
- •1. Поняття і предмет кримінології.
- •2. Місце кримінології в системі наук, її співвідношення з іншими галузями знань.
- •3. Методологічні основи української кримінології.
- •4. Завдання та функції кримінології.
- •5. Теоретичне і практичне значення кримінології.
- •6. Етапи розвитку кримінологічної теорії, школи кримінології.
- •7. Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності.
- •8. Соціологічний напрямок в кримінології, його основні ідеї.
- •9. Біологічні підходи до проблем злочинності.
- •10. Психологічні теорії в кримінології.
- •11. Кримінологічні дослідження проблем злочинності в радянські часи.
- •12. Історія розвитку кримінологічної думки і кримінологічних установ в Україні.
- •13. Поняття злочинності, її кримінологічні ознаки. Співвідношення злочинності і злочину.
- •14. Генологія злочинності.
- •15. Показники злочинності.
- •16. Рівень злочинності.
- •17. Структура злочинності.
- •18. Динаміка злочинності. Фактори, що впливають на динаміку злочинності.
- •19. Соціальні наслідки злочинності. "Ціна злочинності".
- •20. "Географія" злочинності. Порівняльна характеристика злочинності в різних регіонах країни.
- •21. Латентна злочинність. Види латентних злочинів.
- •22. Класифікації злочинів за ступенем латентності. Засоби виявлення латентних злочинів.
- •23. Стан, тенденції і особливості сучасної злочинності в Україні.
- •24. Поняття причинності в кримінології.
- •25. Об'єктивні детермінанти злочинності в Україні.
- •26. Суб'єктивні фактори злочинності в Україні.
- •27. Поняття особи злочинця та особи, яка вчинила злочин.
- •28. Структура особистості злочинця. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
- •29. Кримінологічна характеристика і класифікація осіб, що вчинили злочини.
- •30. Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки.
- •31. Обставини, що впливають на формування особи злочинця.
- •32. Поняття і види конкретних життєвих ситуацій, їх роль в індивідуальній злочинній поведінці.
- •33. Роль потерпілого в утворенні криміногенної ситуації. Види віктимної поведінки.
- •34. Механізм суїцидальної поведінки.
- •35. Поняття та елементи механізму індивідуальної злочинної поведінки. Кримінальна мотивація.
- •36. Мотивація злочинної діяльності.
- •37. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.
- •38. Вибіркове дослідження в кримінології.
- •39. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації.
- •40. Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •41. Структура і зміст анкет, які використовуються у кримінологічних дослідженнях.
- •42. Спостереження як метод кримінологічного дослідження.
- •43. Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод).
- •44. Застосування в кримінології психологічних методів.
- •45. Засоби узагальнення й аналізу кримінологічної інформації.
- •46. Вимоги до організації кримінологічного дослідження.
- •47. Програма кримінологічного дослідження.
- •48. Поняття, види і методи кримінологічного прогнозування.
- •49. Поняття, значення і види кримінологічного планування.
- •50. Попередження злочинів як один з напрямків впливу на злочинність.
- •51. Рівні попередження злочинності.
- •52. Форми профілактики злочинності.
- •53. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності. Співвідношення понять попередження, профілактика, запобігання та припинення злочинів.
- •54. Класифікація заходів попередження злочинів.
- •55. Суб'єкти попередження злочинів, їх види.
- •56. Основні положення проекту зу "Про профілактику злочинності" від 1998 року.
- •57. Основні положення Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.
- •58. Законодавче підґрунтя здійснення профілактики злочинності.
- •59. Віктимологічний аспект попередження злочинності.
- •60. Роль овс у попередження злочинів.
- •70. Слідча профілактика.
- •71. Поняття та детермінація корисливої злочинності. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів.
- •72. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •73. Загальна характеристика корупційної злочинності.
- •74. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки (основні положення).
- •75. Кримінологічна характеристика насильницьких корисливих злочинів.
- •76. Попередження економічної та корупційної злочинності.
- •77. Проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства.
- •78. Основні положення "Заходів щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки" (Указ Президента України від 5 березня 2002 року №216/2002).
- •79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.
- •80. Кримінологічна характеристика тяжких злочинів проти життя та здоров'я.
- •81. Попередження насильства в сім'ї (зу "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.01).
- •82. Кримінологічна характеристика та попередження вандалізму.
- •83. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності.
- •84. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності.
- •85. Поняття і види організованих злочинних угрупувань.
