6. Особливості європейської моделі внутрішньої ксв.

У сучасному світі модель КСВ, розроблена ЄС з метою політичної та економічної інтеграції єдиного ринку, соціальні стандарти та захист основоположних прав, взаємодіє з іншими соціальними моделями, хоча вони і взаємозалежні. Крайня необхідність у нових світових гравцях, новому міжнародному розподілі праці, гегемонія фінансового капіталу, фрагментація серійного виробництва та поява нових культурних референцій вимагають продемонструвати світові ефективність цієї моделі, що водночас і загрожує підірвати її основи.

Завдяки солідарності та механізмам соціального діалогу, європейська соціальна модель (ЄСМ) може справити пом’якшуючий ефект, насамперед у період світової економічної кризи. Через зовнішній вплив політики ЄС ця модель впливає на соціальну ситуацію у третіх країнах та їхній стабільний розвиток.

ЄСЕК вважає, що відстоювання та розвиток ЄСМ передбачає транспозицію цієї взаємодії, а отже просування ЄСМ з метою досягнення інтеграції та соціальної єдності поза межами ЄС за допомогою наступних заходів:

1. Просування у рамках конструктивної співпраці з іншими організаціями регіональної інтеграції цінностей та механізмів, на яких ґрунтується євроінтеграція та зробити можливою розбудову спільної політики з урахуванням різноманітності.

2. Перехід на досвід європейської соціально-економічної єдності у міжнародних відносинах та у політиці розвитку ЄС.

3. Забезпечення впровадження спільної позиції та вдосконалення координації ЄС у складі різних міжнародних органів для того, щоб закордонна політика ЄС була успішною, а її соціальні цілі були досягнуті.

4. Надання пріоритетності зовнішньополітичним заходам, спрямованим на розвиток освіти та підготовку, основоположні трудові стандарти, соціальний захист та гендерну рівність.

5. Включити зайнятість, соціальну та екологічну складову до торгівельних угод та угод про асоціацію, підписаних ЄС.

6. Просувати соціальне регулювання, переговори між соціальними партнерами та загальну систему соціального захисту як наріжного каменя політики європейського розвитку.

7. Відповідно до європейської концепції корпоративної соціальної відповідальності, закликати європейські багатонаціональні компанії просувати соціальний діалог у тих секторах і третіх країнах, у яких вони працюють.

8. Просувати новий регуляторний порядок для міжнародної фінансової системи.

9. Розвивати ініціативну та комплексну міграційну політику, яка сприятиме співпраці країн-донорів та країн-реципієнтів робітників-мігрантів.

10. Наполягати на співпраці Світової організації торгівлі (СОТ) з Міжнародною організацією праці (МОП) у галузі трудових прав, що дозволить включити цілі і завдання гідної праці до врядування на центральному та глобальному рівні.

11. Наполягати на тому, щоб міжнародні фінансові установи краще узгоджували свою політику з цілями і завданнями гідної праці.

12. Враховувати, серед основних компонентів зовнішньої політики ЄС, необхідність консолідації організацій громадянського суспільства, створювати механізми, завдяки яким ці організації можуть бути задіяні та співпрацювати з установами, діяльність яких спрямована на регіональну або світову інтеграцію, визнавати у торгівельних угодах та угодах про асоціацію консультативні органи, що представляють організоване громадянське суспільство, та просувати комплексний діалог між соціальними акторами та організаціями ЄС, а також третіми країнами та регіонами.