1.3 Співвідношення закону та підзаконних нормативно-правових актів України

Поняття співвідношення можна розглядати  як взаємний зв’язок між двома предметами чи явищами. Спробуємо дослідити співвідношення підзаконних актів з законом шляхом виділення спільного та відмінного між двома теоретичними категоріями :  законі і підзаконний акт.

1)  Співвідношення за органом державної влади,  який наділений компетенцією в сфері правотворчості . Підзаконні нормативно-правові акти в системі механізму діяльності органів державної влади  видаються головним чином органами виконавчої влади, Президентом України та органами місцевого самоврядування, які не формуються народом України безпосередньо, тоді як закони – виключно представницьким органом державної влади (парламентом), конституційний склад якого формують 450 народних депутатів України. В даному співвідношенні підкреслюється виключно конституційний принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Тобто,  закони є основними проявами реалізації компетенції законодавчої влади, а підзаконні нормативно-правові акти – виконавчих функцій держави, завдань виконавчої гілки влади, Президента органів місцевого самоврядування.

2) Співвідношення за  процедурою ухвалення законів та підзаконних актів. Підзаконні нормативно-правові акти, на відміну від законів, можуть бути більш оперативно змінені, доповнені або скасовані. Завдяки цьому досягається гнучкість правового регулювання суспільних відносин в державі. Закон – це нормативний акт, який приймається шляхом законодавчого процесу. Підзаконні акти приймаються в основному, органом або посадовою особою, яка має визначену законом  компетенцію що набагато звужує час прийняття  підзаконного акту.

3) Співвідношення за колом  регулювання  суспільних відносин. Підзаконними нормативно-правовими актами врегульовується все різноманіття суспільних відносин, яке виникає  між людьми і організаціями, органами влади, законами ж – тільки основні, коло яких в загальному окреслюється у ст. 92 Конституції України. Необхідно зазначити, що підзаконні акти, як правило,  регулюють майже ті самі відносини,  які були врегульовані законом. У ст. 117 Основного закону держави записано : «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання». Однак нічого не зазначається з яких саме питань може Кабмін виносити такі акти. Вважаємо, що доцільно було б при прийнятті Конституції України визначити коло правовідносин, які необхідно було б врегульовувати на підставі  актів органів виконавчої влади.

4) Співвідношення за юридичною силою. Юридична сила нормативних актів це така специфічна властивість нормативно – правових актів, яка характеризує їх співвідношення і взаємозалежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. Закони виступають основою для підзаконного правового регулювання. Підзаконні нормативно-правові акти мають меншу юридичну силу ніж закони. У випадку виявлення суперечностей між нормами підзаконних нормативно-правових актів і законів, вони завжди вирішуються на користь останніх. В даному випадку підзаконні акти займають другорядне місце після законів.

5) Співвідношення за  часовими межами. Підзаконні нормативно-правові акти, як правило, розраховуються на менш тривалий період чинності, є менш стабільними. У випадку внесення змін до галузевих та інших пов’язаних з певною сферою правового регулювання законів, вони мають бути приведені у відповідність до цих джерел права. Дуже часто трапляється так, що з’явився новий вид суспільних відносин, який не врегульований нормами закону. Він спочатку буде врегульований підзаконним актом, а потім, коли відбудеться ухвалення закону, підзаконний акт може втратити чинність, або до нього будуть внесені зміни.

6) Співвідношення за сферою правового впливу. Підзаконні нормативно-правові акти, як правило, розповсюджуються на менше коло осіб ніж закони. Сфера правового регулювання окремих з них є більш вузькою, спеціальною, у порівнянні з положеннями законів. Закон – це нормативно – правовий акт,  який приймається для регулювання необмеженого кола суспільних відносин. А підзаконні акти в більшості спрямовані на звужене коло врегулювання відносин. Це покликане тим, що підзаконні акти характеризуються  вузькою специфікою своєї дії. Необхідно також згадати про те, що підзаконні акти можуть бути  і індивідуальними,  які стосуються лише чітко визначених адресатів. Найбільше це характерно для указів Президента України.