- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності 7
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією 33
- •Передмова
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності План
- •1. Історія розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
- •2. Суть та значення корпоративної соціальної відповідальності.
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •4. Концепція менеджменту заінтересованих сторін.
- •5. Організаційне багатство і «стосункові» активи.
- •6. Матриця заінтересованих сторін ксв.
- •7. Переваги корпоративної соціальної відповідальності.
- •8. Моделі корпоративної соціальної відповідальності (американська, європейська, японська тощо).
- •Порівняльний аналіз моделей корпоративного управління соціальною відповідальністю
- •9. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).
- •10 Принципів Глобального Договору
- •10. Вітчизняний досвід становлення ксв.
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією План
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Впровадження ксв у практики і процедури компанії.
- •Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків ксв.
- •Організація діяльності з ксв.
- •Етичні кодекси.
- •Структурні підрозділи та Комітети компаній у сфері ксв.
- •Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з ксв в компаніях
- •Тема 3. Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності План
- •Права людини і трудові практики як предмет ксв.
- •Стандарти моп і принципи Глобального Договору у сфері праці.
- •Гідна праця як предмет ксв.
- •Європейські стандарти у сфері праці.
- •Особливості європейської моделі внутрішньої ксв.
- •Законодавство України у сфері праці, як основа ксв у відносинах з працівниками.
- •Соціальний діалог і ксв.
- •Сторони соціального діалогу
- •Кращі трудові практики та показники внутрішньої ксв: вітчизняний і зарубіжний досвід.
- •Питання професійної етики.
- •Тема 4. Стратегія соціально відповідальної поведінки в ринковому середовищі План
- •Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
- •Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.
- •Якість продукції (стандарт iso 9000).
- •Соціально відповідальний маркетинг.
- •Принципи добросовісної конкуренції.
- •Етична поведінка компаній щодо контрагентів по бізнесу.
- •Відповідальне управління ланцюгом постачання.
- •Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.
- •Тема 5. Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами
- •Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій.
- •Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням.
- •Розвиток партнерств з місцевою владою та громадою.
- •Участь компаній у життєдіяльності громад.
- •Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями.
- •Тема 6. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності План
- •Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.
- •Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
- •Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія 180 14000).
- •Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності
- •Тема 7. Інформаційна політика і соціальна звітність План
- •Побудова системи комунікацій з ксв.
- •Консультації з заінтересованими сторонами на різних етапах розробки та впровадження стратегії з ксв та механізм зворотного зв'язку з ними.
- •1. Відносини з клієнтами.
- •2. Взаємовідносини з акціонерами.
- •3. Взаємовідносини з працівниками.
- •4. Взаємовідносини з постачальниками.
- •5. Взаємовідносини з громадськістю.
- •6. Взаємовідносини з державними органами і місцевою владою.
- •Ресурси в сфері соціальної звітності.
- •Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання і структура.
- •Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (gri – Global Reporting Initiative / Глобальна ініціатива зі звітності).Особливості соціальної звітності компаній в Україні.
- •Тема 8. Соціальна відповідальність різних суб'єктів суспільного розвитку План
- •Відповідальна держава і сталий розвиток.
- •Міжнародний досвід державного регулювання ксв.
- •Відповідальне споживання. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв.
- •Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві.
- •Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •Співпраця бізнесу і освіти.
- •Проект міжнародного стандарту з соціальної відповідальності iso 26000.
- •Тема 9. Оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності План
- •Показники внутрішньої ксв.
- •Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв.
- •Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.
- •Соціальний аудит.
- •Збалансована система показників.
- •Концепція потрійного результату.
- •Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії.
- •Моніторинг ефективності діяльності з організації ксв.
- •Рейтинги ксв.
- •Список використаної літератури Основна література Нормативні акти та документи
- •Додаткова література
- •Корисні сайти
- •Гессен Анатолій Євгенович Корпоративна соціальна відповідальність
2. Суть та значення корпоративної соціальної відповідальності.
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це вплив бізнесу на суспільство.
Організації, які оперують в області корпоративної соціальної відповідальності, визначають дане поняття по-різному:
корпоративна соціальна відповідальність означає досягнення комерційного успіху шляхами, які цінують етичні принципи і поважають людей, співтовариства і навколишнє середовище.
«Міжнародний форум бізнес-лідерів»: КСВ розуміється як просування практик відповідального бізнесу, які приносять користь бізнесу і суспільству і сприяють соціальному, економічному і екологічно стійкому розвитку шляхом максимізації позитивного впливу бізнесу на суспільство і мінімізації негативного.
«Світова рада бізнесу для стійкого розвитку»:визначає КСВ як зобов'язання бізнесу вносити внесок до стійкого економічного розвитку, трудові відносини з працівниками, їх сім'ями, місцевим співтовариством і суспільством в цілому для поліпшення їх якості життя.
