4.2. Оптимізація спеціалізації виробництва (задача “зробити чи придбати?”)

Задача “що придбати?” полягає в прийнятті одного з двох альтернативних рішень – робити комплектуючий вибір самим (якщо це в принципі можливо), чи купувати в іншого виробника. Ця задача в англомовній літературі зустрічається під назвою Make–or–Buy Problem або скорочено МОВ, розв’язок якої залежить від низки внутрішніх факторів і від умов на самому підприємстві.

Самостійне виробництво комплектуючих знижує залежність підприємства від коливань ринкової кон’юнктури. Підприємство може функціонувати незважаючи на ситуації на ринку (в певних межах). Водночас, високу якість і низьку собівартість комплектуючих швидше надасть виробник, який спеціалізується на їх випуску.

Ризик втрат, який обумовлений зростанням залежності, буде тим нижчий, чим вища надійність поставок і чим більше розвинені в економіці логістичні зв’язки.

Окрім залежності від ситуації в зовнішньому середовищі, на самих підприємствах можуть діяти фактори, які обумовлюють відмову від власного виробництва.

Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва повинно бути прийнято, якщо:

• потреба у комплектуючих виробах незначна;

• відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;

• відсутні кадри необхідної кваліфікації.

Рішення проти закупівлі на користь власного виробництва приймається, коли:

• потреба в комплектуючих виробах стабільна і значна;

• комплектуючий виріб може бути виготовлений на наявному обладнанні.

4.3. Задача вибору постачальника

Після розв’язку задачі МОВ виясняється, яку сировину і матеріали необхідно придбати. Далі розв’язують задачу вибору постачальника. Наведемо основні етапи розв’язку цієї задачі.

І. Пошук потенційних постачальників (формується список потенційних постачальників).

Використовуються такі методи:

• оголошення конкурсу;

• вивчення рекламних матеріалів (каталогів, оголошень в ЗМІ тощо);

• відвідування виставок і ярмарок;

• переписування і особисті контакти з можливими постачальниками.

ІІ. Аналіз потенційних постачальників (формується перелік конкретних постачальників, з якими проводяться попередні переговори). Всі потенційні постачальники аналізуються на основі спеціальних критеріїв оцінки, серед яких можуть бути:

• ціна товару;

• якість товару;

• надійність поставок (дотримання постачальником зобов’язань по строках поставки, асортименту, комплектності, якості, кількості товару);

• відстань між постачальником і споживачем;

• строки виконання поточних та екстрених замовлень;

• наявність у постачальника резервних потужностей;

• організація управління якістю у постачальника;

• психологічний клімат у постачальника (ймовірність страйків);

• здатність постачати запасні деталі;

• фінансовий стан, кредитоздатність постачальника.

ІІІ. Оцінка результатів роботи з постачальниками.

На вибір постачальника істотний вплив здійснюють результати роботи по вже укладених договорах. Для цього розробляється спеціальна шкала оцінок, яка дозволяє розрахувати рейтинг постачальника. Перед розрахунком рейтингу необхідно виконати диференціацію товарів, які планується придбати.

1. Якщо товари, які закуповуються, потребуються регулярно і їх відсутність може призвести до зупинки виробничого процесу, то головним критерієм при виборі постачальника буде вважатись надійність поставки.

2. Якщо товари не є надзвичайно важливими з точки зору виробничого чи торговельного процесу, то головним критерієм в такому випадку виступають витрати на придбання і доставку.

В табл. 1 наведено приклад розрахунку рейтингу постачальника.

Таблиця 1

Приклад розрахунку рейтингу постачальника

№ п/п	Критерій вибору постачальника	Питома вага критерію	Оцінка значення критерію за 10-ти бальною шкалою	Результат
1.	Надійність постачання	0,30	7	2,1
2.	Ціна	0,25	6	1,5
3.	Якість товару	0,15	8	1,2
4.	Умови оплати	0,15	4	0,6
5.	Можливість позапланових поставок	0,10	7	0,7
6.	Фінансовий стан постачальника	0,05	4	0,2
Всього		1,00	-	6,3

Найкращим буде вважатись той постачальник, в якого результат є найвищим.

Наведемо ще один приклад прийняття рішення про вибір постачальника.

На ринку існують дві фірми (А і Б), які виробляють однакову продукцію одного рівня якості. Обидві фірми надійні та відомі. Недолік фірми А полягає в тому, що вона розташована від споживача на 200 км дальше, ніж фірма Б (відстань до фірми А – 500 км., до фірми В – 300 км.). З іншого боку, товар, що постачається фірмою А упаковано на піддони і він підлягає механізованому розвантаженню. Фірма Б постачає товар в коробках, які необхідно розвантажувати вручну. Тариф на перевезення вантажу на відстань 500 км – 0,5 у.о. за км. При перевезеннях вантажу на відстань 300 км тарифна ставка є вищою і дорівнює 0,7 у.о./км.

Час вивантаження пакетованого вантажу – 30 хвилин, непакетованого – 10 годин. Часова ставка робітника на ділянці розвантаження – 6 у.о./год.

Розв’язок задачі зведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Розрахунок сукупних витрат, пов’язаних з постачанням товару.

Найменування показника	Фірма А	Фірма Б
Транспортні витрати	0,5 у.о./км*500 км = 250 у.о.	0,7 у.о/км*300 км = 210 у.о.
Витрати на розвантажувальні. роботи	6 у.о./год*0,5 год. = 3 у.о.	6 у.о/год.*10год.= 60 у.о.
Всього витрат	253 у.о.	270 у.о.

За умови, що інші всі показники однакові, доцільніше робити закупівлі саме на фірмі А, оскільки це дає економію в сумі 17 у.о. на одну поставку.