_І

тилкарбамат. Виготовляється у формі 35 % т.пс. Належить до групи карбаматів.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіенічна хн рактеристика. Діюча речовина — карбофуран — малорозчинна у воді (25 °С — 0,07%) і органічних розчинниках. При нагріванні м кислому і лужному середовищі швидко руйнується, спиртовими розчинами лугів руйнується при кімнатній температурі. У нормалі, них умовах у кислому середовищі стійкий, в лужному розкладаєті, ся. Для ссавців — сильнодіюча отруйна речовина (СДОР), (ЛДщ, орально для щурів — 8-14 мг/кг, І гр. т.к.). Шкірно-резорбтивин токсичність низька (ЛД₅₀ для кролів 3400 мг/кг, шкірно-оральшш коефіцієнт > 3). Слід унеможливити контакт препарату з відкритії ми ділянками шкіри, слизовими очей, а також можливість потрап ляння препарату в органи дихання.

Токсичний для корисних ентомофагів і риб. Залишкові кількості визначаються методом газорідинної хроматографії. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в герметичнії! тарі — до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Фурадан — інсектицид систем ної дії. Призначений для захисту насіння і сходів від пошкоджеп ня шкідниками. Діюча речовина швидко проникає в насіння, м при проростанні поширюється акропетально в проростки. При вне сенні у ґрунт виявляє нематоцидну і акарицидну токсичність, про никаючи в кореневу систему. В рослинах поширюється акропета

льно.

Спектр дії. Фурадан є пестицидом широкого спектра дії, при гнічує розвиток надземних і ґрунтових сисних і гризучих комах, ро слиноїдних кліщів і паразитичних нематод. Препарат можна змі шувати з іншими фунгіцидами, регуляторами росту, мінеральними добривами, які дозволені для обробки насіння і не мають лужної

реакції.

Фурадан зареєстрований і дозволений для використання и і Україні як протруйник насіння цукрових буряків. Обробка насіння виконується на насіннєвих заводах не раніше ніж за шість місяців до висівання. Норма витрати 25 - ЗО л/т, залежно від фракції насіння.

5.6. Гербіциди

Загальна характеристика

Гербіциди — хімічні препарати з групи пестицидів, які використовують для зни щення небажаних трав'янистих рослин. До цієї групи належать арборициди (для знищення чагарників) ij альгіциди (для знищення водоростей). Відомо понад 1000 сполук з' гербіцидними властивостями. Для боротьби з бур'янами використо-

І298І

fWWUi близько 200. їх асортимент постійно поповнюється і оновлю-тт: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, летким, І ішкож. тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, ви-Нінійішуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, деше­вші 1 писокоефективні при низьких нормах витрат гербіциди.

5.6.1. Класифікація гербіцидів

Гербіциди, що випускаються промисловістю, належать до хіміч-

ннк сполук різної природи. За хімічним складом їх поділяють на

•«иіфтнічні та органічні. До неорганічних належать кілька гербі-

нідііі використання яких постійно зменшується (хлорат магнію,

нфпт-хлорид кальцію та ін.). Переважна більшість гербіцидів на-

.-■жить до органічних, похідних різних класів сполук.

' іплежно від властивостей гербіциди виявляють суцільну або ВИ­ ТКІШУ (сЄЛЄКТИВНУ) ДІЮ. -с''-

Гербіциди суцільної дії застосовують для знищення всіх бур ЯН1В

., іншої небажаної рослинності на землях ^сільськогосподарського

.■користання (узбіччя доріг, зрошувальні й осушувальні канали,

і ції електропередач, майданчики, що готуються під забудову, то-

..,.). Па сільськогосподарських угіддях гербіциди суцільної до мож-

...і .інстосовувати в період відсутності культурних рослин (у системі

,.-ионного або передпосівного обробітку ґрунту, на парових полях), а

• •імож при спрямованих обробках у садах, виноградниках, плодо- і

„^розсадниках. Для цієї мети використовують препарати: реглон,

,..4уидап, арсенал, баста. Багато препаратів при завищених нормах

кіжуть виявити суцільну дію.

Гербіциди вибіркової (селективної) дії здатні знищувати аоо .шипіічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рос­иш які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. Препарати селективної дії при правильному доборі норми витрати, . мособу застосування, фази розвитку культури і бур'янів забезпечу-,.№Ь знищення більшості їх видів, звільнюючи посіви від надзви--шймо сильних конкурентів за світло, вологу, поживні речовини,

.іпптєвий простір.

