5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
О6'ємна маса грунту – це маса одиниці об'єму абсолютно сухого грунту непорушеного складення ( г/см3 ). Для її визначення в полі вирізають моноліт грунту визначеного об'єму. В цьому моноліті будуть тверді частинки з проміжками, зайнятими повітрям та водою. Визначають масу лише твердих частинок в даному об'ємі, тобто масу абсолютно сухого грунту. Розділивши останню на об'єм, отримують масу одиниці об'єму грунту.
Визначення об'ємної маси грунту проводять на полях, де в даний момент не проводяться агротехнічні роботи. По можливості, польові роботи проводять на необроблених полях.
Зразки для визначення об'ємної маси грунту беруть за допомогою бурів АМ-27, АМ-7 або БПС-10.
Хід визначення об'ємної маси грунту наступний. В підготовленому ґрунтовому шурфі на вузькій його стороні (частіше північній – краще освітленій для морфологічного опису грунту) виймають проби грунту. Спочатку, не порушуючи складення поверхневого шару грунту, зрізають рослинність. Потім беруть зразки грунту. Місця встановлення направлювача показані на рисунку 5.3.
Заштриховані кільця вказують на місця заглублення бура в шар на глибину непарного десятка сантиметрів (0-10, 20-30, 40-50 см і т.д.), а незаштриховані – парного (10-20, 30-40, 50-60 см і т.д.).
Під час кожного заглиблення стакану бура з циліндром висотою 10 см порушується шар грунту глибше 10 см (біля 14 см). Тому пробу з наступного десятисантиметрового шару необхідно брати поряд, тому що під напрямлювачем грунт може бути порушеного складення.
Для визначення вологості грунту проби беруть з тих же шарів грунту, насипаючи землю у бюкси зі стінок, що утворилися після того, як зразок взято.
Рисунок 5.3
Після того, як проби грунту з даного шару взято, відміряють верхню границю наступного шару (10 см) і на цій глибині роблять горизонтальну площадку для подальшого визначення об'ємної маси грунту.
Зважування циліндрів і бюксів з грунтом проводять в лабораторних умовах. В полі в КСГ– 4 записують: № циліндра з грунтом, які відповідають кожній глибині і повторності (таблиця 5.2), систему бура та об'єм циліндра, прізвище виконавця, дату виконання робіт, № спостережної ділянки та розрізу, культуру.
Зразки грунту, що були відібрані за допомогою АМ-27, зважують в лабораторії на торгових терезах з точністю до 1 г. Одночасно зі зважуванням циліндрів з грунтом зважують бюксу з грунтом для визначення вологості грунту термостатно-ваговим методом.
Записи та розрахунки роблять в КСГ-4 (таблиця 5.2). Масу бюксів до та після висушування і результати визначення вологості грунту записують в КСГ-3, потім ці результати переносять в КСГ-4. Після того, як вологість грунту в кожному шарі відома, розраховують об'ємну масу грунту.
Масу абсолютно сухого грунту розраховують за формулою (графа 9 таблиці 5.2):
, (5.1)
де Мвг - маса вологого грунту,
W- вологість грунту, %.
В першій повторності шару 0 - 10 см
(5.2)
Середню об'ємну масу розраховують (графа 10):
(5.3)
Якщо поверхневий шар фунту зораний, то для об'ємної маси вводять поправки в залежності від строків проведення агротехнічних робіт згідно з Порадником для гідрометеорологічних станцій і постів, випуск 11, частина І.
Бур АМ-7 застосовують у тому випадку, коли немає необхідності визначати капілярну вологоємність і зберігати моноліти грунту.
Бур БПС-10 застосовують у тому випадку, коли не визначається капілярна вологоємність і немає потреби робити морфологічний опис грунту (копати шурф).
Таблиця 5.2