Урок – презентація проекту
Тема: Україна та її історія очима австрійського письменника Райнер Марії Рільке
Епіграф: «Пригорнись душею
до Вкраїни…»
Р. М. Рільке
Ключове питання проекту:
Яку роль відіграла Україна та її історичне минуле в житті і творчості Рільке?
Тематичні запитання:
Біографія письменника
Рільке в оцінці сучасників
Мандрівка Україною
Фрагменти української дійсності
Київ соборний
Кобзарське мистецтво
Україна в творчості Рільке
Обладнання: карта України з маршрутом Рільке, висловлювання сучасників про Рільке, слайд-шоу «Київські храми» та «Ікони київських храмів», альбоми «Україна очима Рільке», «Кобзарське мистецтво», матеріал про кобзаря Остапа Вересая, грамзапис «Кобзарські думи», учнівські малюнки, текст оповідання «Пісня про Правду»
В нас зараз почнеться цікавий урок,
Про це повідомив веселий дзвінок.
Сказав з переривом на ноті високій:
«Вітаю вас, друзі, з початком уроку!»
Цього зимового ранку до нас завітали гості. Привітайте наших гостей, усміхніться. В цих промінчиках добра, що засяяли на ваших обличчях, ми і розпочнемо урок.
Урок зарубіжної літератури завжди незвичайний. Де тільки не бували ми під час таких уроків. Разом з Робіном Гудом побували в Шервудському лісі, вболівали за Айвенго на лицарському турнірі в Ашбі, блукали вуличками Парижа з Француа Війоном, вивчали закони Запорізької Січі разом з Гоголем. Не покидаючи класу, ми подорожуємо у просторі і часі завдяки художнім творам. З них ми дізнаємося не тільки про історичні події, побут тієї чи іншої країни в той чи інший час, а й про духовний світ людей, їхні мрії, любов і ненависть. Чи потрібно це нам? Звісно, якщо ми хочемо стати освіченими людьми.
Зараз наша увага сконцентрована на розділі «Україна та її історія в літературі». Ми вже знаємо, що життя і творчість М. В. Гоголя тісно пов’язане з Україною –– батьківщиною письменника. Але, виявляється, що історія і культура нашої країни мали велике значення і для розвитку творчості австрійського письменника Райнер Марії Рільке.
Цей факт підштовхнув нас до рішення створити проект «Україна та її історія очима австрійського письменника Райнера Марії Рільке».
Ще в грудні визріло ключове питання проекту:
Яку роль відіграла Україна та її історичне минуле в житті і творчості Рільке?
Обговоривши це питання, ми намітили ряд тематичних запитань, над якими треба було попрацювати, щоб реалізувати наш проект. В класі сформувалися групи, які і займаються пошуком потрібної інформації.
Нинішній урок––презентація учнівського проекту. А це означає, що групи прозвітують про результати своїх пошуків, оприлюднять напрацьовані матеріали, і ми разом узагальнимо результати проекту.
Прошу лідерів груп зробити заявки щодо участі в презентації.
Ми –– шукачі цитат (літературознавці). І збирали ми матеріал до теми: «Рільке в оцінці сучасників». Результат нашої роботи-такий ось цитатник. Сподіваємося, він допоможе бажаючим ближче познайомитися з австрійським письменником.
Біографами Рільке випало стати нашій групі. Нам вдалося знайти чимало цікавих фактів, пов’язаних з життям і творчістю письменника. Звіт про свою роботу ми підготували у формі реферату, що супроводжується хронологічною таблицею. Найцікавіше презентуємо сьогодні на уроці.
Роль географів – українознавців випала нашій групі. Сьогодні ми спробуємо провести для вас заочну екскурсію Україною маршрутом Рільке, який ми проклали на карті. Знайшли ми і щоденникові записи самого письменника, зроблені у 1899–1900 рр.
А нам, художникам, довелося працювати пліч-о-пліч з географами. Ми запропонуємо вашій увазі слайд-шоу. сподіваємося, вам вдасться зрозуміти захват Рільке від побаченого. А ще ми не втримались і самі відтворили окремі фрагменти української дійсності, які вразили австрійця.
Наша група об’єднала шанувальників мистецтва. Наше слайд-шоу допоможе вам побачити Київ соборний і продемонструє чудові ікони.
Дізнавшись, що на Рільке великий вплив мали українські історичні пісні та думи, ми виявили інтерес до кобзарського мистецтва. Через Інтернет ми роздобули матеріал про кобзаря Остапа Вересая, який став прототипом героя оповідання «Пісня про Правду». Ці матеріали ми узагальнили у рефераті. А ще ми згодом дамо вам можливість послухати справжню думу.
Як бачимо, всі добре попрацювали. Перед кожною групою – напрацьований матеріал.
В той же час весь клас отримав завдання прочитати оповідання «Пісня про Правду» і проаналізувати його. Перші враження про цей твір сьогодні на уроці.