«Центр системних бізнес-технологій «SATIO»: Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) – це добровільний внесок бізнесу в розвиток суспільства в соціальній, економічній і екологічній сферах, пов'язаний безпосередньо з основною діяльністю компанії і що виходить за рамки визначеного законом мінімуму.
КСВ носить багаторівневий характер:
Базовий рівень припускає виконання наступних зобов'язань: своєчасна оплата податків, виплата заробітної плати, по можливості — надання нових робочих місць (розширення робочого штату).
Другий рівень КСВ припускає забезпечення працівників адекватними умовами не тільки роботи, але і життя: підвищення рівня кваліфікації працівників, профілактичне лікування, будівництво житла, розвиток соціальної сфери.
Третій, вищий рівень відповідальності, припускає добродійну діяльність.
3. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
До внутрішньої соціальної відповідальності бізнесу можна віднести:
Безпека праці
Стабільність заробітної плати
Підтримка соціальна значущої заробітної плати
Додаткове медичне і соціальне страхування співробітників
Розвиток людських ресурсів через повчальні програми і програми підготовки і підвищення кваліфікації
Надання допомоги працівникам в критичних ситуаціях
До зовнішньої соціальної відповідальності бізнесу можна віднести:
Спонсорство і корпоративна добродійність
Сприяння охороні навколишнього середовища
Взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою
Готовність брати участь в кризових ситуаціях
Відповідальність перед споживачами товарів і послуг (випуск якісних товарів)
4. Концепція менеджменту заінтересованих сторін.
Ідея концепції заінтересованих сторін полягає в тому, що кожна організація, комерційне підприємство, органи державної влади, громадські об’єднання мають коло заінтересованих сторін, які впливають на їх діяльність, або зазнають на себе вплив від цієї діяльності зараз та в майбутньому. Тому розуміння потреб, очікувань та думок заінтересованих сторін, аналіз та збалансоване врахування цих очікувань має принципове важливе значення для діяльності будь-якої організації. Метою взаємодії з заінтересованими сторонами є правильний вибір напряму стратегічного розвитку організації та шляху удосконалення її діяльності і досягнення такого рівня сталого розвитку, від якого виграють всі: організація, її заінтересовані сторони та суспільство.
Розвиток концепція заінтересованих сторін набула в книзі Д.Поста, Л. Престона та С.Сакс «Переосмислення корпорації: менеджмент заінтересованих сторін та організаційне багатство» (2002). В ній наведено, що взаємовідносини корпорації з заінтересованими сторонами виступають джерелом «активів відносин», розвиток яких полягає в збалансованій раціональній відповіді компанії на систему суперечних очікувань заінтересованих сторін. Така поведінка корпорації дає можливість їй генерувати блага для заінтересованих сторін впродовж тривалого часу та є засобом досягнення сталого розвитку. Широке роз’яснення щодо визначення терміну «заінтересовані сторони» дано в Рекомендаціях зі звітності в галузі сталого розвитку GRI (Global Reporting Initiative): Заінтересовані сторони – організації чи особи, на яких згідно з розумними очікуваннями суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, і ті, чиї дії згідно з розумними очікуваннями можуть впливати на здатність організації успішно реалізовувати свої стратегії та досягати цілі, що поставлені.
У 2005 році Інститут соціальної та етичної звітності (Лондон) розробив Стандарт АА 1000 SES (Stakeholder Engagement Standard) – стандарт взаємодії з заінтересованими сторонами. Цей стандарт є рекомендованою нормативною базою для загального використання при плануванні, виконанні, оцінці, інформуванні та нефінансової аудиторської перевірки якості взаємодії з заінтересованими сторонами. Він дає вказівки по управлінню процесом діалогу та налагодження співробітництва організації з її заінтересованими сторонами. Згідно цього Стандарту в основі любої взаємодії з заінтересованими сторонами повинні бути три принципи: 1. Суттєвість – виявлення суттєвих цілей організації та суттєвих її заінтересованих сторін. 2. Повнота – розуміння поглядів, потреб заінтересованих сторін та очікувань результатів діяльності організації по важливих для них питаннях. 3. Реагування – послідовне реагування організації на суттєві питання, що стоять перед заінтересованими сторонами та самою організацією. Організація, яка впроваджує практику Стандарту АА 1000 SES повинна визначити та усвідомити своє місце в соціальному, екологічному та економічному середовищі і вплив на це її діяльності; розуміти проблеми, думки та очікування заінтересованих сторін; поступово реагувати на подібні проблеми та звітуватися перед заінтересованими сторонами про свої рішення, дії і наслідки. У Стандарті АА 1000 SES наведена система взаємодії з заінтересованими сторонами та вимоги до елементів цієї системи:
1. Загальні вимоги. Організація, яка додержується Стандарту, зобов’язана інформувати заінтересовані сторони по суттєвих питаннях своєї діяльності, виключаючи питання безпеки та комерційної таємниці.
