Передмова

Мета: формування системи знань з питань корпоративної соціальної відповідальності, познайомити майбутніх фахівців із загальними закономірностями взаємодії бізнесу і суспільства, з основами їхнього використання в управлінні організаціями.

Компетенції, які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

• Інструментальні: здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручник, навчальний посібник, періодичні видання, Інтернет та ін.), ефективно організовувати свій робочий час.

• Міжособистісні: здатність здійснювати ефективні міжособистісні комунікації; здатність працювати в команді та в міжнародному контексті; здатність сприймати різноманітність та міжкультурні відмінності; прихильність до етичних цінностей.

• Системні: здатність застосовувати знання з корпоративної соціальної відповідальності у професійній діяльності в сучасних організаціях як відкритих соціально-економічних системах.

• Спеціальні: здатність творчо і нестандартно мислити; здатність передбачати, аналізувати та інтерпретувати громадську думку; уміння працювати з громадськістю; здатність управляти процесом взаємодії між урядовими, діловими та громадськими структурами, ефективність якої визначається рівнем розвитку інституційного забезпечення та формуванням соціальної відповідальності як особистісної якості фахівців, котрі приймають рішення.

Послідовність вивчення програмного матеріалу є традиційною для навчальної літератури з Паблік рилейшнз і обумовлена внутрішньою логікою тем предмета: на матеріалах, які вивчаються з початку, ґрунтується вивчення наступних.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• сутність та зміст КСВ;

• принципи КСВ;

• основні напрями КСВ

• який зиск дає впровадження КСВ у бізнес практику

• перші кроки розробки стратегії з КСВ тощо.

• особливості КСВ українського суспільства.

Студент повинен вміти:

• отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручник, навчальний посібник, періодичні видання, Інтернет та ін.);

• здійснювати ефективні міжособистісні комунікації;

• працювати в команді;

• застосовувати знання з КСВ у професійній діяльності в сучасних організаціях;

• творчо і нестандартно мислити;

• працювати з громадськістю та бізнесом.

Основними виховними цілями є формування суспільної активності, професійної спрямованості, виховання моральної свідомості, та моральних ідеалів.

Основними цілями розвитку особистості студента, які реалізуються в процесі вивчення дисципліни, є розвиток ділових якостей особистості та вміння реалізовувати професійну підготовку.

Основними формами організації навчання є: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота і контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять є: лекція, семінарське заняття, самостійна робота, індивідуальна робота.

Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований. Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем робочою навчальною програмою. Семінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Перелік тем і зміст семінарських занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Зміст самостійної роботи визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Індивідуальна робота – є формою організації навчального процесу, направлена на розвиток та реалізацію творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності. Сприяє розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблює їх інтерес до науки і наукових досліджень. Індивідуальна робота виконується студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики (проекту) кількома студентами. Індивідуальні завдання сприяють поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використовувати знання для розв’язання відповідних практичних завдань.

Консультація – це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету (відділення).

Контрольні заходи – включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється в формі опитування та перевірки результатів виконання різноманітних домашніх завдань, виступів на семінарських заняттях. При цьому контроль засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом, також обов’язково завершується оцінкою.

Поточний контроль складається з балів, що студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даної дисципліни – виконання та захист індивідуальних завдань (рефератів), виступи на семінарських заняттях тощо.

Підсумковий контроль здійснюється в формі виконання студентом модульної контрольної роботи.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

Опорний конспект з дисципліни «Корпоративної соціальної відповідальності» надає мінімум систематизованих знань відповідно до тем навчальної програми.