6 Засоби тарування зусиль і крутних моментів

6.1 Тарування сило вимірювачі в для виміру зусиль при розтяг­ненні

Тарування силовимірювача (рис.1.3) можливо проводити двома за­собами: прямим і непрямим.

Пряме тарування виконують наступним чином. Від'єднують силовимірювач від канатів і навантажують його вантажем з вагою , .... . При цьому ступені зусилля підсилювача та параметри реєструючого приладу мають бути такими ж, як і при записі осци­лограм навантажень. Записують показання приладу при навантаженні силовимірювача кожним вантажем і отримують ступінчасту тарувальну осцилограму (рис.1.7, а). Вимірюють її ординати у міліметрах Y ,Y ...Y , по сукупності значень Р і Y будують тарувальний графік Р=f(Y) (рис.1.7, б). При точній роботі вимірювальної апаратури графік має бути лінійним. Масштаб зусиль знаходять по формулі Н/мм :

Рис. 1.7 – Тарувальна осцилограма (а), тарувальний графік (б)

У випадку нелінійності показу користуватися масштабом неможли­во, необхідно використовувати тарувальний графік.

Тарування силовимірювачів непрямим методом виконують з викорис­танням спеціальної тарувальної балки (рис.1.8). Пластина 1, з на­клеєними на неї з двох сторін тензодатчиками 2, навантажена по висоті однаковим згинаючим моментом. Параметри балки – перетин пластини 1, довжина консолі 3 та вага змінних вантажів 4 – до­брані так, що при послідовному її навантаженні вантажем однакової маси в пластині з'являються напруження Н/мм2 :

n – кількість вантажів

Рис. 1.8 – Тарувальна балка

Після запису осцилограми навантажень на експериментальній уста­новці до підсилювача підключають тарувальну балку та, навантажую­чи її вантажем, записують тарувальну осцилограму.

Вимірюють ординати на цій осцилограмі, мм Y ,Y ...Y

Тарувальні зусилля складуть, Н :

де , , – напруження в тарувальній балці при послідовному навантажені її вантажем, відповідно 10, 20 та n∙10 Н/мм²;

n-кількість вантажів;

F – площа поперечного перерізу пружного елемента сило вимірювача, мм²;

, – відповідно опір тензодатчиків силовимірювача та тару­вальної балки, Ом

Далі будують тарувальний графік і визначають масштаб.

6.2 Тарування мездоз

Тарування мездоз мембранного типу (рис.1.4) виконують безпосе­реднім навантаженням на пресі. Мездозу встановлюють поміж верх­ньою траверсою та плунжером і підключають к підсилювачу.

Задають тарувальні зусилля, Н :

де , ... – тиск мастила у циліндрі гідропресу, який встановлюється по манометру, Н/мм ;

F – площа плунжера , мм ;

k - коефіцієнт, враховуючий втрати на тертя в ущільненні.

Осцилографом або самописом записують ступінчату тарувальну осцилограму і вимірюють її ординати в міліметрах Y , Y ... Y . Визначення масштабу зусиль і будування тарувального графіку вико­нують так же, як це написано раніше.

6.3 Тарування зусиль при наклейці дротяних датчиків на досліджуємо деталь

Якщо деталь легко від'єднується від механізму і її відносно просто навантажити звісними силами, то використовують прямий ме­тод тарування (аналогічно прямому таруванню силовимірювачів). У тих випадках, коли до деталі, яку досліджують, важко або неможли­во прикласти тарувальне навантаження, використовують непрямий ме­тод тарування з використанням тарувальної балки. Датчики деталі і балки мають бути однакові по омічному опору і базі, вибрані із однієї партії та наклеєні одним методом. Після запису осцилограми навантажень до підсилювача підключають тарувальну балку та записують тарувальну осцилограму (рис.1.7, а). Знаходять тарувальне зусилля, Н :

де , , - напруження в тарувальній балці , Н/мм²;

n – кількість добавлених вантажів;

F – площа поперечного перетину деталі у місці наклейки тензо­датчиків, мм

Якщо навантаження сприймають дві деталі, то необхідно у вираз підставити їх сумарну площу поперечних перетинів. Далі будують тарувальний графік і, якщо він прямолінійний, визначають масштаб зусиль.