79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.

Насильницька злочинність - це сукупність злочинів та осіб, що їх вчи­няють з використанням фізичної сили або погрози її застосування, які ма­ють на меті заподіяння шкоди фізичним чи моральним благам людини.

Насильницька злочинність займає в структурі усієї злочинності в середньому 4-6%. У середньому на одне умисне вбивство при­падає два тяжких тілесних ушкодження та одне зґвалтування.

Об'єкти посягання при насильницьких злочинах:

-життя і здоров'я людини

-честь та гідність особи

-статева недо­торканість і ста­тева свобода

-громадський порядок та здо­ров'я людини

-духовний розвиток

Переважна частина насильницьких злочинів скоюється або за місцем проживання громадян або на вулицях чи в інших громада ських місцях. На жилі приміщення припадає 2/3 умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень (у половині випадків йдеться про місця спільного проживання злочинця і потерпілого).

За часом вчинення:

- весна, літо; пятниця, субота, неділя; з 18 до 22 год., найчастіше з 18 до 20 год.

Знаряддя - різноманітні, але у 2/3 випадків заподіяння тяжких тілесних ушкоджень фігурують колюче-ріжучі знаряддя злочину.

По кожному з цих видів злочинів найвищою криміногенністю-відзначаються особи віком від 25 до 29 років. У середньому на цю вікову категорію осіб припадає 4,2% злочинців, тоді як по таких вікових групах, -як 14-17 років, 18-24 роки, 30 років і старше відпо­відно - 1,0; 2,3 і приблизно 2%.

У загальній масі потерпілих продовжують домінувати особи, які пов'язані зі злочинцем сімейно-побутовими стосунками.

Більшість насиль­ницьких злочинів учиняються на ґрунті особистих неприязних сто­сунків між злочинцем і жертвою. Найрозповсюдженіший мотив -помста. Найтиповішими є такі випадки: помста, пов'язана з при­ниженням (справжнім або вигаданим) людської гідності; помста за відмову потерпілого виконати будь-яку вимогу або прохання; помста, пов'язана з відмовою брати участь у розпиванні спиртних напоїв. Досить частий і мотив «помста-ревність» (серед подружніх убивств він присутній майже в кожному третьому випадку). Нерід­ко мотив помсти переплітається з хуліганськими спонуканнями -при вбивствах у кожному сьомому - восьмому випадку. Серед інших мотивів убивств зустрічаються такі, як бажання приховати інший злочин, позбутися потерпілого, групова солідарність, націо­нальна чи расова неприязнь тощо.

Причини насильницьких злочинів криються у суперечностях, що мають місце в різних сферах суспільного життя і, передусім побуті та дозвіллі. Ці сфери довгий час лишалися і лишаються на другому плані з точки зору «високих» державних пріоритетів, завдань та інтересів. Будучи матеріалізованим пере творенням «залишкового принципу», вказані сфери щоденно, на всіх рівнях нагадують про свою «запущеність». Побутова невлаш­тованість та відсутність навіть мінімуму умов для більш-менш культурного проведення дозвілля при всій своїй типовості ще не є криміногенними факторами. Вони стають ними лише тоді, коли:

а) виступають у вигляді набору несприятливих життєвих ситуацій;

б) діють через ці ситуації на антисоціальне формування особи;

в) утворюють об'єктивний каркас сенсу життя неблагополучних груп населення, осіб з соціально заниженими позиціями. Резуль­татом подібної концентрації негативних обставин є викривлена свідомість, у тому числі правова, примітивність потреб та інтере­сів, і, як наслідок, антисуспільна поведінка.

У переліку об'єктивних факторів, причинно пов'язаних із учи­ненням насильницьких злочинів, чільне місце займають неналежні житлові умови. Конфлікти, а за ними і злочини досить часто вини­кають між тими, хто живе у комунальних квартирах, розлученими, але проживаючими разом подружжями.

Спеціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів:

- комплекс заходів по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом і нар­команією;

- ефективна організація охорони громадського порядку при прове­денні масових заходів;

- оптимальна розста­новка сил і засобів ОВС та громадських формувань по охо­роні правопорядку;

- виявлення, облік та контроль за поведін­кою осіб, які мають психічні аномалії;

- контроль за дотриманням порядку придбання, збері­гання і обліку вогнепальної зброї і вибухових речовин;

- проведення поточних ана­лізів стану «вуличної» зло­чинності з обов'язковою розробкою «карт вражено­сті» конкретних районів;

- негайний розгляд заяв про побої, погрози вбивством або нанесення тілесних ушкоджень;

- виявлення молодіжних угруповань, схильних до скоєння насильницьких злочинів і хуліганств;

- профілактичний вплив на осіб, ра­ніше засуджених за насильницькі злочини, які схи­льні до агресивної поведінки;

- систематичне відпрацювання житлового секто­ру з метою вста­новлення прито-нів і осіб, які їх утримують, вияв­лення та облік неблагополучних сімей.