
- •Національний університет “львівська політехніка”
- •Передмова
- •Повірка амперметрів та вольтметрів методом порівняння
- •Основні теоретичні пояснення
- •1.1. Загальні вимоги та умови випробування приладів
- •1.2. Схеми повірки амперметрів та вольтметрів
- •2. Порядок проведення роботи
- •Технічні дані приладів
- •3. Аналіз і опрацювання результатів експериментів
- •4. Контрольні запитання
- •Непрямі методи вимірювання параметрів r,l,c елементів
- •Основні теоретичні пояснення
- •Вимірювання lc-параметрів за допомогою цифрових приладів
- •2. Порядок проведення експерименту
- •3. Аналіз і опрацювання результатів експерименту
- •4. Контрольні запитання
- •Вимірювання параметрів електричних сигналів за допомогою електронного осцилографа
- •Основні теоретичні пояснення
- •1.2. Електронний осцилограф
- •2.1. Підготовка осцилографа до роботи
- •2.2. Визначення параметрів сигналів
- •2.2.1 Визначення амплітуди змінної напруги
- •2.2.2 Визначення амплітуди імпульсів
- •2.2.3 Визначення часового інтервалу між двома його точками чи періоду сигналу
- •3. Порядок проведення експериментів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання потужності в колах постійного та однофазного змінного струмів
- •Основні теоретичні пояснення
- •Лічильники електричної енергії
- •Методи трьох амперметрів та трьох вольтметрів
- •2. Порядок проведення експериментів
- •3. Аналіз і опрацювання результатів експерименту
- •4. Контрольні запитання
- •Вимірювання потужності в трифазних колах
- •Основні теоретичні пояснення
- •2. Порядок проведення експериментів
- •3. Аналіз і опрацювання результатів експерименту
- •4. Контрольні запитання
- •Електричні та магнітні вимірювання : розрахунково – графічна робота
- •1. Вибір вимірювальних приладів для контролю параметрів трифазного асинхронного двигуна
- •Завдання
- •Варіанти завдань
- •Методичні поради
- •Основні характеристики вимірювальних приладів
- •Література
Вимірювання lc-параметрів за допомогою цифрових приладів
Вимірювання LC параметрів електричних кіл за допомогою цифрових приладів здійснюється резонансним способом. Вимірювальне коло побудовано на базі LC-генератора гармонійних коливань, у коливальний контур якого вмикається L чи С елемент, параметри якого вимірюються. Частота генератора гармонійних коливань розраховується за формулою
, (11)
Портативний цифровий прилад, призначений для вимірювання індуктивності, ємності та частоти побудовано на базі однокристального мікроконтролера AT89S8252 (рис.3). Функціонально прилад складається з аналогової та цифрової частин.
Рис. 3. Функціональна схема вимірювача ємності, індуктивності та частоти на базі мікроконтролера AT89S8252.
Основою аналогової частини є два LС– генератори гармонійних коливань. Генератори реалізовано на мікросхемах-компараторах LM311. Перемикання діапазонів і вибір режиму вимірювання (вимірювання L чи С) здійснюється за допомогою малогабаритних реле.
Цифрова частина складається з мікроконтролера, мультиплексора, та дільників частоти. Основою цифрової частини є мікроконтролер AT89S8252, який виконує такі функції:
вимірює частоту сигналу, що генерується LС – генератором чи поданого ззовні;
здійснює необхідні математичні обчислення (реалізовано 24-бітні операції додавання, віднімання, множення та ділення чисел з плаваючою комою на мові ассемблер);
здійснює індикацію результату вимірювання в цифровому вигляді на рідкокристалічному дисплеї;
здійснює автоматичне перемикання діапазону вимірювання за допомогою реле;
здійснює функції автокалібрування та корекцію нуля.
Під керуванням мікроконтролера мультиплексор під’єднує лічильний вхід мікроконтролера до відповідного джерела сигналу. Дільник частоти здійснює ділення частоти зовнішнього сигналу на 8 або 64, що дозволяє здійснювати вимірювання частоти до 25 МГц.
Функція автокалібрування дозволяє усунути вплив неточності номіналів конденсатора та індуктивності, що утворюють коливальний контур а також усунути вплив паразитних ємностей та індуктивностей на результат вимірювання.
Після увімкнення приладу мікроконтролер вимірює власну частоту коливань контура f1, яка приймається за “нульову”. Далі за допомогою реле мікроконтролер вмикає зразковий конденсатор паралельно до коливального контура (рис.4).
Рис.4. Схема приладу для режиму калібрування
У наведеній на рис.4 схемі Cref – ємність зразкового конденсатора, C1 та L1 – ємність та індуктивність коливального контура. У такому випадку частота f2 генератора визначається із співвідношення:
. (12)
Невідомі параметри C1 та L1 визначаються :
, (13)
. (14)
На підставі рівнянь (13) та (14) мікроконтролер обчислює значення L1 та C1. Знайдені значення L1 та C1 зберігаються в оперативній пам’яті мікроконтролера, їх обчислення відбувається після кожного вмикання приладу.
В режимі вимірювання ємності (рис. 5) мікроконтролер комутує вхідні клеми таким чином, що вимірювальна ємність під’єднується паралельно до коливального контура. В цьому випадку невідома ємність Сх визначається за формулою:
, (15)
де fх – частота генератора з під’єднаною ємністю Сх.
Рис. 5. Режим вимірювання Сх.
У режимі вимірювання індуктивності (рис. 6) мікроконтролер комутує вхідні клеми таким чином, що вимірювана індуктивність під’єднується послідовно до індуктивності коливального контура. В цьому випадку невідома індуктивність Lх визначається за формулою:
, (16)
де fх – частота генератора з під’єднаною індуктивністю Lх.
Рис. 6. Режим вимірювання Lх.