Урок додаткового читання
Тема: Вічна мудрість байок.
Мета: поглибити знання учнів про видатних байкарів світу;
показати актуальність байки для сьогодення;
удосконалювати навички виразного читання, інсценізації;
виховувати у школярів високі моральні якості.
Обладнання: портрети відомих байкарів; виставка їхніх творів, виставка ілюстрацій та дитячих малюнків.
Епіграф: І скільки не беруть живлючої водиці,
Не висиха Езопова криниця.
М. Годованець
Жанр байки існував і існує в багатьох літературах. Чим це пояснити? Людство, мабуть, втомилося від надмірних повчань. А байка вчить ненав’язливо, змушує думати, аналізувати. Байкарі мають надійну зброю, вічну, як саме життя-сміх. З давніх часів до нас дійшов вислів «Сміючись, говорити правду».
Таку правду нам несуть байки.
Давайте згадаємо, що ми називаємо байкою?
З чого складається байка?
Що таке мораль?
Хто є героями байки?
Який прийом називаємо алегорією?
В чому незвичайність героїв? (Розмовляють).
Але якщо звірі, речі розмовляють, що, може, байка схожа на казку?
/Таких ситуацій, як у байці, серед звірів не буває. Це життєві ситуацій людей/
З байкою ми вже працювали на попередніх уроках. Але нинішній урок – незвичайний. Це – урок додаткового читання. Я пропонувала вам вдома, поділившись на групи, познайомитися з байкою «Вовк і ягня» різних авторів. Справилися з завданням?
На уроці працює 5 груп.
1.Езопівці
2.Федрівці
3.Бабрівці
4.Криловці
5.Глібовці
Будьте уважні:
– Байка виникла давно і її батьком, творцем був російський поет І.А.Крилов.
/Діти не погоджуйтеся, бо пальма першості належить Езопу./
Використаний прийом називався какографією. Він має активізувати вашу увагу, тому надалі будьте пильні, щоб не пропустити ще одного такого прийому какографія.
А батьком байки таки дійсно був Езоп. Що ви про нього знаєте?
Висновки: Езоп – перший байкар. Його байки написані у прозовій формі. А ці невеликі оповідання – колодязь мудрості. Через роки він не змілів. А по життєдайне слово ідуть до нього майстри слова. Думаю, ви переконалися в цьому, готуючись до уроку.
Однією з найкращих байок є «Вовк і ягня». Байки з таким заголовком писали, крім Езопа, і Федр, і Бабрій, і Крилов, і навіть українець Глібов.
Давайте порівняємо байки різних авторів:
Хто є героями байки ?
Де відбувається зустріч Ягняти і Вовка?
Чи є в байках портрет героїв і пейзаж?
Якими зображені герої ?
/Учням пропонується скласти «Сенкан»/
Зразок
Ягня
полохливе беззахисне
тремтить оправдовується гине
злий вовк з’їв ягня
жертва
Вовк
голодний злий
звинувачує ненавидить поїдає
в темний ліс поволік
тиран
Як закінчується подія?
Де в байці знаходиться мораль? Зачитати.
/У Езопа, у Федра – в кінці; у Бабрія – відсутня,
у Крилова – на початку, у Глібова – і на початку, і в кінці/
А як ви ставитеся до героїв байки?
Давайте спробуємо передати це, влаштувавши рольову гру.
3 учні читають байку за особами, використовуючи прийом какографія.
Чи згідні ви з таким озвученням?
/Байкар не такими бачив своїх героїв./
Інша група правильно озвучує байку.
Сюжети байок Езопа оживали і в українській літературі.
Глібовці виразно читають байку Л.Глібова.
Висновки: Байка Глібова «Вовк і ягня» не схожа на інші байки, у неї український колорит.
Сюжети байок оживали і в живописі.
Я пропонувала вам схопити мить байки «Вовк і ягня» і перенести її на папір.
(Переглядаються і аналізуються ілюстрації)
А тепер гляньте на ілюстрацію російського художника. Яка роль відводиться костюмам героїв?
(Співзвучність часові, допомога зрозуміти алегорію, підтекст)
Чого ж вчить нас байка сьогодні?