- •86. Структура організованої злочинності.
- •87. Запобігання відмиванню "брудних" грошей.
- •88. Основні положення "Комплексної програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 рік" (затвердженою Постановою кму від 16.01.04 р. №45).
- •- Продовжити роботу, пов’язану з підготовкою та укладенням
- •89. Запобігання торгівлі людьми. Основні положення "Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки" (затвердженої Постановою кму від 5.06.02 р. №766).
- •90. Кримінологічні особливості жіночої злочинності.
- •91. Профілактика жіночої злочинності.
- •94. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •95. Поняття та види рецидиву. Особа рецидивіста.
- •96. Профілактика рецидивної злочинності (вітчизняний та Іноземний досвід).
- •97. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх і молоді.
- •98. Особа неповнолітнього злочинця.
- •99. Профілактика злочинності неповнолітніх. (зу "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.01.95 зі змінами).
- •100. Основні положення Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки.
- •101. Загальна характеристика взаємозв'язку злочинності з окремими видами поведінки, що відхиляється від норми.
- •102. Кримінологічне значення попередження пияцтва.
- •103. Кримінологічна характеристика і попередження наркотизму.
- •104. Проституція і злочинність - кримінологічний аналіз.
- •105. Основні напрямки міжнародного співробітництва правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
90. Кримінологічні особливості жіночої злочинності.
Серед усіх осіб, які вчинили злочини, жінки становлять 17,4%. Найпоширенішими злочинами жінок є крадіжки індивідуального, державного і колективного майна (майже 15% у загальній злочинності жінок, з них 12% - крадіжки приватного майна), розкрадання державного і колективного майна шляхом привласнення, розтрати чи зловживання посадовим становищем (18-20%), обман покупців (13-14%), виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними (3-4%). Значна кількість розкрадань учиняється у зв'язку з виконаннямобов'язків, що мають безпосереднє відношення до їх роботи. Три чверті розкрадань мають місце в містах.
Серед правопорушниць майже 7% становлять особи, засуджені за вбивство, ще 9% - за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, понад 3% - за грабежі і розбійні напади з метою заволодіння державним, колективним та індивідуальним майном громадян. Якщо ж узяти всіх злочинців, то частка жінок у різні роки коливається серед убивць від 10% до 12%, тих, які вчинили тяжкі тілесні ушкодження - від 5% до 7%, грабежі і розбійні напади - від 16% до 18%.
Найбільшу групу злочинців-жінок становлять особи у віці до ЗО років (майже 48%).
На момент скоєння злочинів більше половини жінок були одружені. У тих із них, які потім не були позбавлені волі, сім'я, як правило, збереглася.
Під час перебування в місцях позбавлення волі сім'я розпалася у 11,9% чоловіків, а серед жінок - у 23,5%; вступили в новий шлюб при відбуванні покарання 2,8% чоловіків і 1,2% жінок.
Серед злочинців-жінок досить велика частка осіб з вищою і середньою спеціальною освітою, а також тих, хто має певну спеціальність. Найвищу кваліфікацію мають засуджені за розкрадання у великих розмірах і хабарництво. Однак до 40% жінок, які вчинили злочини, не працювали і не навчалися, причому сюди не входять домогосподарки.
Майже 25% засуджених до позбавлення волі жінок мали різні психічні аномалії. Найчастіше це були гостра форма алкоголізму, психопатії, олігофренія, органічні ушкодження центральної нервової системи, наслідки черепно-мозкових травм.
Причини злочинності серед них сьогодні пов'язані з такими явищами:
1) значно активнішою участю в суспільному виробництві;
2) суттєвим послабленням головних соціальних інститутів і, в першу чергу, сім'ї;
3) зростаючою напругою в суспільстві, конфліктами між людьми;
4) поширенням наркоманії, алкоголізму, пияцтва, проституції, бродяжництва і жебрацтва.
91. Профілактика жіночої злочинності.
Заходи попередження злочинності серед жінок
Загальносоціальні
-соціальний статус жінки має бути захищений законом, що позбавить її ролі основної чи рівної з чоловіком «добувальниці» матеріальних благ, більше зосередивши сили і увагу на сім'ї;
-гуманністю і милосердям до жінок мусять бути проникнуті закони - кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче та інше законодавство;
-виховання жіночого, а не чоловічого типу поведінки, яке повинно починатися в сімї і закріплюватися в школі;
-державна адресна допомога малозабезпеченим та неповним сім'ям
Спеціально-кримінологічні
-надання соціальної допомоги дівчатам-підліткам, які опинилися в скрутних умовах;
-проведення виховної роботи у поєднанні із систематичним контролем за поведінкою (силами правоохоронних органів, громадських та релігійних організацій, педагогів, лікарів та ін.);
-застосування до дівчат з антисоціальною поведінкою примусових заходів ранньої профілактики злочинів.
