- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності 7
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією 33
- •Передмова
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності План
- •1. Історія розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
- •2. Суть та значення корпоративної соціальної відповідальності.
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •4. Концепція менеджменту заінтересованих сторін.
- •5. Організаційне багатство і «стосункові» активи.
- •6. Матриця заінтересованих сторін ксв.
- •7. Переваги корпоративної соціальної відповідальності.
- •8. Моделі корпоративної соціальної відповідальності (американська, європейська, японська тощо).
- •Порівняльний аналіз моделей корпоративного управління соціальною відповідальністю
- •9. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).
- •10 Принципів Глобального Договору
- •10. Вітчизняний досвід становлення ксв.
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією План
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Впровадження ксв у практики і процедури компанії.
- •Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків ксв.
- •Організація діяльності з ксв.
- •Етичні кодекси.
- •Структурні підрозділи та Комітети компаній у сфері ксв.
- •Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з ксв в компаніях
- •Тема 3. Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності План
- •Права людини і трудові практики як предмет ксв.
- •Стандарти моп і принципи Глобального Договору у сфері праці.
- •Гідна праця як предмет ксв.
- •Європейські стандарти у сфері праці.
- •Особливості європейської моделі внутрішньої ксв.
- •Законодавство України у сфері праці, як основа ксв у відносинах з працівниками.
- •Соціальний діалог і ксв.
- •Сторони соціального діалогу
- •Кращі трудові практики та показники внутрішньої ксв: вітчизняний і зарубіжний досвід.
- •Питання професійної етики.
- •Тема 4. Стратегія соціально відповідальної поведінки в ринковому середовищі План
- •Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
- •Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.
- •Якість продукції (стандарт iso 9000).
- •Соціально відповідальний маркетинг.
- •Принципи добросовісної конкуренції.
- •Етична поведінка компаній щодо контрагентів по бізнесу.
- •Відповідальне управління ланцюгом постачання.
- •Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.
- •Тема 5. Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами
- •Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій.
- •Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням.
- •Розвиток партнерств з місцевою владою та громадою.
- •Участь компаній у життєдіяльності громад.
- •Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями.
- •Тема 6. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності План
- •Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.
- •Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
- •Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія 180 14000).
- •Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності
- •Тема 7. Інформаційна політика і соціальна звітність План
- •Побудова системи комунікацій з ксв.
- •Консультації з заінтересованими сторонами на різних етапах розробки та впровадження стратегії з ксв та механізм зворотного зв'язку з ними.
- •1. Відносини з клієнтами.
- •2. Взаємовідносини з акціонерами.
- •3. Взаємовідносини з працівниками.
- •4. Взаємовідносини з постачальниками.
- •5. Взаємовідносини з громадськістю.
- •6. Взаємовідносини з державними органами і місцевою владою.
- •Ресурси в сфері соціальної звітності.
- •Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання і структура.
- •Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (gri – Global Reporting Initiative / Глобальна ініціатива зі звітності).Особливості соціальної звітності компаній в Україні.
- •Тема 8. Соціальна відповідальність різних суб'єктів суспільного розвитку План
- •Відповідальна держава і сталий розвиток.
- •Міжнародний досвід державного регулювання ксв.
- •Відповідальне споживання. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв.
- •Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві.
- •Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •Співпраця бізнесу і освіти.
- •Проект міжнародного стандарту з соціальної відповідальності iso 26000.
- •Тема 9. Оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності План
- •Показники внутрішньої ксв.
- •Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв.
- •Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.
- •Соціальний аудит.
- •Збалансована система показників.
- •Концепція потрійного результату.
- •Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії.
- •Моніторинг ефективності діяльності з організації ксв.
- •Рейтинги ксв.
- •Список використаної літератури Основна література Нормативні акти та документи
- •Додаткова література
- •Корисні сайти
- •Гессен Анатолій Євгенович Корпоративна соціальна відповідальність
Концепція потрійного результату.
Концепція потрійного результату діяльності (Triple Bottom Line)– теорія і практика ведення бізнесу, яка концентрує увагу корпорацій не тільки на економічній, але й на екологічній і соціальній доданій вартості, що вони її створюють або навпаки, руйнують. У вузькому розумінні терміну, принцип потрійного фактору використовується в якості моделі кількісного і якісного визначення економічних, соціальних та екологічних параметрів діяльності корпорацій з метою подальшого звітування перед громадськістю.
