5.3.2.2 Вибір цементувальних агрегатів

Цементувальні агрегати вибираємо за тиском на цементувальній головці в кінці процесу цементування

, (5.54)

де - тиск, що виникає внаслідок різниці статичних тисків рідин в колоні і за колоною, Па.

, (5.55)

- тиск, який необхідний для компенсування гідравлічних втрат, Па.

. (5.56)

Для закріпленого інтервалу свердловини

, (5.57)

м/с².

Для експлуатаційної колони

, (5.58)

(5.59)

м/с.

Тоді

м/с².

Підставляємо одержані величини в формулу (5.56)

Отже, за формулою (5.54)

.

За кінцевим тиском вибираємо цементувальний агрегат ЦА-320М, у якого при діаметрі втулок 127 мм тиск (Додаток У).

Таблиця 5.2 – Подача і тиск, які розвиває цементувальний агрегат

Передача	Діаметр втулок 127мм
	Тиск, МПа	Подача, м3/с
ІІ	18,2	0,0052
ІІІ	9,5	0,0098
ІV	6,1	0,0152
V	4,0	0,023

5.3.2.3 Встановлення режиму роботи цементувальних агрегатів

Для визначення початкової швидкості, при якій починаємо закачування тампонажного розчину, порівнюємо Р_г з тисками, які розвиває цементувальний агрегат.

Оскільки < , то весь об’єм там­понажного розчину закачуємо на V передачі: м³.

Протискування тампонажного розчину:

а) визначення констант цементування (рисунок 5.5)

Константи цементування знаходимо за формулами (5.32):

м;

м;

м/МПа.

Рисунок 5.5 – Схема для розрахунку констант цементування

б) визначення висот стовпів протискувальної рідини, що закачуються на різних передачах

, (5.60)

м.

Переходимо на IV передачу

(5.61)

м.

Переходимо на ІІІ передачу

, (5.62)

м.

Закінчуємо протискування на ІІ передачі

,

м.

Робимо перевірку за сумою висот стовпів протискувальної рідини

, (5.63)

м.

- умова виконується;

в) визначення об’ємів протискувальної рідини, що закачуються на різних передачах

, (5.64)

м³.

(5.65)

м³.

, (5.66)

,

м³.

Робимо перевірку за сумою об’ємів протискувальної рідини

, (5.67)

м³.

- умова виконується.