Словник

Адаптер [adapter]

пристрій, який з`єднує між собою інші пристрої з різними способами подання даних, узгоджуючи ці способи шляхом використання відповідних програмних і технічних засобів.

Алгебра логіки (булева алгебра) [boolean algebra]

розділ математики, який вивчає методи оперування логічними (булевими) змінними, які приймають тільки два значення, - "істина" та "хибність". Основні операції алгебри логіки: диз`юнкція (АБО), заперечення (НЕ), кон`юнкція (І) запропоновані англійським математиком Дж.Булем.

Алгоритм [algorithm]

послідовність точно визначених дій, що ведуть від варіацій початкових даних до шуканого результату.

Алгоритмізація [algorithmization]

метод опису систем або процесів шляхом створення алгоритмів їх функціонування.

Алфавіт [alphabet]

впорядкована певним чином сукупність різноманітних знаків (букв, цифр, спеціальних та службових знаків).

Антивірус

програма, що виявляє та знищує віруси.

Аргумент [argument]

1) Незалежна змінна; 2) значення незалежної змінної; 3) число, що визначає місце розташування елементу в таблиці; 4) фактичний параметр процедури.

Архітектура [architecture]

концепція взаємозв`язку елементів складної структури.

фон-нейманівська архітектура[von Neumann architecture]

організація ЕОМ, при якій обчислювальна машина складається з двох основних частин - лінійно-адресуємої пам`яті, де зберігаються команди та дані, і процесора, який виконує ці команди.

Ассемблер [assembler]

система програмування, яка включає мову ассемблера та транслятор з цієї мови.

Атрибут [attribute]

ознака, описувач даних.

атрибут файла[file attribute]

характеристика, яка поряд з іменем, розміром, датою створення визначає метод доступу до файла, тип запису тощо.

Байт [byte]

найменша одиниця даних або пам`яті ЕОМ, що має свою адресу. Дорівнює 8 бітам.

Бейсік [Basic]

мова програмування високого рівня, що призначена для опису алгоритмів розв`язування обчислювальних задач. Одна з перших і самих популярних до цих пір мов програмування.

Біт [bit]

мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду.

Блок [block]

1) сукупність взаємопов`язаних елементів та вузлів пристрою, що виконує певну функцію; 2) фізичний запис на носію даних; 3) таблиця, яка використовується операційною системою при управлінні обчислювальним процесом; 4) група операторів в програмі; 5) сукупність даних.

Блок-схема [flowchart, flowdiagram]

графічне представлення задачі для її аналізу або розв`язування за допомогою спеціальних символів (геометричних образів), які позначають такі елементи, як операції, потік, дані тощо.

Введення - виведення [input - output]

загальний термін, який визначає процес передачі даних між зовнішніми пристроями та основною пам`яттю.

Величина [value]

одиниця даних, що заявлена своїм іменем (ідентифікатором) або своїм значенням; об`єкт, з яким пов`язується деяка множина значень.

Версія [version]

1) варіант (порядковий номер) програмного продукту або комплектуючого; 2) файл, що є модифікацією іншого файла.

Вираз [expression]

мовна конструкція для обчислення значення невідомої величини за допомогою одного або декількох операндів.

Відеопам`ять [video RAM]

доступна адаптеру дисплея область оперативної пам`яті ЕОМ, в якій розміщені дані, що відповідають зображенню на екрані.

Відношення [relation]

1) форма зв`язку між об`єктами; 2) два арифметичні вирази, зв`язані одним із знаків =, <, >, <=, =>, <>.

Вікно [window]

1) частина екрану дисплея, з якою користувач чи програма працює як з окремим екраном; 2) в машинній графіці - задана частина віртуального простору.

Вінчестер [winchester disk]

малогабаритний пакет жорстких магнітних дисків, зарегметизованих разом з головками запису - зчитування. Є зовнішньою пам`яттю ЕОМ.

Вірус комп`ютерний [computer virus]

спеціальна програма, здатна самовільно приєднуватися до інших програм і при запуску останніх здійснювати псування файлів і каталогів, перекручування результатів обчислень, стирання пам`яті, створення перешкод в роботі комп`ютерів.

Графопобудівник [plotter]

пристрій, що призначений для виведення даних в графічній формі на папір.

Дані [data]

інформація, подана у вигляді, що придатний для опрацювання автоматичними засобами за можливою участю людини.

Детермінованість [determanancy]

властивість алгоритму, яка передбачає, що в ньому усі вказівки повинні бути чіткими й однозначними: значення величин, які отримуються в конкретний момент часу, повинні визначатися значеннями величин, отриманими в попередні моменти часу.

Дешифратор [decoder]

логічна схема, що перетворює n-розрядне двійкове число (код) в сигнал на одному з 2ⁿвиходів цієї ж схеми.

Джойстік [joystick]

пристрій-рукоятка для ручного управління рухом курсора на екрані дисплея.

Диз`юнкція [disjunction]

булева операція, результатом виконання якої є значення "істина", якщо хоча б одна з логічних змінних - операндів цієї операції - має значення "істина".

Директорій [directory]

елемент ієрархії логічних даних на диску. Може утримувати в собі інші директорії або файли.

Диск [disk]

носій інформації, що являє собою круглу тоненьку пластину, покриту шаром матеріалу, здатного запам`ятовувати та відтворювати дані..

Дискета [diskette]

гнучкий магнітний диск (флопі-диск).

Дисковод [disk drive]

механізм для роботи із дисками.

Дисплей [display]

пристрій для відображення інформації з використанням електронно-променевої трубки.