Внутрішні та зовнішні комунікації
Зовнішні комунікації - це головні функціональні та технологічні зв’язки, що забезпечують функціонування основних груп приміщень (житлових, громадських, адміністративно-господарських).
У рекреаційних установах готельного типу повинно бути:
три входи (головний, службовий, громадський);
два в’їзди (головний і господарський);
вантажно-розвантажувальний майданчик;
один (два) сходово-ліфтових блоки.
Внутрішні комунікації – це вертикальні (ліфти і сходові клітки) та горизонтальні (коридори) зв’язки.
Вони залежать від комфортності закладу, поверховості, складу приміщень.
У житлових приміщеннях – це коридори, холи (горизонтальний зв’язок), що забезпечують зв’язок між житловими приміщеннями; сходові клітки, ліфти (вертикальний зв’язок), що забезпечують зв’язок персоналу з житловими приміщеннями та рекреантів з іншими функціональними зонами.
У господарсько-харчовій групі – це зв’язок торгових залів із виробничими та складськими приміщеннями.
Вестибюль – основний комунікаційний вузол, який забезпечує зв’язок між житловими поверхами, приміщеннями харчування та адміністративними приміщеннями.
Розпланувальна організація житлового поверху рекреаційного закладу
Житловий об’єм є основним елементом у композиції будівлі. Його об’ємно-просторове рішення залежить від конфігурації житлового поверху.
Різноманітні види розпланувальних вирішень житлового поверху можна згрупувати за геометричними ознаками:
спрощена конфігурація;
компактна;
ускладнена;
атріумна.
Спрощена конфігурація житлового поверху у вигляді прямокутника – найбільш поширена (готель „Ялта” в Ялті, „Віру” в Талліні, мотель „Мінське шосе ” у Москві).
Компактна конфігурація житлового поверху характеризується різноманітністю геометричних фігур: квадратна (готель „Київ” в Києві), трикутна („Травелдж-Тюлламарі” в Мельбурні), кругова („Салют” в Києві”), еліпсовидна („Казахстан” в Алма-Аті), кільцева („Башта Ліонського кредиту” в Ліоні), багатогранна («Пасифік» в Шигасакі).
Ускладнена конфігурація розпланувального вирішення житлового поверху характеризується різними видами блокування номерів (житлових поверхів): зі зміщенням - прямокутного, трапецевидного, сотового чи криволінійного типів (Т-подібне блокування (готель „Роял-Гарден” в Лондоні), П-подібне (готель „Гранд-отель” у Варшаві), Н-подібне (готель „Роял” в Осаці), Х-подібне (готель „Прибалтійський” в Санкт-Петербурзі), хрестоподібне, у вигляді трилисника, Z-подібне, зі зміщеними поверхами (готель „Братіслава” в Києві).
Атріумна конфігурація характеризується наявністю внутрішнього дворика. При цьому розпланувальне вирішення житлового поверху може бути як спрощеним так і ускладненим (готель «Амбасада» у Вашингтоні).
Функціональний зв’язок між приміщеннями житлового поверху забезпечують горизонтальні комунікації.
Житловий поверх із приміщеннями інших функціональних груп зв’язаний через систему вертикальних комунікацій.
Від виду горизонтальних комунікацій залежить загальна розпланувальна структура житлового поверху:
коридорна,
галерейна,
секційна,
комбінована.
Коридорна розпланувальна структура – найбільш проста й економічна. Вона має три варіанти рішень: один загальний довгий коридор, два паралельних коридори, периметральний (замкнений по периметру).
Галерейна структура – одностороннє розміщення номерів (застосовують, коли необхідна відповідна орієнтація). Найчастіше зустрічається в сезонних рекреаційних закладах та у готелях атріумного типу.
Секційна – характеризується розташуванням житлових приміщень навколо вертикальних комунікацій (ліфтів, сходових кліток). Застосовують, здебільшого, у рекреаційних установах сезонного функціонування.
Комбінована розпланувальна структура – поєднання коридорної і галерейної систем в ускладнених конфігураціях житлового поверху або інші комбінації.
Рисунок 3. Види розпланувальних рішень житлового поверху:
а – спрощена конфігурація;
б – ускладнена конфігурація;
в – компактна конфігурація
1 – ліфти;
2 – сходові клітки;
3 – обслуговуючі приміщення;
4 – житлові номери.