Вибірковість гербіцидів залежить від анатомо-морфологічних і ф.ліологічних особливостей рослин і зумовлена хімічною будовою ■ ■молуки, нормою витрати, формою препарату, строком і способом тстосування, фазою розвитку культурних рослин і бур янів, впливу умок зовнішнього середовища (ґрунт, вологість, температура) та ін­ ших факторів. Селективні препарати здатні знищувати значну кіль­ кість видів бур'янів. Зокрема, такі гербіциди, як діален, базагран, итнстар спричинюють загибель двосім'ядольних бур'янів у посівах ,иірнових колосових культур, що характеризує їх як препарати ши­ рокої вибіркової дії. -. ■■-

Однак частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю! Наприклад тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують одно* сім'ядольні бур'яни родини тонконогих у посівах двосім'ядольних сільськогосподарських культур, а препарат пума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хочм вони й належать до однієї родини.

Вибірковість гербіцидів часто зумовлена відмінностями в анато мічній і морфологічній будові рослин. Така вибірковість називасті. ся топографічною. Так, рослини з щільною кутикулою і восковим нальотом, а також з густим опушенням більш стійкі до гербіциді и, оскільки ці анатомічні особливості запобігають надходженню пре парату в рослину. У рослин з вузьким вертикальним листям (цибу ля, часник та ін.) відбувається стікання робочої рідини з поверхні листової пластинки, при цьому гербіцид майже не проникає в тю і нини.

У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляєтьеи стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі ґрунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, берізки польова та інші багаторічні бур'яни.

Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну вибірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіци/н до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здати і швидко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненом.у стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д по­яснюється детоксикацією гербіциду шляхом зв'язування його білко вими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплаа ми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового похо дження. Чутливість бур'янів до дії гербіцидів пояснюється значнії ми незворотними порушеннями процесів обміну речовин, що при зводить до загибелі цих рослин. Вибірковість похідних симетричної" триазину пояснюється особливостями переміщення гербіцидів і на громадження їх у місцях фітотоксичної дії. Виявлено, що у стійких рослин (кукурудзи) гербіцид накопичується в коренях, у той час яи у чутливих видів він швидко нагромаджується в листовому апара ті— в місцях фотосинтетичної активності, через ЩО І ВИЯВЛЯЄ СВОИ' фітотоксичну дію. Крім того, внаслідок руйнування гербіциду окис но-відновними ферментами (пер оксид азою) в рослині кукурудаи сим-триазинові гербіциди руйнуються до нетоксичних сполук.

Під дією біохімічних процесів у рослинах відбуваються структур ні перетворення гербіцидів, фітотоксичність яких посилюється в чут ливих рослинах. Прикладом такого перетворення може бути фер ментативне р-окиснення гербіциду 2,4-ДМ і перетворення його па 2,4-Д:

І0(Г1

ОСШСШСШСООН- ОСШСООН ''

СІ

СІ

(З-Окиснення

СІ

СІ

2,4-Дихлорфеноксіоцтова кислота (2,4-Д)

2,4-Дихлорфенокси-у-масляна кислота (2,4-ДМ)

І мпкше кажучи, рослини, що мають Р-окиснення, виявляють чутли--■■!. . і. до гербіцидів 2М-4ХМ і 2,4-ДМ.

І ні «логічна дія гербіцидів зумовлена їх складом і будовою моле­ні, розчинністю, леткістю та адсорбційними властивостями. На-м і незначні зміни в будові молекули суттєво змінюють фітотоксич-... ' і. гербіциду.

■ напня механізмів стійкості рослин до гербіцидів дає можливість і - пати цим процесом. Використання антидотів і хімічних засобів

пщення стійкості культурних рослин до гербіцидів вважається

.. і" иективним напрямом керування стійкістю. Так, за допомогою

■ч "іруєння ангідридом 1,8-нафтилоцтової кислоти насіння кукуру-

п пропонується захистити сходи цієї культури від токсичного

... піну ептаму, алахлору, метолахлору, хлорсульфурону та інших

і пх речовин гербіцидів.

Частосуванням ІМ,М-діаліл-2,2-діахлорацетаміду (R-25788) можна

us петити кукурудзу від негативного впливу ептаму, додаючи його

ні робочої суміші гербіциду в кількості 0,25 - 0,5 л/га. На основі ви-

■ иірштання цього антидоту почали випускати гербіцид ерадикан, до

ішн'о кукурудза виявила високу стійкість.

Шляхом застосування антидотів і пролонгаторів стало можливим ■щеплення дії ґрунтових гербіцидів на бур'яни зі збереженням при цьому селективності до культурних рослин. Додаючи антидот і' ">М8 (S-етилдіапропілтіокарбамат) до ептаму, а пролонгатор і - ін(55 (0,0-діетил-О-фенілфосфоротіоат) до ерадикану екстра, . і па істотно посилити дію гербіцидів до пізніх сходів просоподіб­нії-, оур'янів, гумаю та інших, а також проти другої хвилі (літніх нтїдів) бур'янів при високій вибірковості до кукурудзи.