У широкому розумінні, концепція потрійного фактору уявляє собою сукупність цінностей, заходів і процесів, яких компанія має дотримуватися з метою мінімізації негативного впливу своєї діяльності і створення економічної, соціальної та екологічної додаткової вартості. Подібна стратегія передбачає наявність чіткої та відкритої для суспільства мети діяльності, уважне ставлення до потреб усіх стейкхолдерів компанії – акціонерів та співвласників, клієнтів і споживачів, працівників, ділових партнерів, урядових органів, місцевих громад та громадськості загалом.
Метод потрійного підсумку враховує:
- економічні показники;
- екологічні показники;
- соціальні результати діяльності;
не враховуються:
– характер взаємин і форми взаємодії компанії з усіма стейкхолдерами;
– ефективність цієї взаємодії;
Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії.
Ділова репутація допомагає компаніям успішно підтримувати свій статус на ринку, а тому виникає потреба у створенні та розвиненні відповідного методологічного інструментарію для управління діловою репутацією як стратегічно важливим для компанії активом. Проте цей вид діяльності поки не виділений у самостійну дисципліну, вузи не готовлять відповідних фахівців, немає розуміння, чим і як управляти – як організувати процес, як оцінити результат. З часом спектр підходів до визначення та вирішення проблеми управління діловою репутацією компанії тільки розширюється.
Зокрема, імідж є емоційним сприйняттям фірми її клієнтами, контрагентами, іншими учасниками ринку. Імідж є унікальною характеристикою фірми, притаманною тільки цій організації, а отже складно піддається формалізації. Проте, репутація – це певним чином формалізоване сприйняття характеристик, переваг та недоліків організації у бізнес-середовищі, що стимулює клієнтів користуватися її продукцією та може приносити прибуток. Саме ця здатність ділової репутації впливати на фінансові показники фірми утілюється у понятті „гудвіл” – грошовій вартості репутації як нематеріального активу компанії.
Отже, можна зробити висновок про те, що ділова репутація є нематеріальним активом сучасної компанії (фірми, підприємства), який має для неї стратегічну значущість, а отже відноситься до стратегічних активів.
Репутацією складно маніпулювати, вона формується під впливом цілого комплексу параметрів: ефективність менеджменту, етика ведення бізнесу, успішність бізнес-розвитку, якість послуг, операційні і фінансові показники, інформаційна активність, кадровий потенціал, соціальна відповідальність та ін. (рис. 6.).
Рис 6. Основні критерії ділової репутації
Як визначають фахівці, метою управління репутацією є формування такого сприйняття бізнесу, яке буде сприяти росту його вартості. Компанії з доброю діловою репутацією можуть отримувати конкурентну перевагу перед іншими – наприклад, на більш вигідних умовах укладати контракти і залучати інвестиції, швидше та з меншими витратами нарощувати обсяги продаж. Щоб використовувати такі переваги, необхідно визначити характеристики бізнесу, що їх створюють, та навчитись цілеспрямовано управляти ними.
Теоретики й практики запропонували безліч різноманітних визначень. Зокрема, дослідники Коледжу ділового адміністрування Університету Південної Флориди (США) тільки у період з 2000 по 2003 р. виявили 49 оригінальних формулювань корпоративної репутації в опублікованих книгах і статтях. Але, як визнають експерти, незважаючи на гадане різноманіття тлумачень, всі наявні трактування можна розділити на три групи, за якими репутацію визначають як:
загальну поінформованість про діяльність компанії, що не припускає глибокого аналізу й оцінки;
деяке знання, отримане шляхом безпосереднього залучення цільових груп в оцінку стану компанії – на основі власного досвіду або думок сторонніх експертів;
нематеріальний об’єкт, що має вартісне вираження, тобто, по суті, є фінансовим або економічним активом. [5]
Слід зазначити, що ділову репутацію часто ототожнюють з іміджем та гудвілом. Дійсно, поняття „репутація”, „імідж” і „гудвіл” є близькими, але мають суттєві відмінності.
