Принципи консультування сущидального абонента:

1. Не впадати у паніку.

2. Ввічливо і відкрито поставитись до абонента як до особистості.

3. Стимулювати бесіду, не прогая­ти будь-яку значущу інформацію.

4. Бути уважним слухачем.

5. Не заперечувати: вступаючи до дискусії з такою людиною, ви мо­жете не тільки програти супереч­ку, а й загубити саму людину.

6. Встановити турботливі взаємо­стосунки.

7. Тактовно визначити сиіуації, в яких абонента люблять або він потрібен.

8. Підтримувати бесіду стільки часу, скільки потрібно (в таких випад­ках вона може тривати і годину, і дві, і більше).

9. Відроджувати надію і шукати альтернативи суїциду, можливості виходу.

10. Не виявляти негативних емоцій. 1 і. Суїцид потрібно розглядати як потребу і прохання про справжню допомогу.

12. Дозволяти абоненту проявля­ти жалість.

13. Блокувати суїцидальні дії, ви­користовуючи інтервенцію.

14. Бути впевненим, що вжито всіх необхідних дій.

15. Обговорити бесіду і свій стан із супервізором.

3. Консультування “зависаючих” абонентів

Однією з найскладніших груп телефонуючих можна з впевненістю назвати “зависаючих” абонентів. Чому вони дзвонять? У першу чергу, щоб просто виговоритись, полегшити біль і образи.

Робота телефонного консультанта, передусім, полягає в мистецтві вислухати абонента, навіть тоді, коли він розповідає свою історію кілька­надцять разів.

“Ходіння по колу” — так можна назвати розмову, коли консультант намагається в спілкуванні з абонентом повернути його думки в русло можливих змін в житті і мисленні. В такому разі можна сказати: “Але, ви знаєте, я це вже багато разів чула/чув... Але, знаю давно, це нічого не змінює... “Але що я можу зробити...”.