоминания — М., 1991.

2. Основной закон ФРГ // Конституции зарубежных государств. — М., 1996.

3. Тегеран-Ялта-Потсдам. — М.., 1971.

4. Четырехстороннее соглашение но Западному Берлину и его реализация. документы и материалы. — М., 1987.

5. Арнольд Ф. Предпосылки одного преобразования. «Экономическое чудо». Людвиг Эрхард. Благосостояние для всех // МЭМО. — 1992. — №6.

6. Ахтамазян Л.А. Федеративная республика Германия в конце ХХ века // НиНи. – 1999. - №4.

7. Гутник В. Германия: дорога к подъему // МЭМО. —2000. - №8.

8. Гутник В. Немецкая социал-демократия: новый центризм или беспринципный прагматизм // МЭМО. – 2001. - №6.

9. Кремер И. С. ФРГ: этапы «восточной политики». – М., 1986.

10. Оппенлендер К-Х. Процесс трансформации в новых землях ФРГ// МЭМО. – 1998. – №8.

11. Осадчая И. Немецкое чудо и наши ожидания чуда: социальное хозяйство по Эрхарду// Знание – сила. – 1994. – № 5.

12. Павлов Л. В. Внешняя политика ФРГ: концепции и реалии 80-х. – М., 1989.

13. Павлов Л. В. Объединение или Рассказ о решении германского вопроса с комментариями и отступлениями. – М., 1992.

14. Рощин А. А. Послевоенное урегулирование в Европе. – М., 1984. – С. 106-118, 163-178.

15. Семиряга М. И. Как мы управляли Германией. – М., 1995.

16. Урьяс Ю. П. Механизмы государственной власти ФРГ. – М., 1988.

17. Фурман А. А. О чем мечтают концерны (политические портреты глав государств ФРГ). К., 1990.

18. Черняев А. Объединение Германии// Свободная мысль. – 1997. – №8.

19. Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки. – К., 2004.

20. Германская история в новое и новейшее время. – Т.2. – М., 1970.

21. Заболотный В. М. Новейшая история стран Европы и Северной Америки конец ХХ – начало ХХІ века. – М., 2004.

22. Іваницька О. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). – Вінниця, 2003.

Методичні рекомендації по вивченню теми

Розгляд першого питання необхідно розпочати з рішень Потздамскої конференції щодо післявоєнної долі Німеччини. Далі слід зупинитися на характеристиці післявоєнного становища німецького суспільства і особливостях процесу відновлення німецьких демократичних інститутів. Чим можна пояснити, що блок ХДС-ХСС зайняв провідні позиції в політичному житті післявоєнної Німеччини?

При висвітленні другого питання потрібно дослідити причини і етапи розколу Німеччини. Коли був зроблений перший крок до розколу Німеччини? Окремого аналізу заслуговує політика окупаційних властей в окупаційних зонах. Як позначився на долі Німеччини початок ,,холодної війни”? Чи можна було запобігти розколу Німеччини?

В питанні про ,,західнонімецьке економічне диво”, особливу увагу необхідно приділити розкриттю тих його причин, які були притаманні тільки Німеччині. Серед них слід виділити:стабільність фінансової системи; реалізація концепції,,соціального ринкового господарства”; зарубіжні кредити та інвестиції; роль німецьких переселенців. Які наслідки мало ,,західнонімецьке економічне диво”? Чи виграли німці від початку,,холодної війни”?

В наступному питанні потрібно виділити основні тенденції політичноїо розвитку ФРН у 50-60-х роках, в тому числі і з'ясувати роль у розстановці політичних сил Вільної демократичної партії Німеччини. Чому комуністи у Західній Німеччині опинилися на узбіччі політичного життя?

В питанні про зовнішню політику ФРН у 50-60-ті роки необхідно окремо розглянути західний і східний її вектори. Для цього слід охарактеризувати як ,,політику послідовного антлантизму”, так і політику щодо країн Східної Європи. Що сприяло зміцненню міжнародних позицій Західної Німеччини? Чому ФРН не визнавав своїх східних міжнародних сусідів?

В шостому питанні основну увагу потрібно приділити причинам приходу до влади соціал-демократів та їх спробам подолати економічні проблеми 70-х років.

В наступному питанні слід з'ясувати передумови радикальної зміни,,східної політики” ФРН. Що собою представляла ,,нова східна політика” і до яких наслідків вона призвела?

Розглядаючи неоконсервативний курс канцлера Г.Коля наголос необхідно зробити на соціально-економічну політику правоцентристів та її результати.

В дев’ятому питанні потрібно проаналізувати внутрішні і зовнішні фактори об'єднання Німеччини. Що прискорило об’єднавчий процес навесні 1990 року? Крім цього слід дати оцінку ролі М.С.Горбачова в об'єднанні Німеччини.

У наступному питанні необхідно висвітлити проблеми з якими зіткнулася об'єднана Німеччина у 90-ті роки. В першу чергу мова повинна йти про модернізацію східних земель і пошук під неї коштів, про боротьбу з безробіттям

та вирішення проблеми іноземних громадян. Наскільки правоцентристам вдалося подолати ці та інші проблеми?

В одинадцятому питанні потрібно дослідити сутність ,,нового центризму німецьких соціал-демократів” і практичну реалізацію його в діяльності урядів Г.Шрьодера. Чи вдалося соціал-демократам вирішити поточні соціально-економічні проблеми Німеччини?

Останнє питання присвячене аналізу результатів перебування у влади широкої коаліції. Необхідно розглянути особливості внутрішньої та зовнішньої політики уряду А. Меркель. Яке місце в сучасній політичній архітектурі світу займає Німеччина? Назвіть причини зближення Німеччини з Росією.