- •Тема 1.1. Ґрунтознавство як наука.
- •1.1.1 Наука ґрунтознавство та її значення.
- •Поняття про грунт.
- •1.1.3 Методи дослідження грунту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.2 Фактори ґрунтоутворення.
- •1.2.1 Поняття про фактори ґрунтоутворення
- •1.2.2 Роль живих організмів у ґрунтоутворенні.
- •1.2.3 Клімат як фактор ґрунтоутворення.
- •1.2.4 Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.
- •1.2.5 Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.1 Фазовий склад грунту.
- •2.1.1 Фази грунту.
- •2.1.2 Походження і склад мінеральної частини грунту.
- •2.1.3 Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
- •2.1.4 Гранулометричний (механічний) склад грунту.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.2 Фізичні і хімічні властивості грунтів
- •2.2.1 Фізичні властивості грунтів і порід
- •2.2.2 Хімічний склад грунтів
- •2.2.3 Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.3 Органічна речовина грунту.
- •2.3.1 Джерела гумусу в грунті
- •2.3.2. Процеси і фактори гумусоутворення.
- •2.3.3. Склад і властивості гумусу.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.4 Хімія грунтів
- •2.4.1 Грунтові колоїди, їх будова і властивості
- •2.4.2 Види поглинальної здатності гунтів
- •2.4.3 Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.5 Рідка і газова фази грунту
- •2.5.1 Стан і форми води в грунті
- •2.5.2 Грунтовий розчин
- •2.5.3 Окисно-відновні процеси в грунті
- •2.5.4 Грунтове повітря
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.6 Родючість грунтів
- •2.6.1 Фактори і закономірності природної родючості
- •2.6.2 Ефективна і економічна родючість грунту
- •2.6.3 Окультурювання грунтів
- •2.6.4 Охорона грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
- •3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
- •3.1.2 Поняття про Великий геологічний кругообіг речовин
- •3.1.3 Малий біологічний кругообіг речовин
- •3.1.4 Кора вивітрювання, її типи
- •За геохімічним типом:
- •За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.2 Баланс ґрунтоутворення
- •3.2.1 Баланс та загальна схема грунтоутворення
- •3.2.2. Поняття про елементарні ґрунтові процеси (егп)
- •3.2.3 Тип грунтоутворення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.1 Класифікація грунтів та загальні закономірності географії грунтів
- •4.1.1 Поняття про класифікацію грунтів.
- •4.1.2 Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- •4.1.3 Основи грунтово-географічного районування
- •4.1.4 Грунтово-географічне районування України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.2 Основні типи грунтів та їх сільськогосподарське значення
- •4.2.1 Закономірності розміщення грунтів на земній кулі
- •4.2.2 Грунтові карти та картограми
- •4.2.3 Поняття про водну та вітрову ерозію грунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.1 Морфологічний опис грунту
- •5.1.1 Польові роботи по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.1.2 Методика проведення морфологічного опису грунту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.2 Програма робіт по визначенню агрогідрологічних властивостей
- •5.2.1 Основна і допоміжна програма по визначенню властивостей грунту
- •5.2.2 Методика визначення об’ємної маси і вологості грунту
- •Визначення об'ємної маси грунту
- •5.2.3 Капілярна вологоємність та методи її визначення
- •5.2.4 Визначення найменшої польової вологоємності грунту
- •5.2.5 Методи визначення вологості стійкого зав’ядання рослин
- •Питання для самоконтролю
- •Словник термінів
- •Список використаних джерел
Питання для самоконтролю
Дайте визначення грунтової родючості й її категорії.
Опишіть фактори природної родючості.
Поясніть для чого проводять окультурювання грунту.
Визначте актуальність питання охорони грунтів.
Які причини впливають на втрату грунтової родючості?
Перелічіть міжнародні програми і угоди з охорони грунтів.
Розділ 3. Біогеохімія ґрунтоутворення та грунтоутворний процес
Тема 3.1 Біогеохімія ґрунтоутворення
3.1.1 Біосфера Землі, її характерні властивості
Утворення, розвиток і еволюція грунту зобов’язані взаємодії малого біологічного і великого геологічного кругообігів речовини і енергії в межах кори вивітрювання гірських порід. У 1875 році австрійський вчений Зюс запропонував термін «біосфера», сфера життя. До появи життя на нашій планеті існували тільки геологічні процеси і великий геологічний кругообіг речовин. Його вік 3.5-4 млд.років.
Виникнення життя на Землі сформувало «сферу життя», привело до появи малого біологічного кругообігу речовин або хімічних елементів. Ці два кругообіги речовин відбуваються одночасно і носять назву біогеохімічного циклу. В.І. Вернадський сформулював закон: з появою біосфери усі хімічні реакції на планеті протікають при безпосередній участі живої речовини.
Біосфера – найбільш організована природна система планети. Вона складається з таких компонентів як атмосфера, гідросфера, літосфера, педосфера. Для кожного компонента характерні свої рівні організації. Границі розповсюдження живої речовини визначають границі біосфери.
В.І. Вернадський сформулював поняття і розробив вчення про біосферу. Вона є сферою проживання живої матерії, середовищем для всієї планети. Жива речовина відіграє величезну роль у геологічній історії планети.
Біогеохімія – наука про роль живих організмів в процесах руйнування гірських порід і мінералів, міграції, розсіюванні, концентрації хімічних елементів в біосфері.
Геохімія – наука про історію атомів хімічних елементів у розвитку планети, про сучасний хімічний склад гірських порід і шляхи міграції цих елементів на Землі.
З виникненням життя на Землі з’явився грунтоутворний процес. Його рушійна сила – взаємодія малого біологічного і великого геологічного кругообігів речовин разом із енергетичними потоками на земній поверхні.
Виник комплекс явищ біогеохімії ґрунтоутворення:
міграція і трансформація хімічних сполук в межах грунтового профілю і материнської породи;
перетворення вуглецю і живої речовини в грунтах;
зміна азоту в едафотопах і ландшафтах;
міграція і акумуляція продуктів вивітрювання і утворення в грунті сполук кремнію, алюмінію, фосфору, мікроелементів тощо.
Природна система – це сукупність компонентів, які знаходяться в
певних відношеннях і зв’язках між собою й утворюють визначену єдність і цілісність.
Всі природні тіла, явища доцільно розглядати як системи. На базі системного підходу В.А. Ковда, Б.Г. Розанов сформулювали поняття ієрархічних рівнів структурної організації грунту (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 Рівні організації компонентів біосфери
Кожний із рівнів потребує специфічних методів і підходів дослідження і управління (рисунок 3.2).
Рисунок 3.2 Блок-схема природної системи
Щоб прогнозувати майбутнє в розвитку системи (грунт), управляти нею, необхідно знати її сучасний стан, минуле, її історію.