/Байка вчить нас добру, справедливості, чемності./
Я впевнена, що відтепер ви будете мудрими, лагідними, і що нашою мовою будуть милуватися.
Сподіваюся, що і надалі «не висохне Езопова криниця». Знаходьте час і сили черпати з неї життєву мудрість, бо вона вічна.
Урок-вибір
Тема: Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби – Остапа й Андрія. Порівняльна характеристика героїв.
Мета: вчити учнів виділяти в художньому творі епізоди, важливі для характеристики героїв;розвивати вміння порівнювати двох героїв повісті;виховувати вірність обов’язку, почуття патріотизму.
Епіграф:
Людству потрібні герої, які б вели людей за собою, показуючи приклад мужності шляхетності.
Ф.Шіппер
Людина завжди обирає свій шлях у житті,обдумує,що вчинити в тій чи іншій ситуації. Як ріка-з джерел, так і наша доля складається з безліч вчинків. Важливо зрозуміти, що саме в юності-витоки наших перемог чи поразок ,нашої величі чи падіння. Саме у вашому віці треба визначити для себе моральні принципи,якими ви будете керуватися у житті.
Сьогодні на уроці в нас працюють 2 групи, які представлятимуть своїх героїв:1–Андрія,2–Остапа. Також ми спробуємо глянути на цих героїв із позиції автора та художника Є. Кібрика, яких представлятимуть учні класу. Оцінку героям спробує дати і їхній батько-старий Тарас Бульба.
Всі учні класу отримали до уроку випереджаюче завдання:ще раз пройтися життєвими шляхами Остапа та Андрія.
I. Почергово кожен герой представляється з позиції автора, художника і з точки зору членів групи.
Цей етап уроку проходить у формі «Мозкового штурму»:
Що нам відомо про навчання Остапа і Андрія? Що відрізняло братів?
Яку вдачу мали хлопці?
Як ставиться батько та матір до синів?
Про що думали юнаки по дорозі на Січ?
Підсумок роботи на даному етапі є складання в групах синканів на теми «Остап» та «Андрій».
ІI. Наступний етап роботи – творче завдання.
Групам пропонується намалювати словесні портрети синів Тараса Бульби так, щоб крізь їхню зовнішність проступали внутрішні риси.
Учень - «художник Є. Кібрик» демонструє ілюстрації до повісті М.Гоголя.
Учням пропонується висловитися, наскільки близькі ілюстрації до гоголівських образів Остапа та Андрія.
Користуючись стратегією «Мікрофон»,учні дають відповідь на запитання:
Чи такими ви уявляли героїв,читаючи повість?
III. Далі організовується дослідницько-пошукова робота в групах.
I група – «Зрада і трагічна смерть Андрія»
II група – Бій під Дубно. Геройська смерть Остапа.
Підсумок цього етапу уроку робиться,вдавшись до стратегії «Карусель»
Запитання для груп:
Які почуття викликає у вас загибель Андрія?
Що дало Остапові сили знести катування і героїчно померти?
IV. На заключному етапі уроку групи отримують наступні завдання
I група – створити асоціативне гроно образів Остапа та Андрія.
II група – скориставшись стратегією «Кола Вена», узагальнити результати порівняльної характеристики Остапа та Андрія.
Андрій
Вчився з обов’зку молодість Остап
Вмів уникати Краса вчився охоче
Романтична закоханість Сила зносив кару
Став отаманом Спритність мужньо
Прийняв героїчну Добре ім’я серед суворий до спокус
смерть козаків став зрадником
прагнення подвигу покараний батьком
за зраду
V. Звернення до епіграфу уроку,записаного на дошці.
VI. Підсумок:
На прикладі Остапа та Андрія автор переконує читача,що немає почуття прекраснішого,ніж любов до батьківщини,а зраду не можна виправдати,це найстрашніший злочин.
VII. Д/з Написати твір-мініатюру на одну із тем:
1.Що переживає Тарас,втрачаючи синів?
2.Чи міг Андрій не зрадити своїх бойових товаришів-козаків?
3.Опишіть власні почуття під час читання повісті М.Гоголя «Тарас Бульба».