Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Розглядаючи тему слід пам'ятати, що спроби демократизації політичних систем і зміцнення державності в Угорщині та Румунії у міжвоєнний період відбувалося на складному історичному тлі,адже ці країни переживали запізнілу економічну модернізацію,непростий процес державного інституювання , гострими були міжнаціональні конфлікти. До того ж ,ці проблеми їм доводилося розв'язувати у надзвичайно стислі терміни,форсованими темпами. Важливу роль відіграв і зовнішній фактор:наявність в якості сусідів тоталітарних монстрів-Німеччини і СРСР. Звідси повноцінний грунт для політичної радикалізації. В результаті в Угорщині і Румунії витворилися авторитарні форми політичного ладу. Необхідно дослідити процеси їх формування, розвитку та специфічні особливості.

Вивчення теми забезпечене опрацювання рекомендованої літератури.

Тема 4. Країни Латинської Америки між двома світовими війнами

Загальні тенденції соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки. Екстенсивний аграрно-сировинний експортний характер та монокультурність національної економіки. Латифундизм. Зростання впливу США на економіку латиноамериканських країн. Компрадорський тип національної буржуазії.

Націонал-реформізм 30–х рр.. Президентство І. Ірігойєна в Аргентині. Діяльність уряду Ж. Варгана в Бразилії. Реформи Л. Карденеса в Мексиці. Соціально-економічна політика Народного фронту в Чилі. Результати реалізації націонал-реформістського курсу в регіоні. Країни Латинської Америки у світовій системі виробництва і торгівлі напередодні Другої світової війни.

Загальні риси суспільно-політичного розвитку країн Латинської Америки. Політична нестабільність у регіоні. Роль армії. Рух «тенентистів» у Бразилії. Режим «революційного каудільїзму» ( 1920 – 1928 рр.) в Мексиці. Державні перевороти кінця 20–х – початку 30–х років. Специфіка диктаторських режимів у регіоні. Революція 1930 р. в Бразилії. Революційна криза 1931 – 1932 рр. в Чилі. Революція 1933 -1935 рр. на Кубі. Рух сандіністів в Нікарагуа 1927 -1933 рр. Робітничий і страйковий рух. Компартії Латинської Америки в стратегії Комінтерну.

Активізація профашистських тенденцій у Латинській Америці. Національно-визвольний альянс у Бразилії (1935 р.), парламентський блок «Народного фронту» в Аргентині (1936 р.), Народний фронт у Чилі (1938-1941 рр.).

Країни Латинської Америки в системі міжнародних відносин між двома світовими війнами.

Література:

1. Іваницька О.П. Новітня iсторiя країн Європи та Америки 1918 - 1945 -— К., 2001.

2. История Латинской Америки. 1918-1945. — М., 1999.

3. Королев Ю.Н., Кудачкин М.Ф. Латинская Америка: революции ХХ века. — М., 1986.

4. Новітня iсторiя країн Європи та Америки 1918-1945. -— Львів, 2005.

5. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки. — М.,1995.

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Розкриваючи історію країн Латинської Америки у міжвоєнний період слід мати на увазі, що найбільш визначальним фактором для всього регіону стали економічні процеси,характер яких визначив поступ капіталістичного способу виробництва. Вагому роль у розвитку латиноамериканської економіки відіграли інвестиції США.З іншого боку саме це посприяло посиленню монокультурного характеру економік країн Латинської Америки. Одночасно необхідно врахувати наявність серйозної диференціації латиноамериканських країн у розвитку продуктивних сил, рівня соціально-економічного життя , комбінаціях укладів,культур,ментальності.

Щодо особливостей політичного розвитку країн Латинської Америки у міжвоєнний період,то тут мала місце боротьба між прихильниками різних альтернатив суспільного розвитку-від крайньо правої до крайньо лівої. Незрілість латиноамериканських суспільств,низький рівень політичної культури, нестабільність політичного та громадського життя забезпечили перевагу в Латинській Америці авторитетним та диктаторським режимом.