301

Ще більші можливості в керуванні стійкістю рослин до дії горім цидів розкриваються при використанні досягнень біотехнологііі ті генної інженерії. Визначення генетичного коду стійкості рослин і гербіцидів дає можливість переносити гени стійкості в культури і вирішувати проблему регулювання рівня забур'яненості посівів •

ДОПОМОГОЮ ГербІЦИДІВ СУЦІЛЬНОЇ ДІЇ, ДО ЯКИХ СТІЙКОСТІ В культури її

було (гліфосату, глуфосинату амонію тощо).

Отримано позитивні результати в перенесенні генів стійкості і глуфосинату амонію (басти) і гліфосату (раундапу), гербіцидів 11 цільної дії в цукрові буряки, кукурудзу, сою, ріпак та інші культу|>и Використання цих гербіцидів дає змогу знищувати в посівах стін

КИХ Культур ВСІ бур'яни В ПІСЛЯСХОДОВИЙ ПерІОД, КОЛИ ВОНИ ЩЄ І!'

завдали великої шкоди культурі. Вибірковість — поняття умовнг оскільки більшість гербіцидів у підвищених нормах можуть ДОЛІП'П поріг стійкості культури.

Залежно від особливостей дії на рослини всі вибіркові гербіциди поділяються на дві великі групи: контактні й системні.

Гербіциди контактної дії — препарати, які здатні уражап. рослини в місцях змочування робочою сумішшю. Контактні гері н циди практично не здатні рухатися по провідній системі рослин через це вони не проникають у кореневу систему багаторічнії бур'янів, які спроможні відростати знову.

Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідиот системою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель ни надземних, так і підземних її органів. Під час переміщення по су динах рослин гербіциди взаємодіють із клітинним вмістом, що при зводить до часткової їх інактивації шляхом поглинання клітинами, руйнування ферментами, утворення комплексних сполук. По флог мі гербіциди рухаються в кореневу систему, генеративні органи, іі.і громаджуються в зонах активного росту, викликаючи глибокі пору шення фізіологічних процесів, що призводить до загибелі чутливії N рослин. З їрунтовим розчином гербіциди поглинаються кореневими волосками, передаються до судин ксилеми і з транспіраційною тг чією пересуваються в надземні органи рослин. Системні препарати доцільно використовувати в боротьбі з багаторічними видами бур'янів, коренева система яких проникає глибоко в ґрунт.

Поглинання й пересування по рослині системних гербіцидів від бувається пасивним способом, якщо використовується теплова енер гія дифузії або енергія транспірації. Активне поглинання і транспор тування гербіцидів відбувається за рахунок використання енерпі аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).

Контактні і системні гербіциди розрізняють за способами їх про никнення в рослини. Це, зокрема, препарати листкової дії — ті, які проникають через надземні органи (листки, стебла, черешки) і з; і

зоЛ

"інншуіоться після появи сходів культури та бур'янів (бетанал, рау-itttii, ікіаст, гродил та ін.).

І Ції іі циди, які проникають у рослини через кореневу систему і ■імилшоть дію на проростки насіння, належать до ґрунтових, або фПіцидів кореневої дії (дуал, зенкор, прометрин та ін.).

Дпоір гербіцидів для захисту тієї чи іншої культури проводять за !І»і|іп,іііком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використан-н м Україні», орієнтуючись на стійкість культури до гербіциду з ■««мупппням спектра його дії на видовий склад бур'янів.

6,6.2. Строки та способи застосування гербіцидів

('троки застосування гербіцидів залежать від властивостей того ні іншого препарату, біологічних особливостей культури і бур'янів, ■ иГйрцчжості, спектра дії тощо.

Осіннє (завчасне) внесення гербіцидів проводиться в системі минного (зяблевого) обробітку грунту з метою знищення багаторіч­ні* кореневищних і коренепаросткових видів бур'янів з викорис-■-міним, наприклад, раундапу або басти проти пирію повзучого, ви-иіі осоту, гірчака рожевого та ін. Обробка гербіцидами проводиться ■■ищи підростання розеток чи пагонів бур'янів унаслідок післязби-німіого лущіння стерні зернових культур. Наступний (після об-(інгкупання) обробіток ґрунту слід проводити не раніше, ніж сис-іМіп гербіциди проникнуть у глибоко залеглі кореневища, тобто не Мііімс, ніж через 10 - 15 днів. Ускладнюється знищення багаторіч­ний! у роки з посушливим літньо-осіннім періодом, коли відрос-мінн бур'янів без поливу не відбувається.

