2. Консультування абонентів з проблем вживання пси-

хоактивних речовин

Звертання до служби невідкладної телефонної допомоги у зв’язку з уживанням наркотиків і токсичних речовин не є рідкістю. Види звертань такі: абонент перебуває у стані сп’яніння; відчуває похмілля; шукає допо­моги у зв’язку з виникненням наркотичної залежності; звертаються ро­дичі, друзі.

Залежно від типу звертання визначається тактика консультування. Основні підходи багато в чому тотожні консультуванню при алкоголізмі. Але є й деякі особливості: в бесіді ці люди непослідовні, нечітко виклада­ють факти; розпливчасто формулюють думки; не здатні до опису по чуттів; їхні висловлювання далекі від правди; вони легко погоджуються з

мисі юнками і твердженнями консультанта. Потрібно працювати з особи­стістю абонента, а не робити інвентаризацію фактів зловживання, це сприятиме позитивним змінам.

Під час консультування важливо довести абоненту, що розмова є анонімною і конфіденційною. Це дасть можливість викликати довіру і продовжити діалог. Не слід заощаджувати час на налагодженні довірли­вих стосунків. Довіра абонента необхідна для того, щоб розкрити його системи підтримки і особистісні ресурси, які допомагають справитися із залежністю. Проясненню допомагає обговорення захоплень, хобі. Часто абоненти охоче і адекватно розмовляють на екзистенціальні теми. Під час дослідження та збору інформації необхідно з’ясувати стосунки з одно­літками, його становище у групі (лідер, незалежний самотній, ізгой і т.д.) і причини вибору приятелів. За необхідності ведеться розмова про взає­мини з батьками, проблеми в сім’ї, наявність конфліктів та їх причини.

Абонент із залежністю використовує в розмові жаргон. Консультант повинен володіти жаргоном і сленгом (по можливості завести словник), проте ініціювати перехід на жаргон або заохочувати абонента і, тим більше, хизуватися жаргонними висловлюваннями - серйозна помилка.

В разі переадресації абонента необхідна впевненість, що там, куди його направляють, буде надано ефективну допомогу.

2. Емоційна залежність в любові та її форми

Важливою є не тільки соціально-психологічна допомога людині з хімічною залежністю, а й тим, хто страждає від любовної аддикції (за­лежності). Всі проблеми залежностей пов’язані між собою, тому, вирішу­ючи питання емоційної залежності, ми допомагаємо людині також і сто­совно алкогольної, наркотичної та інших залежностей і навпаки. В такому разі вона отримає можливість поліпшити взаємостосунки, підвищити само­оцінку, набути впевненості.

На думку 3. Фрейда, вирішальним моментом у виникненні психосек- суальної залежності є величина сексуального опору, який необхідно подо­лати на шляху задоволення свого бажання. Інші причини виникнення емоційної залежності зводяться до традиційного в психоаналізі тракту­ванню травм дитинства і перерахування форм невротичної любові. К. Хорні представляє невротичну потребу в любові як явище повсюдне, що проявляється в перебільшенні потреби невротиків в емоційних уподо­баннях, позитивній оцінці з боку оточуючих, а також в низькій стресо- стійкості в ситуації незадоволення цих потреб.

Концепція “любовної наркоманії” належить психологу Р. Вейсс, за якою форма емоційного та сексуального захоплення визначається як особливий стиль поведінки індивіда, коли вся його активність спрямо­вана на постійний пошук нових любовних партнерів. При цьому людина ніколи не отримує задоволення і не почуває себе щасливою. Специфіка цієї теорії в тому, що схема надання психологічної допомоги людям, які страждають емоційною залежністю, базується на відомій і популярній системі позбавлення від наркотичної залежності “дванадцять кроків”. Але, як зазначає сам автор, глибина і стійкість ефекту такої психотерапії не дуже грунтовно вивчені.

Таким чином, можна дати загальне визначення феномена емоційної залежності в любові — це деструктивна захопленість індивіда об’єктом своєї прихильності, що має травматичний характер.

Пропонується така класифікація причин виникнення емоційної залеж­ності в любові (Е. Н. Цибур, 2003): демографічні, інтерперсональні і особистісні.

Демографічні причини чоловічої залежності зумовлені: багатоміль­йонними втратами серед чоловічого населення в роки Великої вітчизняної війни, перевагою жіночого, інфантильно-залежного типу виховання хлоп­чиків, що спричиняє нездатність у зрілому віці засвоїти чоловічий стиль поведінки.

Демографічні причини жіночої залежності викликані: сприйняттям, жінками чоловічих форм поведінки через недостатню кількість чоловіків, наявністю незадоволеності потреби в чоловічій турботі й захисті.

Серед причин інтерперсонального характеру найбільш вагомими є: історія батьківської сім’ї; ізольованість дитини від батьків; депривація або гіпероіііка матері стосовно дитини; маніпулятивна поведінка коханої людини; самотність, обмаль міжособистісних контактів і зв’язків; значна залежність від партнера в досягненні життєво значущих цілей (кар’єра, здоров’я, гроші).

Індивідуальні, особистісні особливості людини відіграють провідну роль у формуванні емоційних залежностей. Вони визначають тип і ступінь вираження невротичного порушення. Особистісні причини найбільш ди­ференційовані:

• психоневротичні’. загальна астенізація індивіда, невротичний роз­виток особистості, інертні психічні процеси, які ускладнюють усвідомлен­ня проблемної ситуації і адекватну реакцію на неї;

• афективні: стійка перевага негативних емоцій (страху, смутку, гніву) над позитивними емоціями, почуття властивості стосовно партнера, підви­щена сенситивність до зрадництва (постійний страх бути покинутою), підви­щена тривожність, патологічна боязнь невдач, стала потреба в підтримці, неадекватна самооцінка;

• когнітивні: максималізм (нездатність прийняти компромісне рішен­ня), мотиваційна сплутаність, надмірна раціоналізація або повна відсутність розумного контролю над своїми афективними реакціями;

• сексуальні: перенесення на партнера своїх прихованих інцестуальних бажань, невпевненість у своїй сексуальності, острах сексуальних невдач.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: не намагай- і тесь вирішувати з абонентами всі болючі питання одночасно!

ВАЖЛИВО довести абонентам не­обхідність індивідуальної або групової ро­боти і направити його до психолога/ пси­хотерапевта!

Під час консультування таких абонентів необхідно використовувати активне вис­луховування, дослідження проблеми, рефлексію. Як зав­жди, в розмові з абонентом потрібно допомогти йому виз­начитися із питаннями, які він прагне вирішити передусім; з’ясувати його потреби, бажання, почуття. Не варто давати поради, а по можливості тактовно, використовуючи відкриті запитання, доведіть абоненту відповідальність за своє особисте життя.