
- •5 Тампонування обсадних колон
- •5.1 Вибір способу цементування
- •5.2 Вибір тампонажних матеріалів
- •5.3 Розрахунок цементування експлуатаційної колони
- •5.3.1 Розрахунок цементування нижньої частини експлуатаційної колони
- •5.3.1.1 Розрахунок необхідної кількості матеріалів
- •Нижньої частини експлуатаційної колони
- •5.3.1.2 Вибір цементувальних агрегатів
- •5.3.1.3 Встановлення режиму роботи цементувальних агрегатів
- •5.3.1.4 Визначення загального часу закачування розчинів при роботі одного агрегата
- •5.3.1.5 Визначення необхідної кількості цементувальних агрегатів
- •5.3.1.6 Визначення необхідної кількості цементозмішувальних машин
- •5.3.2 Розрахунок цементування верхньої частини експлуатаційної колони
- •7.3.2.1 Розрахунок необхідної кількості матеріалів
- •5.3.2.2 Вибір цементувальних агрегатів
- •5.3.2.3 Встановлення режиму роботи цементувальних агрегатів
- •5.3.2.4 Визначення загального часу закачування розчинів при роботі одного агрегата
- •5.3.2.5 Визначення необхідної кількості цементувальних агрегатів
- •5.3.2.6 Визначення необхідної кількості цементозмішувальних машин
5 Тампонування обсадних колон
5.1 Вибір способу цементування
Виходячи з глибини свердловини, висоти інтервалу цементування, температури і тиску на вибої свердловини вибираємо одноступеневий спосіб цементування для кожної частини експлуатаційної колони [4].
Виберемо густину тампонажного розчину для кожної секції.
Для першої (нижньої) секції густина тампонажного розчину повинна задовольняти умову:
,
(5.1)
де
- нижня границя густини з умови
забезпечення якісного заміщення бурового
розчину тампонажним і можливості
контролю висоти підйому тампонажного
розчину, кг/м3.
Цю величину визначають за формулою:
,
(5.2)
де
- густина промивальної рідини, якою
заповнена свердловина перед цементуванням,
кг/м3;
-
мінімально-необхідне перевищення
густини тампонажного розчину над
буровим, яке приймають в межах
кг/м3.
Отже,
кг/м3.
-
верхня границя густини з умови запобігання
поглинання тампонажного розчину, кг/м3.
Її визначають за формулою:
,
(5.3)
де
- тиск поглинання, Па;
-
коефіцієнт безпеки, який має межі 1,11,3
і залежить від достовірності даних про
величину тиску поглинання;
-
глибина залягання підошви поглинаючого
горизонту, м;
-
висота підйому тампонажного розчину
над поглинаючим горизонтом, м;
-
узагальнений коефіцієнт гідравлічних
втрат у кільцевому просторі.
,
(5.4)
де
- коефіцієнти гідравлічних втрат в
незакріпленій і закріплених ділянках
свердловини (рисунок 5.1).
Рисунок 5.1 – Схема для розрахунку коефіцієнтів гідравлічних втрат
Для незакріпленого інтервалу свердловини:
,
(5.5)
де
- коефіцієнт гідравлічного опору при
русі в кільцевому просторі бурового і
тампонажного розчинів;
-
для промивальної рідини;
-
для тампонажного розчину.
-
швидкість підйому тампонажного розчину
в кільцевому просторі, м/с. Приймаємо
м/с.
-
номінальний діаметр свердловини, м.
,
(5.6)
де
- об’ємний коефіцієнт кавернозності,
;
-
зовнішній діаметр експлуатаційної
колони, м;
м.
м/с2.
Для закріпленого інтервалу свердловини:
,
(5.7)
де
- внутрішній діаметр другої проміжної
колони, м;
м.
,
(5.8)
де
- коефіцієнт переходу від незакріпленого
інтервалу до закріпленого.
(5.9)
;
м/с;
м/с2.
,
(5.10)
де
- зовнішній діаметр бурильних труб, на
яких спускаємо нижню частину експлуатаційної
колони, м;
м.
,
(5.11)
.
(5.12)
;
м/с;
м/с2.
Отже, за формулою (5.4):
Тоді, за формулою (5.3):
кг/м3.
Приймаємо
=1800
кг/м3.
Перевіряємо умову (5.1):
(1390-1440)<1800<1930.
Для верхньої частини експлуатаційної колони також приймаємо
кг/м3.
Визначаємо водоцементне відношення :
,
(5.13)
де
-густина
води 1000 кг/м3
;
–
густина
відповідно тампонажного матеріалу і
рідини замішування, кг/м3.
кг/м3.