Цопосівне і допосадкове застосування гербіцидів ґрунтової дії Фпф.пан, дуал, зенкор, прометрин та ін.) проводиться під час пе-іцпосівної культивації — дисковою чи зубовою бороною у вологий up ґрунту. При цьому не допускається розрив у часі між обприску-ініпім і загортанням. Це зумовлено застосуванням летких гербі-••(іцін (трефлан, ептам, ерадикан та ін.). Порушення в технології "і'їмнодить до непродуктивних втрат препаратів, зменшення їх (іиктішності, забруднення навколишнього середовища, фінансових іігрпт. Використання гербіцидів до посіву чи висаджування розса­ді дне змогу успішно знищувати однорічні бур'яни у фазі проростків. Припосівне застосування гербіцидів відбувається одночасно з • и'іиом шляхом внесення гранульованих препаратів за допомогою шч мильних аплікаторів або стрічкового внесення робочих сумішей •■ шхпену зону широкорядного посіву просапних культур. Стрічко-■■• ипесення гербіцидів — один із напрямів екологічно безпечного й і .щіопального використання пестицидів.

Лосходове застосування гербіцидів проводять після посіву або по чііднх бур'янів, але до появи сходів культурних рослин. Цей захід

доцільніше проводити на третій - четвертий день після посіву, 1(1 збігаються в часі поява проростків бур'янів (вони перебувають у ф «білої ниточки») і проведення досходового боронування. У ДОСХОД" вий період успішно застосовують ґрунтові препарати: харнес, дум голд, трофі супер, фронтьер та ін. Однак треба пам'ятати, що чь для застосування досходових гербіцидів досить обмежений - m посіву до появи проростків культури, які можуть пошкоджувати! досходовим боронуванням. Недоліками досходового внесення торг, цидів може бути пересихання верхнього шару ґрунту і, як насліди і недостатня ефективність гербіцидів, а також ситуація, коли в пори, застосування гербіцидів проходять рясні дощі і втрачається опти мальний строк обробки. Крім того, час застосування ще більше єн-рочується, коли температура повітря і ґрунту вища за 20 - 24 °С.

Передовий досвід захисту культур від бур'янів переконує, що . зоні достатнього зволоження досходове застосування гербіциді п їм поступається (в окремих випадках навіть перевищує) ефективної!і допосівного їх внесення. У зоні нестійкого зволоження і ризикован-го землеробства доцільніше вносити гербіциди під передпосіиіи культивацію із загортанням їх у вологий шар ґрунту.

Практика світового землеробства віддає перевагу післясхоОч вожу внесенню гербіцидів. Його переваги полягають у тому, що і цей період вегетації можна визначити чисельність бур'янів і доїм льність застосування гербіцидів, знаючи видовий склад бур'яній можна цілеспрямовано підібрати препарати і використати їх з ним більшою ефективністю. Крім того, заходи боротьби з бур'янами ми жна поєднувати із захистом від шкідників і хвороб, із застосуванням регуляторів росту, ретардантів, позакореневим підживленням мін ро- і макроелементами.

При обприскуванні післясходовими гербіцидами особливо вази ливо враховувати фази стійкості культури, фази росту бур'янів і is чутливість до обробок тим чи іншим препаратом, ретельно дотрим.у ватися норм витрати препаратів і рідини, враховувати погодні уми ви. Післясходові гербіциди можна вносити суцільним і стрічковим способом, обробляючи захисну зону рядків просапних культур (ку­курудзи, соняшнику, цукрового буряку, сої, бавовнику, винограднії ків, плодових насаджень, овочевих культур та ін.). Післясходоїт внесення застосовується в парових полях для знищення сході н бур'янів з метою зменшення витрат на обробіток ґрунту і обмежений вітрової й водної ерозії.

Гранульовані форми гербіцидів використовують до посіву із за гортанням у ґрунт або без нього, до сходів або після сходів культури і бур'янів суцільним або стрічковим способом. Гранульовані препа рати діють на бур'яни значно довше, повільно руйнуються під впливом метеорологічних факторів і мікробіологічних процесів, ІН'

(М'НШться через випаровування, їх можна вносити одночасно з

■ мнениям мінеральних добрив. "і зрошуваних землях посіви рису, цукрових буряків, соняшни-курудзи можуть оброблятися гербіцидами одночасно з поли-і борознах або дощувальними агрегатами. Такий спосіб засто­им гербіцидів називається гербігаціею. При досить великому ишиі (1 : 50 000 - 100 000) не втрачаються через випаровуван-. міть такі леткі препарати, як ептам, ерадикан, тиллам, ялан, -■" ін іп. При цьому досягаються рівномірний розподіл гербіциду

міці і висока загибель бур'янів.

¹ ■ іроОляються і поступово знаходять впровадження нові способи

•уимння гербіцидів (підґрунтове, гніздове, рециркуляторне,

■-■■< 'К'гіК! та ін.), які зменшують непродуктивні витрати препара-

-н, ниснаблюють негативний вплив на об'єкти навколишнього сере-

ініііци, значно економічніші тощо.

5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації