3.3. Види логістичних систем
Логістичні системи ділять на макро- і мікрологістичні системи.
Макрологістична система – це система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства та організації промисловості, посередницькі, торговельні та транспортні організації, розміщені в різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система являє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.
При формуванні макрологістичної системи, що охоплює різні країни, необхідно подолати деякі проблеми, пов’язані з правовими та економічними особливостями міжнародних економічних відносин, з неоднаковими умовами поставки товарів, розбіжностями в транспортному законодавстві країн, а також цілий ряд інших бар’єрів.
Формування макрологістичних систем в міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перешкод транспортуванню товарів, капіталів, інформації, трудових ресурсів.
Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. До них відносять різні виробничі та торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи являють собою клас внутрішньовиробничих логістичних систем, в склад яких входять технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою.
В рамках макрологістики зв’язки між окремими мікрологістичними системами встановлюються на основі товарно-грошових відносин. Всередині мікрологістичної системи також функціонують підсистеми. Однак основа їх взаємодії безтоварна. Це окремі підрозділи всередині фірми, об’єднання, або іншої господарської системи, що працюють на єдиний економічний результат.
На рівні макрологістики виділяють три види логістичних систем.
1. Логістична системи з прямими зв’язками. В цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, обминаючи посередників (рис. 4 а).
2. Ешелоновані логістичні системи. В таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник (рис. 4 б).
3. Гнучкі логістичні системи. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватись як прямо, так і через посередників (рис. 4 в).
Виробник
Споживач
Виробник
Посередник
Споживач
а)
з прямими зв’язками
б) ешелонована
Посередник
Виробник
Споживач
в) гнучка
Рис. 4. Принципові схеми логістичних систем різних видів.
4. Закупівельна логістика
4.1. Сутність і задачі закупівельної логістики
Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Будь-яке підприємство, в якому обробляються матеріальні потоки, має у своєму складі службу постачання, яка здійснює закупівлю, доставку і тимчасове зберігання предметів праці: сировини, напівфабрикатів, виробів народного споживання. Діяльність служби постачання може бути розглянута на трьох рівнях, оскільки служба постачання одночасно є:
елементом, що забезпечує зв’язок і реалізацію цілей макрологістичної системи, в яку входить підприємство;
елементом мікрологістичної системи, тобто одним із підрозділів підприємства, який забезпечує реалізацію цілей цього підприємства;
самостійною системою, яка має елементи, структуру і самостійні цілі.
Розглянемо цілі функціонування служби постачання на кожному з цих рівнів.
Як елемент макрологістичної системи служба постачання встановлює господарські зв’язки з постачальниками, узгоджує техніко-технологічні, економічні і методологічні питання, пов’язані з поставкою товарів. Служба постачання працює в контакті зі службою збуту постачальника і транспортними організаціями, тим самим забезпечує “поєднання” підприємства в макрологічній системі з її іншими складовими.
Ідея логістики – отримання додаткового прибутку від узгодження дій всіх учасників, вимагає, щоб персонал служби постачання досягав реалізації цілей власного підприємства не як ізольованого об’єкта, а як ланки всієї логістичної макросистеми. Тобто, служба постачання працює на власне підприємство, водночас вона повинна орієнтуватись на ціль підвищення ефективності функціонування всієї макрологістичної системи.
2. Служба постачання повинна органічно вписуватись в макрологістичну систему, що забезпечує проходження матеріального потоку в ланці “постачання – виробництво – збут”. Сучасні системи організації виробництва і збуту (наприклад, система МРП) забезпечують можливість узгодження і оперативного корегування планів і дій ланок постачання, виробництва і збуту в масштабі виробництва з врахуванням постійних змін в реальному масштабі часу.
Ланцюг “постачання – виробництво – збут” повинен будуватись на основі сучасної концепції маркетингу (тобто спочатку розробляється стратегія збуту, потім стратегія розвитку виробництва, а вже потім стратегія постачання підприємства). Проте маркетинг окреслює дану задачу лише в концептуальному плані. Науковий інструментарій маркетингу не має методів, які дозволяють розв’язувати задачі техніко-технологічної узгодженості з постачальниками в залежності від відповідних вимог, виявлених при дослідженні ринку. В цьому плані логістика розвиває маркетинговий підхід до підприємницької діяльності, пропонує методи, які дозволяють реалізувати концепцію маркетингу.
Окрім 1 і 2 необхідно реалізовувати системний підхід до управління матеріальними потоками в межах самої служби постачання. Для забезпечення підприємства предметами праці, необхідно розв’язати задачі:
Що купити?
Скільки купити?
В кого купити?
На яких умовах купити?
Окрім того, необхідно виконати роботи:
заключити договір;
проконтролювати виконання договору;
організувати доставку;
організувати складування.
Розглянемо два варіанти організації постачання, які принципово відрізняються можливостями реалізації системного підходу до управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства сировиною.
На рис. 5 представлено варіант організаційної структури підприємства з розділенням вищеперерахованих завдань між різними функціональними підрозділами. Задачі “що закупити і скільки?” вирішуються дирекцією по виробництву.
Задачі “у кого, на яких умовах закупити?” вирішуються дирекцією по закупівлях. В результаті функція управління матеріальними потоками в процесі постачання підприємства сировиною і матеріалами поділена між різними службами; її ефективна реалізація утруднена.
Рис. 5. Реалізація функції постачання в процесі роботи різних підрозділів підприємств.
Інший варіант, представлений на рис. 6, передбачає концентрацію всіх функцій постачання підприємства в одних руках (наприклад, в дирекції з матеріально-технічного постачання).
Генеральний директор
Дирекція з виробництва
Дирекція з матеріально-технічного
постачання
Основне виробництво
Управління запасами
Закупівля
Складування
Розв’язок задач: що купити? скільки
купити?
Розв’язок задач: в кого
купити? на яких
умовах купити?
Виконання
робіт:
- укладання договорів;
- контроль за виконанням договорів;
- організація доставки товарів.
Виконання робіт:
- організація складування закуплених
предметів праці.
Рис. 6. Реалізація функції постачання в процесі роботи одного підрозділу підприємства.
Така структура створює широкі можливості логістичної оптимізації матеріального потоку на стадії закупівель предметів праці.