Тема 7. Інформаційна політика і соціальна звітність План

1. 1. Принципи формування корпоративної інформаційної політики.

   2. Побудова системи комунікацій з КСВ.

   3. Консультації з заінтересованими сторонами на різних етапах розробки та впровадження стратегії з КСВ та механізм зворотного зв'язку з ними.

   4. Ресурси в сфері соціальної звітності.

   5. Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання і структура.

   6. Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (GRI – Global Reporting Initiative / Глобальна ініціатива зі звітності).Особливості соціальної звітності компаній в Україні.

   Принципи формування корпоративної інформаційної політики.

Необхідно розуміти, що інформаційна політика узагальнює принципи взаємодії з різними цільовими аудиторіями. Так, до ключових груп впливу відносять акціонерів, співробітників, партнерів, споживачів і громадськість, серед якої працює компанія. Для кожної з цих груп розробляють окреме положення про інформаційному взаємодію в рамках спільної інформаційної політики.

Фактично крізь призму кожної з груп впливу заломлюється позиція компанії щодо п'яти основних постулатів інформаційної політики:

1. Захищеність корпоративної інформації.

Кожен співробітник повинен знати і розуміти, які відомості про компанію і в якому обсязі він може надавати як зовнішнім, так і внутрішнім суб'єктам. Співробітники повинні розуміти, який корпоративною інформацією і з якими цільовими аудиторіями вони можуть обмінюватися на благо, а не на шкоду підприємству. Інакше кажучи, всім повинні бути відомі правила гри, згідно з якими компанія і її представники ведуть себе в інформаційному полі.

Така системність у публічних комунікаціях дозволяє логічно вибудувати єдиний інформаційний посил, продемонструвати відкритість компанії і при цьому звести до мінімуму ризик розкриття активообразуючої інформації.

2. Достовірність інформації.

Щоб уникнути спотворення або надання помилкової інформації в положенні про інформаційну політику необхідно передбачити процедуру контролю та узгодження. Зазвичай основна відповідальність за достовірність інформації, що розкривається і дотримання термінів лягає на плечі PR-директора і голови компанії.

3. Повнота і збалансованість.

Уміння дотримати розумний баланс прозорості та відкритості, з одного боку, та конфіденційності, з іншого, - робить вашу інформацію «смачною» для цільової аудиторії. До того ж зайвий обсяг інформації створює плутанину і заважає акцентувати увагу на ключових повідомленнях. У той же час брак інформації породжує домисли і чутки. Слід описати в інформаційній політиці правила, за якими можна визначити золоту середину і які дозволять ефектно й ефективно балансувати на грані.

4. Оперативність і регулярність.

Головне в комунікаційному процесі - не зупинятися, постійно і регулярно постачати цільові аудиторії цікавою і актуальною інформацією. З плином часу цінність інформації зменшується, а відповідно, втрачається інтерес до неї.

5. Доступність.

Формуючи інформаційну політику компанії, необхідно продумати всі можливі канали комунікації.