92. Кримінологічна характеристика та попередження наркобізнесу. (ЗУ "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995).
Наркобізнес - широкомасштабна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків, що здійснюється як одноособово, так і високорганізо-ваними злочинними угрупованнями, у вигляді промислу.
Ознаки наркобізнєсу
-масштабність незаконних дій з наркотиками;
-особлива конспіративність наркоділків, аж до переходу на нелегальне становище у випадку виявлення;
-високий рівень організації злочинних формувань;
-надприбутковість злочинного промислу.
Зрозкритих у 1999 році 312 тис. злочинів по лінії карного розшуку - кожне 7-ме (42,8 тис.) було пов'язане з наркотиками (13,7%), серед яких тяжкі складають 24,6%, у тому числі 8617 -збут наркотиків, 1316 - притоноутримання, 271 - втягнення у наркоманію, 314 - розкрадання наргазасобів. Крім загрози знищення генофонду та Інтелектуального потенціалу держави, наркотики призводять також до погіршення криміногенної ситуації в країні. Утворюється хибне коло «наркотики - злочин». За п'ятиріччя в 1,3 рази - з 11,0 до 14,5 тис. збільшилася кількість злочинів, учинених наркоманами та особами, що знаходились у стані наркотичного збудження, серед яких 53 вбивства, 125 розбійних нападів, 439 грабежів, 3725 крадіжок індивідуального майна громадян.
Факторами, що призводять до зростання наркобізнесу у наших умовах є:
1. Серед різних верств населення спостерігається значна бездуховність, у частини людей старшого віку - крах особистих сподівань (фрустрація). У молоді, яка краще адаптується до сучасності, водночас значною мірою відсутні життєві орієнтації та ідеали соціально значимого плану.
2. Низька загальна культура значної частини населення, і передусім молоді, яка не бачить в оволодінні досягненнями культури можливості вирішення своїх проблем.
3. Не має у достатній кількості сил і засобів для роботи у сфері боротьби з наркоманією. Не вистачає лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів по боротьбі з наркобізнесом у міліції, спеціалізованих медичних закладів, препаратів, техніки.
4. Антинаркотичне кримінальне і адміністративне законодавство було недосконалим, а головне, - неефективно застосовувалося.
5. Україна має широку сировинну наркотичну базу. А погіршення матеріального становища людей, та можливості здобути злочинним шляхом такі прибутки, яких чесно заробити не можна, штовхає частину сільського населення на незаконні дії щодо культивування снотворного маку.
6. Зростання кримінальної активності у сфері наркобізнесу.
визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов’язки юридичних осіб і громадян у зв’язку із застосуванням цього Закону.
Відповідно до ЗУ "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" для протидії незаконному обігу наркотичних засобів уповноваженні на це орани здійснюють:
- контрольовані поставки з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому
- оперативні закупки - для одержання доказів злочинної діяльності;
- конфіскація наркотичних засобів та психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, а також обладнання, яке використовується для їх незаконного виготовлення;
- запити правоохоронних органів про розміщення коштів, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- огляд транспортних засобів, вантажів і особистих речей громадян;
- зупинення діяльності об’єктів масового перебування громадян, що використовуються для вживання чи збуту наркотичних засобів або психотропних речовин;
- заходи протидії незаконному культивуванню наркотиковмісних рослин;
- адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі.
Для протидії незаконному вживанню наркотичних засобів або психотропних речовин уповноваженні на це орани здійснюють:
-виявлення осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини;
-медичний огляд та медичне обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами;
-добровільне та примусове лікування осіб, хворих на наркоманію;
-відшкодування витрат на медичний огляд, медичне обстеження або лікування;
-розгляд матеріалів у суді про направлення осіб на примусове лікування від наркоманії;
-дострокове звільнення або продовження примусового лікування від наркоманії;
-збереження жилого приміщення за особами,хворими на наркоманію;
-обмеження прав особи, хворої на наркоманію, на період примусового лікування.
93. Основні положення "Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки", затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №877 від 4 червня 2003 року.
