Практичне заняття №3

Тема «Стилі мовлення»

Теоретичні питання

1. Художній стиль. З історії становлення і розвитку художнього стилю мовлення. Функції і сфера використання художнього стилю. Взаємодія художнього стилю з іншими функціональними стилями. Основні риси художнього стилю мовлення. Жанри художнього стилю (епічні (прозові – епопея, роман, повість, оповідання, нарис), ліричні (поема, балада, пісня, поезія), драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль), комбіновані (ліроепічний твір, драма-феєрія, усмішка тощо).

2. Розмовний стиль. Розмовно-побутовий стиль як різновид літературної мови. Сфера використання, функції. Провідні стильові риси, мовностилістичні засоби.

3. Епістолярний стиль. Історія розвитку епістолярного стилю мовлення. Особливості епістолярного стилю мовлення: основні функції, сфера використання, жанри, характерні мовні засоби. Міжстильовий статус епістолярію.

4. Конфесійний стиль мовлення. Історія розвитку конфесійного стилю. Основні функції, сфера використання. Підстилі конфесійного стилю (власне конфесійний, конфесійно-популярний, конфесійно-навчальний, конфесійно-обрядовий, конфесійно-публіцистичний), жанри, характерні мовні засоби.

Завдання до самопідготовки

1. Охарактеризуйте кожен із стилів, що розглядатимуться на практичному занятті за схемою, наведеною у завданнях до самопідготовки практичного заняття №2.

2. Визначте стиль, підстиль, жанр і характерні мовні особливості наведених текстів.

1)

— Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить. ­

— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо. ­

— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

­— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо. ­

— Якби на мене, то я б посватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! ­

— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, яку баби.

­— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. ­

— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. ­

— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

­— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.

­— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін. ­

— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє... ­

­— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

­— Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.

І.Нечуй-Левицький

2)

3. ІХ. 1963

Літо, начинене фізичним і моральним безсиллям, - позаду. Осінь стала на поріг, і я з надією дивлюся в її ще прозорі очі. Убога, скупа осінь цього літа! Чого я дочекаюсь від такої жебрачки? Вона ж вигадує навіть на шматку хліба.

Ціле літо я справді сидів на дикому острові. І як би не поїздка в Канів до «Жайворонка», то й згадати нічого було б. У Каневі я познайомився також з художницями А.Горською та Г.Зубченко. особливо легко врізалося взаємопорозуміння між мною та А.Горсько.

Друзі мої принишкли, про них не чути й слова. Друковані органи стали ще бездарнішими і зухвалішими. «Літературна Україна» каструє мою статтю, «Україна» знущається над віршами. Кожен лакей робить що йому заманеться. Як тут не світитися вдячністю, як не молитися щовечора й щоранку за тих, хто подарував нам таку вільготність. До цього можна ще й додати, що в квітні були зняті мої вірші у «Зміні», зарізані у «Жовтні», потім надійшли гарбузи з «Дніпра» і «Вітчизни».

Ай, ай, ай весело! Всі ми під пресом.

Так воно треба задля прогресу.

В.Симоненко

3)

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство твоє, нехай буде Воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хляба нашого сущого дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. Не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

4)

Молитва до мови

Мово! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвя­чувала душу козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд, хрещений, талантами, невмирущим вогнем пісень, і на­повнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя, що пили Тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано, вернись до краю, де «чорніше чорної землі блукають люди». То чорнобильські лики чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам’ятство.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів — до моря, від гір — до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь-Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!

К. Мотрич

5)

***

Криши, ламай, трощи стереотипи!

Вони кричать, пручаються, — ламай!

Хоч давня звичка з профілем Ксантиппи

благає, плаче, просить: «Не займай!»

Відкинь її в м’яку дрімоту спалень.

Вона тобі нелюба. Ти болиш.

Гори. Щезай в пожежах самоспалень,

в гірких руїнах власних попелищ!

Обвуглюйся. З дияволом грай в теніс.

Згори на попіл в думах і літах.

Хай вилітає не той самий фенікс,

а зовсім інший, неймовірний птах.

Ліна Костенко

3. Доберіть із періодичних видань зразки текстів художньої публіцистики, епістолярію, науково-публіцистичного, конфесійно-публіцистичного підстилів мовлення.

4. Підготуйте проект листа на самостійно обрану тему до редакції однієї з регіональних газет .