5.Принцип відстежування харчового ланцюга «від лану до столу»

Принцип відстежування харчового ланцюга

Основні вимоги Директиви (ЄС) № 178/2002 Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002. Встановлення загальних принципів і вимог харчового законодавства, створених Європейською Владою Безпеки харчових продуктів і встановлюючи принципи з питань нешкідливості харчових продуктів.

Вільне переміщення безпечних і корисних харчових продуктів – невід’ємна сторона внутрішнього ринку, а також, це значно сприяє здоров'ю і добробуту громадян, та їх соціальним і економічним інтересам.

Високий рівень захисту людського життя і здоров'я від небезпечних та шкідливих харчових продуктів повинно бути гарантовано в кожній державі..

Вільне переміщення харчових продуктів у межах країн ЄС може бути досягнуте тільки якщо вимоги по безпеці харчових продуктів несуттєво відрізняються в Державах – членах ЄС.

Крім харчових продуктів необхідно встановлювати вимоги щодо якості та безпечності питної води.

Воду людина споживає безпосередньо або опосередковано в складі харчових продуктів і таким чином вона впливає на стан здоров'я споживача.

До харчового законодавства необхідно включити вимоги до кормів для тварин, включаючи їхнє виробництво і використання, так як ці корми призначені для виробництва продуктів тваринного походження.

Харчове законодавство повинно сприяти гарантії що споживачі і торгові партнери отримуватимуть безпечні харчові продукти .

В кожній державі повинні прийматись заходи, націлені на гарантування того щоб небезпечні харчові продукти не попадали на ринок. Для цього необхідно застосовувати попереджувальний принцип для гарантування охорони здоров’я людей, споживачів харчових продуктів

Щоб гарантувати безпеку продуктів, необхідно розглянути всі положення системи виробництва харчових продуктів як від ферми і включно сировину і виробництво кормів, а також включаючи продаж чи постачання харчових продуктів споживачу, тому що кожна ланка харчового ланцюга може мати потенційний вплив на нешкідливість харчових продуктів.

Для забезпечення безпечності харчових продуктів повинна бути мережа лабораторій регіонального чи міжрегіонального рівня, з метою забезпечення постійного контролю нешкідливості харчових продуктів. Ці лабораторії повинні відігравати важливу роль у запобіганні потенційних факторів ризику для громадян.

Харчове законодавство повинно бути націлене на зниження, усунення чи запобігання ризику для здоров'я споживачів. Аналіз ризику включає в себе три зв'язаних компоненти: оцінка ризику, керування ризиком, і передача ризику. Аналіз ризику – методологію, яка передбачає систематичне визначення ефективних, пропорційних і цілеспрямованих заходів або інших дій з охорони здоров’я споживачів.

Оцінку ризику для життя чи здоров'я необхідно здійснювати незалежним, об'єктивним і зрозумілим способом, на основі отриманої наукової інформації і даних.

Крім наукової інформації для оцінки ризику для життя чи здоров'я приймаються до уваги також й інші важливі фактори такі як соціальний, економічний, традиційність, етичний та фактор навколишнього середовища, а також спосіб виконання контролю за безпечністю харчових продуктів.

Науково-технічна база законодавства дерчав-членів ЄС, що стосується безпеки продуктів і кормів повинна сприяти досягненню високого рівня захисту здоров'я в межах Співтовариства.

Науково-технічні видання, що мають відношення до безпеки продуктів і кормів, повинні ставати усе більш важливими і комплексними.

В кожній державі повинен бути створений Орган , який повинен бути незалежним науковим джерелом порад, інформації і передачі результатів оцінки ризику, щоб збільшити довіру споживачів. Завдання Органа має також охоплювати наукові консультації і науково-технічне сприяння харчуванню населення .

Орган повинен сприяти розробці і встановленні міжнародних стандартів безпеки харчових продуктів і торгових угод.

Важливо гарантувати незалежність Органу, високу наукову якість, чіткість і ефективність роботи та співробітництво з державами - членами.

Щоб гарантувати незалежність, членами Наукового Комітету їх членами повинні бути незалежні вчені, призначені на основі відкритої прикладної процедури.

Крім його принципів діяльності основаної на незалежності і чіткості, Орган повинен бути організацією, відкритою для контактів зі споживачами і з іншими зацікавленими сторонами.

6. Становлення та розвиток менеджменту якості та безпечності ХО

7.Охарактеризувати основі положення закону Укр… «Про якість та безпечність ХП»

Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Терміни та їх визначення

Стаття 2. Законодавство про безпечність та якість харчових продуктів

Розділ II. УЧАСТЬ ДЕРЖАВИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 3. Державне забезпечення безпечності та якості харчових продуктів

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКІВ І ПРОДАВЦІВ (ПОСТАЧАЛЬНИКІВ)

Стаття 19. Права виробників та продавців (постачальників)

Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 22. Експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів

Розділ V. ВИРОБНИЦТВО ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 27. Вимоги до виробництва харчових продуктів

Розділ VI. ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 36. Вимоги до обігу об'єктів санітарних заходів

Розділ VII. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

Стаття 40. Харчові продукти, заборонені до імпорту

Розділ VIII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 55. Міжнародне співробітництво України у сфері безпечності та якості харчових продуктів

Розділ IX. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаття 57. Фінансування наданих послуг

Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 59. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