Метою Програми є визначення та здійснення у період до 2010 року заходів щодо протидії поширенню наркоманії і злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Програма виконуватиметься поетапно.
На першому етапі (2003-2005 роки) робота проводитиметься за такими напрямами:
-удосконалення нормативно-правової бази в сфері протидії зловживанню наркотичними засобами і психотропними речовинами та їх незаконному обігу;
-проведення моніторингу поширення наркоманії та незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та пов’язаних з цим втрат суспільства, а також коригування на основі його результатів програм протидії поширенню наркоманії і злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на національному і регіональному рівні;
-удосконалення механізму міжвідомчого співробітництва у сфері протидії поширенню наркоманії шляхом обміну інформацією, досвідом роботи, проведення спільних заходів, участі у науково-дослідних розробках та дослідженнях;
-створення сучасного міжвідомчого автоматизованого банку даних, пов’язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
-удосконалення заходів превентивного характеру щодо запобігання незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин шляхом інформування, виховання, освіти, раннього втручання, консультування, лікування, реабілітації, недопущення рецидивів, подальшого обстеження і соціальної реабілітації за умови надання можливості особам, які цього потребують, своєчасно отримувати необхідну допомогу і послуги відповідних служб;
-забезпечення стабільного функціонування та удосконалення наркологічних закладів;
-удосконалення системи контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зокрема культивування наркотиковмісних рослин, та недопущення їх відпливу в незаконний обіг;
-створення потужного потенціалу протидії поширенню наркоманії та боротьби з наркобізнесом в Україні, вжиття адекватних заходів щодо матеріально-технічного та кадрового зміцнення підрозділів, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
-проведення наукових досліджень, здійснення конструкторських розробок щодо удосконалення існуючих методів лікування хворих на наркоманію, створення зразків криміналістичної та спеціальної техніки, проведення селекційних робіт, пов’язаних із створенням безнаркотичних сортів рослин маку та конопель;
-створення міжвідомчої лабораторії з метою дослідження і систематизації відомостей про синтетичні та напівсинтетичні наркотичні засоби і психотропні речовини, вилучені з незаконного обігу, накопичення інформації про технологічні процеси, які застосовуються у підпільних нарколабораторіях, результати перевірок хіміко-фармацевтичних та сільськогосподарських підприємств, діяльність яких пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів чи культивуванням наркотиковмісних рослин;
-створення передумов для формування суспільства, в якому б підтримувався здоровий, продуктивний спосіб життя як альтернатива незаконному вживанню наркотичних засобів.
На другому етапі (2006-2010 роки) робота здійснюватиметься за такими напрямами:
-інтеграція України у європейський інформаційний простір, обмін інформацією з питань боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
-впровадження науково-технічних розробок щодо медико-соціального та економічного розв’язання проблеми скорочення попиту на наркотичні засоби;
-постійне удосконалення методики проведення антинаркотичної профілактичної роботи;
-збільшення кількості відповідних спеціалістів у сфері профілактики наркоманії та лікування осіб, хворих на наркоманію;
-впровадження в практику нових концепцій та методик лікування, надання спеціалізованої психологічної допомоги, здійснення реабілітації і ресоціалізації осіб, хворих на наркоманію;
-забезпечення функціонування та розвитку мережі спеціальних виховних закладів для дітей і підлітків з девіантною поведінкою, молодіжних клубів антинаркотичної спрямованості, опорних навчально-методичних центрів розроблення та впровадження науково обгрунтованих програм профілактики наркоманії, лікування, реабілітації та ресоціалізації осіб, хворих на наркоманію;
-підготовка та видання спеціальних посібників з питань профілактики наркоманії та лікування осіб, хворих на наркоманію, забезпечення впровадження навчальних програм антинаркотичного змісту в навчальних закладах;
-подальше удосконалення механізму боротьби на державному рівні з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів шляхом реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами;
-здійснення ефективного контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів згідно з узятими Україною відповідними зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством.
Виконання Програми передбачає:
-скорочення обсягів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зниження рівня незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;
-формування в суспільстві, насамперед у молоді, неприйнятного ставлення до наркоманії як явища та підвищення ефективності існуючого механізму боротьби з його поширенням;
-створення цілісної системи взаємодії державних органів, підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань у сфері боротьби з наркоманією, незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та здійсненні превентивних заходів на національному і міждержавному рівні;
-поглиблення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.