2. Функції та обов’язки. Організація сама ініціює початок взаємодії з заінтересованими сторонами та несе за це відповідальність.
3. Елементи системи.
3.1. Визначення заінтересованих сторін. Розробка методики та систематичних процедур визначення, складання карти-схеми заінтересованих сторін з залученням багатофункціональної експертної групи. 3.2. Попереднє визначення суттєвих питань щодо діяльності організації. 3.3. Розробка стратегії, визначення цілей взаємодії. 3.4. Розробка плану взаємодії та графіку її реалізації. 3.5. Визначення найбільш ефективних форм взаємодії. 3.6. Нарощування та укріплення потенціалу. Організація з’ясовує потреби заінтересованих сторін, ресурсні та професійні, з метою їх задоволення. 3.7. Зростання розуміння, накопичення досвіду та удосконалення навичок у взаємодії з заінтересованими сторонами. 3.8. Використання, засвоєння та передача знань. 3.9. Вимір та оцінка результативності діяльності. 3.10.Оцінка та корегування формулювань, карти-схеми заінтересованих сторін та плану взаємодії. Стандарт АА 1000 SES висвітлює питання якості взаємодії з заінтересованими сторонами. У практичному посібнику до Стандарту дані конкретні рекомендації щодо його використання, наведені шаблони документів для кожному етапу процесу взаємодії з заінтересованими сторонами та приклади практик різних організацій.
Багато уваги приділяється питанню заінтересованих сторін в проекті Стандарту ISO-26000 «Керівництво з соціальної відповідальності». У ньому дані основні моменти, що пов’язані з процесом залучення заінтересованих сторін, від рекомендації щодо відбору та аналізу заінтересованих сторін до форм взаємодії з ними.
Слід сказати, що взаємодія з заінтересованими сторонами не є новим захоплення, це вже знайомі процеси, які, безумовно, потребують розвитку. Можна навести приклад деяких форм взаємодії бізнес-організації з заінтересованими сторонами. (табл.1.1)
Таблиця 1.1.
Взаємодія бізнес-організації з заінтересованими сторонами
Група заінтересованих сторін |
Форма взаємодії |
1 |
2 |
Акціонери/власники |
Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях |
Співробітники |
Збори, тематичні семінари, корпоративні заходи, корпоративний інтернет-портал, корпоративне видання, анкетування, колективний договір, кодекс корпоративної етики, навчальні тренінги |
Споживачі/клієнти |
Корпоративний сайт, контактний центр, анкетування, презентації, річний звіт, книги пропозицій, відповіді на претензії, консультації, переговори, інтерв’ю |
Партнери |
Консультації, корпоративний сайт, річний звіт, участь у конференціях, переговори, ділові зустрічі |
Інвестори |
Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях, ділові зустрічі, публікації у ЗМІ |
Органи влади |
Консультації, семінари, круглі столи |
Місцеві громади |
Конференції, круглі столи, соціальні та благодійні програми, публікації у ЗМІ |
Застосування концепції заінтересованих сторін у своїй діяльності важливо не тільки для комерційний структур, а і для неприбуткових та державних організацій, органів влади та місцевого самоврядування. Наприклад, залучення заінтересованих сторін дуже ефективне на всіх етапах проведення проектів розвитку територій органами влади та місцевого самоврядування. Співпраця органів влади з бізнесом, громадськими, науковими, культурними, конфесійними організаціями та об’єднаннями приносять істотні переваги при плануванні та впровадженні проектів територіального розвиту. При цьому інструментами інформування та взаємодії з заінтересованими сторонами можуть бути публікації в ЗМІ, теле- та радіопередачі, електронні засоби спілкування, опитування, громадські слухання, короткотермінові або довготермінові робочі групи із залученням партнерів та експертів, звіти, прес-конференції, «круглі столи», навчальні семінари, дискусії, консультації, дослідження та т.п.
Таким чином, управління взаємодією з заінтересованими сторонами є побудова добросовісних відношень з усіма заінтересованими сторонами, що включає:
– збалансоване врахування думок та очікувань заінтересованих сторін; – зміна уявлень та очікувань заінтересованих сторін, вплив на їх погляди через переконливі комунікації та ініціативи; – взаємовигідне співробітництво; – слідкування за змінами у переконаннях заінтересованих сторін.
Концепція заінтересованих сторін властива широкому спектру управлінських дисциплін та використовується в багатьох стандартах менеджменту. Серед галузей менеджменту, які базуються на концепції заінтересованих сторін можна назвати наступні: управління ризиками, управління якістю, управління репутацією, управління змінами, корпоративне управління та т.п. Важливу роль концепція заінтересованих сторін відіграє у системі корпоративної соціальної відповідальності.
