2. Моделі аналізу заінтересованих сторін.

Концепція зацікавлених сторін та їх роль в процесі поліпшення діяльності підприємства ставали все більш очевидними в міру вдосконалення моделей TQM. Критерій премії М. Болдріджа щодо поліпшення діяльності свідчить: "Результати слід використовувати з метою управління процесом створення цінностей для ключових зацікавлених сторін: споживачів, працівників, акціонерів, постачальників, партнерів та суспільства. Створивши цінність для ключових зацікавлених сторін, ваша організація придбає авторитет і внесе внесок у розвиток економіки".

Віднесення акціонерів і працівників до категорії зацікавлених сторін - величезний крок. Завдяки цьому виникло нове бачення організацій, де поділ влади і прибутків - більше не результат конфліктів між підрозділами та ідеологічних розбіжностей, які ослаблюють діяльність компаній і економічних систем, а вільний вибір, який компанії можуть зробити, щоб сприяти своєї успішної довгострокової діяльності в жорсткому світі глобальної конкуренції.

Моделі досконалості дуже популярні в даний час. Їх називають, наприклад, моделями TQM, поліпшення якості, досконалості в бізнесі, моделями організаційного досконалості або моделями досконалості організаційного якості. Однак більш точне визначення: "моделі вдосконалення якості організації, націлені на поліпшення якості результатів:". Далі будемо використовувати більш узагальнене визначення, а саме - "моделі TQM". Протягом тривалого часу ці моделі використовують для підтверження теорій в багатьох областях науки. Вони допомагають розібратися в процесах, що визначають ці явища або поведінку складних систем.

Проблема з моделями полягає у визначенні та описі досліджуваної системи і виділення критичних змінних по відношенню до даного результату. Чим чіткіше результат, тим легше підібрати модель. При розширенні масштабів діяльності компанії знайти підходящу модель стане важче, і при цьому підхід до її вибору буде більш суб'єктивним і комплексним. Якщо моделювання - це традиційний об'єкт суперечок у природничих науках, то там де присутній людський фактор, а саме в економіці і суспільних науках, спори киплять навіть з більшою силою. А вже коли справа стосується якості, то це тим більше є предметом спору, особливо коли досліджуються коріння якості та нематеріальні чинники часто приховані.

Боротьба за владу в організаціях в результаті призводить до втрат для всіх зацікавлених сторін, і досить часто для суспільства в цілому. Моделі TQM можуть відповідати вимогам удосконалення соціальних і політичних організацій. Вони містять корисну інформацію про те, як удосконалити будь-яку організацію і що концепція зацікавлених сторін та їх збалансованість може допомогти подолати хронічні проблеми, як наприклад, керівні відносини тільки в термінах конфронтації на основі влади, неминуче призводять до конфлікту.

Пошук правильного вибору використання моделі TQM важливий у випадку внутрішніх зацікавлених сторін, якщо потрібно створити сильну і узгоджену об'єднану команду - це умова успішної діяльності на ринку (для організацій, що не приносять прибуток, - у своїй сфері діяльності). Але якщо взяти зовнішні зацікавлені сторони, то з'являються нові можливості у зв'язку з розвитком мережі організацій у більшості сфер бізнесу. Неймовірні мультиплікативні ефекти можуть бути досягнуті за допомогою створення мереж зацікавлених сторін і управління ними в світлі далекоглядної політики зацікавленої сторони. Це частина розширеної ролі лідерства сьогодні, яка виходить за межі підприємства, щоб охопити можливості, що пропонуються зростаючим світовим ринком.