Ще хочу зауважити, що у нас працює творча лабораторія. Весь зібраний матеріал адресуємо туди. Згодом він буде систематизований і стане надбанням кабінету зарубіжної літератури.
Тож запускаємо проект.
Слово – біографам.
/ На екрані – Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке + хронологічна таблиця /
Райнер Марія Рільке (читає повне ім’я) народився 4 грудня 1875 року в Празі.
У його батька не склалася кар’єра військового і він працював на залізниці, отримуючи маленьку платню.
Мати ж була з купецької родини. Не бажаючи миритися зі злиднями, вона покинула і чоловіка, і сина. Я не розумію, як вона могла так вчинити.
В 11 років батько віддав сина до військової школи. Провчився там хлопчик лише 5 років. Через хворобу залишив навчання.
Згодом Рільке спробував здобути освіту в різних університетах (Празькому, Мюнхенському, Баварському). Вивчав там юриспруденцію, філософію, літературу і мистецтво.
Рільке рано став писати. В 19 років вийшла перша збірка «Життя і пісні» (розказується про невдачу, про творчі пошуки).
Літературознавці. Ми просимо репліку.
Ще за життя Рільке став відомим поетом. Сучасники позитивно сприймали його. Пропонуємо вам кілька цитат з цього приводу.
А співвітчизник Рільке Стефан Цвейг згадував: «В його присутності ніхто не наважився б сказати непристойне, , брутальне слівце, ні в кого не вистачило б мужності попліткувати чи повідомити кому–небудь бридоту… Він у будь–яке оточення приносив щось заспокійливе, чисте…»
Майстерно змалював себе сам поет у вірші «Автопортрет» (с. 145)
А російська поетеса Марина Цветаєва захоплено заявила: «Вже саме ваше ім’я – вірші. Райнер Марія…»
І ніби підсумовуючи, Стефан Цвейг стверджував: «Ніхто не був для нашого покоління таким необхідним, як ця чиста людина».
Вч. А чим найбільше захоплювався поет? Дізналися про це наші біографи?
Біограф. 7. Улюбленим заняттям Рільке було подорожувати. Він об’їздив всю Європу, побував на Далекому Сході і в Північній Африці. Враження від мандрів лягали в основу нових творів.
Назавжди запам’ятав Рільке подорож до Росії. Вперше він приїхав сюди в 1899 році навесні, якраз перед Великоднем. Йому так сподобалося, що він зі свічкою в руках стояв у церкві.
Репліка літ. 6. До речі, ми натрапили на запис поета: «Це був мій Великдень, і я вірю, що мені вистачить його на все життя».
А от до другої такої поїздки Рільке уже готувався заздалегідь: вивчив мову, перечитав силу книжок. До речі, під час цієї мандрівки Рільке відвідав і Україну.
Вч. А тепер давайте надамо слово нашим географам-українознавцям.
Географи––українознавці.
Ми ретельно вивчили все, що було пов’язане з Україною. Пропонуємо вам простежити за географічним маршрутом Рільке Україною.
Найперше поет відвідав Київ . місто сподобалося йому настільки, що він прожив тут 2 тижні.
Мистецтвознавці. Вибачте, але у нас є можливість проілюструвати вашу розповідь. Дозвольте?
(демонструються слайди)
Гегорафи. 3.Звичайно, ми будемо раді. Київ зачарував Рільке блиском золотих бань соборів.
Географи 4.Києво–Печерська лавра вразила його своєю святістю. Він ходив її печерами зі свічкою в руках кілька разів.
Репліка літературознавців.
Зверніть увагу, у листі до мами Рільке писав:
«Київ – це «місто, близьке до Бога.
Я б хотів тут оселитися назавжди».
Вч. Ми знаємо, що Рільке полюбив українське малярство. Наші мистецвознавці щось можуть зауважити з цього приводу?
Мистецтвознавці. 2. Так, ми дізналися, що письменник був вражений іконами київських монастирів.
/слайди ікон /
Мистецтвознавці 3. Враження від побачених ікон Рільке виражає в оповіданні «Пісня про Правду»:
«…старі ікони, немов верстові камені Бога. Ці ікони – ніби опора , ніби певний знак на шляху, і жодний дім не стоїть без них».
Нам також стало відомо, що Рільке захоплювався картинами відомих художників.
Художники. 2. Нині презентуємо альбом тих полотен, які найбільше вразили поета (можна слайд).
Уч. У Києві Рільке прожив лише 2 тижні. А що ще зв’язувало його з Україною?
Географи (за картою)5. З Києва Дніпром Рільке вирушив до Кременчука.
По дорозі повернув до Канева, відвідав могилу Шевченка
Художники. 3. Ми попробували глянути на Чернечу гору очима Рільке. Наш малюнок віддаємо теж до творчої лабораторії проекту.
Географи .6.Далі поет поїхав до Полтави. Він був вражений красотою української природи.
