
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ кнеу 2010
- •Тематичний план дисципліни (денна форма навчання)
- •Зміст дисципліни за темами Тема 1. Об'єктивні світові і регіональні процеси глобалізації та інтеграції та Україна
- •Тема 2. Загально-теоретичні і правові засади гармонізації
- •Тема 3. Особливості гармонізації законодавства в рамках сот
- •Тема 4. Гармонізація законодавства як складова частина європейської інітреграції
- •Тема 5. Досвід гармонізації національного права з правом єс у державах-кандидатах Центральної і Східної Європи.
- •Тема 6. Гармонізація законодавства як загальноєвропейський процес
- •Тема 7. Конституційніі та законодавчі основи гармонізації законодавства України з міжнародноми правовими нормами
- •Тема 8. Інституційний механізм гармонізації законодавства України з міжнародноми правовими нормами
- •Тема 9. Адаптація законодавства України до права Європейського Союза
- •Тема 10. Сучасні проблеми і перспективи гармонізація законодавства України з міжнародними правовими нормами.
- •Тема 2. Загально-теоретичні і правові засади гармонізації
- •Тема 3. Особливості гармонізації законодавства в рамках сот
- •Тема 4. Гармонізація законодавства як складова частина європейської інітреграції
- •Тема 5. Досвід гармонізації національного права з правом єс у державах-кандидатах Центральної і Східної Європи
- •Тема 6. Гармонізація законодавства як загальноєвропейський процес
- •Тема 7. Конституційніі та законодавчі основи гармонізації законодавства України з міжнародноми правовими нормами
- •Тема 8. Інституційний механізм гармонізації законодавства України з міжнародними правовими нормами
- •Тема 9. Адаптація законодавства України до права Європейського Союза
- •Тема 10. Сучасні проблеми і перспективи гармонізація законодавства України з міжнародними правовими нормами.
- •Самостійна робота студентів
- •Теми та окремі питання, які виносяться на самостійне опрацювання Тема 1. Об'єктивні світові і регіональні процеси глобалізації та інтеграції та Україна
- •Тема 2. Загально-теоретичні і правові засади гармонізації
- •Тема 3. Особливості гармонізації законодавства в рамках сот
- •Тема 4. Гармонізація законодавства як складова частина європейської інітреграції
- •Тема 5. Досвід гармонізації національного права з правом єс у державах-кандидатах Центральної і Східної Європи
- •Тема 6. Гармонізація законодавства як загальноєвропейський процес
- •Тема 7. Конституційніі та законодавчі основи гармонізації законодавства України з міжнародноми правовими нормами
- •Тема 8. Інституційний механізм гармонізації законодавства України з міжнародноми правовими нормами
- •Тема 9. Адаптація законодавства України до права Європейського Союза
- •Тема 10. Сучасні проблеми і перспективи гармонізація законодавства України з міжнародними правовими нормами.
- •З дисципліни “Гармонізація національного законодавства з міжнародно-правовими нормами”
- •6. Індивідуально-консультативна робота.
- •6.1.Проблеми, що виносяться для індивідуально-консультативної роботи.
- •Теми для індивідуальних завдань:
- •7. Методики активізації процесу навчання.
- •8. Система поточного і підсумкового контролю знань
- •8.1.Принципи і види контролю знань студентів
- •8.2. Порядок оцінювання знань студентів (пмк)
- •Об’єктами поточного контролю знань студентів денної і вечірньої форми навчання є:
- •Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є:
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю
- •Для студентів денної та вечірньої форми навчання:
- •Для студентів заочної форми навчання:
- •8.3.Матеріали для поточного контролю знань.
- •8.3.1. Завдання по програмному матеріалу, що виноситься для самостійного опрацювання (реферат)
- •8.4.Підсумковий контроль знань студентів.
- •Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни «Гармонізація національних законодавств з міжнародно-правовими нормами»
- •10. Рекомендовані джерела
7. Методики активізації процесу навчання.
Активізація процесу навчання забезпечується, насамперед, впровадженням у навчальний процес таких новаторських ідей, як:
Викладач – автор процесу навчання;
Співробітництво – принцип відносин зі студентами;
Навчання без примусу;
Ідея опорних сигналів;
Ідея вільного вибору;
Ідея випередження;
Ідея великих блоків;
Ідея самоаналізу;
Створення інтелектуального фону навчальної аудиторії;
Особистий підхід до студента;
Повага до особистості студента.
Рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни безпосередньо залежить від застосування сучасних навчальних технологій, з яких обов‘язковими є:
Проблемні лекції, лекції-діалоги, візуальні лекції.
Проведення лекційних занять підкоряється принципам: науковості, зв‘язку теорії з практикою, логічності, доступності лекційного матеріалу, систематичності його викладення, наочності, ретельного відбору питань, що вносяться в план лекції.
Найбільш поширеними видами лекцій, які сприяють активізації навчального процесу студентів є проблемні лекції. Проблемні лекції будуються на обговоренні двох-трьох проблемних питань, які є найбільш суттєвими у даній темі, або викликають найбільше дискусій серед науковців. Увага студентів у такій лекції концентрується на матеріалі, який не знайшов відображення у загальних навчальних джерелах, а підготовлений з використанням монографічних робіт та інших наукових праць. Цей матеріал повинен відображати найсучасніші досягнення правової науки, практики, законодавчої техніки тощо, а також містити відомості історичного та порівняльного характеру. Ефективним буде використання лектором ілюстративного матеріалу, схем, таблиць тощо.
Спосіб ведення лекції передбачає постановку проблемного питання, його аналіз, порівняння існуючих у науці точок зору на проблему, формування певних шляхів її вирішення. Проблемні питання (ситуації) в такій лекції подаються викладачем послідовно та вирішуються у процесі спільної діяльності викладача і студентів, з максимальною самостійністю останніх під керівництвом викладача. Лектор також ставить перед студентами проблемні питання, які вони повинні розв’язати за схемою (методикою), застосованою під час проведення лекції. Таким чином стимулюється активне мислення студентів, опрацювання ними наукових джерел у пошуках вірної відповіді.
Лекція-діалог викладається у формі захисту точок зору різних вчених і практиків. Проблемні питання обумовлюються, як правило, заздалегідь, однак можливі імпровізації.
Візуальна лекція заснована на широкому використанні наочних засобів. Основний навчальний матеріал подається у вигляді схем, графіків, слайдів, відеофільмів і т.ін. Рекомендується використовувати за 2 академічні години не більше десяти схем, таблиць. Наочність посилює активність мислення та сприяє запам’ятовуванню.
Активізація процесу навчання спрямована не тільки на запам’ятовування матеріалу студентами, а й на розуміння і творче його осмислення. Студентам необхідно набувати навичок здійснювати відбір головної інформації, вміння узагальнювати і систематизувати вивчене, коментувати засвоєний матеріал..