2. Об’єктивна обумовленність та сутність кредиту

- це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і оплати.

походить від латинського «creditum»,-що означає «позика», «борг». Цей термін також перекладається як “вірю”, “довіряю”.

Об’єктивна обумовленість появи кредиту:

відносна відокремленість грошової форми вартості від товарної форми

Необхідність задоволення підприємницьких потреб

необхідність підтримки безперервного кругообороту фондів підприємств

розв’язання суперечностей між можливим тимчасовим “заморожуванням” коштів і необхідністю їх ефективного використання

- це відносини, що виникають між суб`єктами кредитної угоди з приводу надання кредиту з однієї сторони, і одержання його з іншої на певних умовах.

- ті матеріальні цінності (проекти, цільові програми), відносно яких укладається кредитна угода.

Кредитор - надає позику іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Може бути юридична чи фізична особа, у розпорядженні якої є тимчасово вільні кошти.

Позичальник - отримує у тимчасове користування кошти на умовах повернення в обумовлений строк та оплати. Може бути юридична чи фізична особа, котрій бракує власного капіталу.

3. Функції та роль кредиту с соціально-економічному просторі

Перерозподільна - за допомогою кредиту відбувається перерозподіл грошових капіталів на засадах повернення. Проявляється як мобілізація грошових капіталів, що тимчасово не беруть участі в господарському обороті, і їх розміщення у сфери економічної діяльності.

Емісійна - через кредит відбувається прискорення обороту грошей; взаємне зарахування платежів; запровадження прогресивних систем розра­хунків для юридичних та фізичних осіб, що в кінцевому підсумку забезпечує скорочення грошової маси в обороті та економію суспі­льних витрат.

Контрольна - забезпечує контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди.

Впливає на структурну перебудову економіки, на формування важливих пропорцій в економічній системі: співвідношення між фондами відшкодування, нагромадження і споживання.

Забезпечення науково-технічного прогресу та обслуговуванні інноваціїного процесу.

Сприяє прискоренню концентрації та централізації капіталу через використання акцій та облігацїї корпоративної форми власності.

Використовується як один із дійових інструментів розвитку процесів інтеграції національної економіки у світову економічну систему.

Сприяє розвитку експорту традиційних товарів, використовується як засіб регулювання платіжного балансу країни.

Цільовий принцип. Означає, що виданий кредит може бути використаний тільки на цілі, обумовлені в кредитному договорі.

Строковий принцип. Означає, що кредит необхідно не тільки повернути, а й повернути у точно визначений термін.

Принцип обов'язкового повернення.

Кредит обов`язково повинен бути повернутий. Спроможність клієнта своєчасно повертати позики банку оцінюється в процесі аналізу балансу господарської організації щодо ліквідності, ефективності використання виробничих фондів, а також вивчення пер­спектив розвитку господарства та здатності клієнта до інновацій.

Принцип оплачування. Кредит повинен бути оплачений. Вартість кредиту можна розрахувати за формулою ВК = Клім * ro * Tcep/100 ,

де Клім — ліміт (сума) кредиту; Тсер — середній термін кредиту; ro — загальна річна ставка процента.

Принцип забезпечення кредиту.

Як гарант забеспечення кредиту має виступати ліквідний “товар”, який може бути досить легко реалізований на випадок неповернення кредиту позичальнику. Гарантом може бути третя особа, держава, підприємство, тощо.