Літературознавець 7. Ці враження вилилися у віршах:
Земля без меж, вітри, рівнини,
Лісів там тіні старовинні
й незмірна неба височінь.
Пливуть тобі назустріч села
І знов зникають в далині,
Немов прожиті щойно дні
Чи пісня дзвонів невесела.
Географ 7. З Полтави Рільке поїхав по навколишніх селах, щоб людей і природу побачити зблизька, аж до Харкова.
Мистецтвознавець 4. (з слайдом) Степи вразили його своїм безмежжям. А козацькі могили величчю своєю пробудили інтерес до української історії.
Мистецтвознавець5. В селах часто чув мандрівник народні пісні. Вони зворушували його до глибини душі.
Художник 4. Ми принесли сьогодні на урок портрети кобзарів. Такими їх побачили художники. А цей малюнок створений мною.
Мистецтвознавець 6.А знаєте, на сайті Інтернету я натрапив саме на ту думу, яка найбільше вразила Рільке. Ви чули колись, як співає справжній кобзар? Хочете послухати?
Звучить «Дума про правду» (запис)
Вч. Як, сподобалося? Щось подібне чули колись? А чи знаєте ви, що саме ця дума надихнула поета на створення збірки «Історії про Господа Бога», до складу якої входить і знаменита «Пісня про Правду».
Мистецтвознавець 7. Ми провели дослідження, погортали літературу, зазирнули до Інтернету і знайшли чимало цікавого. Ми дізналися, що Рільке захоплюється розповідями про кобзарів, особливо був вражений історією життя Остапа Миколайовича Вересая, сліпого співця.
Матеріал про цю людину ми знайшли узагальнили його у рефераті, який додаємо до проекту.
Учитель. Так, дійсно, саме О. Вересай є прототипом сліпого кобзаря в оповіданні «Пісня про Правду».
До речі, обов’язковим завданням для всіх учасників проекту було прочитати це оповідання.
«Пісня про Правду»–наче цілий період української історії. Тут і боротьба українського народу проти польських панів, і суворі закони Запорозької Січі. А чи звернули ви увагу, кого із відомих історичних осіб згадує автор?
Так, я зустрічав Остряницю, Наливайка, Бульбу, Кукубенка, Кирдягу.
Вчитель А чи задумувалися ви, про що це оповідання?
Про боротьбу.
Про козаків.
Про Правду і Кривду.
Географи-українознавці. –А я сказав би, що це оповідання про все те, що вразило Рільке в Україні.
Вчитель. –– А чи звернули ви увагу на оригінальну композицію твору.
– Так, це оповідання в оповіданні. Уже на початку твору оповідач зустрічається з Евальдом. Саме йому оповідач розказує про сліпого співця Остапа. В кінці твору ми знову бачимо Евальда, який у сліпому співці побачив Бога.
Вчитель –– Чим вас вразив Евальд? / Він розказує дітям історії / .
–– Які? / Про Бога/.
–– А чи задумувалися ви–навіщо?
–– Автор готує нас до чогось великого, величного, як сам Бог?
––А ще Евальд хоче послухати історію «про співців».
Вчитель А навіщо йому історія про співців?
–– Співці видаються йому святими, посланцями Божими.
Вчитель ––Що ви дізналися про головних героїв оповідання?
/ учні розповідають про Петра Яковича та його родину /
–– Чим відрізнявся Олекса?
А чи звернули ви увагу, як з’являється старий Кобзар? На кого схожий(богатир із казки)?
Про що співав сліпий кобзар?
Скільки разів співав він і який вплив на людей мала пісня?
Чи дійшла пісня до серця Олекси?
Як зреагували батьки на відхід Олекси?
А як ви думаєте, сьогодні пісня знайшла б слухача?
Мистецтвознавці. Якщо дозволите, ми створимо так званий «живий малюнок». Слухайте. /Діти виконують фрагмент думи /.
Чому вам всім захотілося заспівати? /Нам теж потрібна правда./
Наші художники зуміли відшукати і рідкісну ікону Знамення. Давайте і ми запалимо під нею свічку і попросимо Божого благословення на пошуки Істини.
І нехай Бог не забуде нас, не обійде своїм заступництвом.
Наш урок підходить до кінця. Звичайно, ви, як завжди, чогось чекали від нього.
Пропоную через прийом «Незакінчене речення» поділитися враженнями :
–– На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
–– Озвучена інформація спонукала до висновку, що…
–– Мої сподівання щодо уроку справдилися, бо…
Урок завершився. Дякую вам, діти, за вашу підготовку, за ваші розповіді, за любов до літератури.
Прошу напрацьовані матеріали здати до творчої лабораторії, щоб завершити оформлення проекту.
Нашим координатором була вчителька інформатики Мілевська О. І.– їй спасибі за допомогу.
А гостям спасибі за терпіння, за мужність нас вислухати.