10.3. Рівень логістичного обслуговування
Сервіс оцінюють показником “рівень обслуговування”, який визначається за формулою:
,
(6)
де η – рівень обслуговування, %; п – фактична кількість послуг, що надаються; N – кількість послуг, які теоретично можуть бути надані; ti – час на виконання і-ої послуги.
Таким
чином,
- сумарний час, що фактично витрачається
на надання послуг, а
- час, який теоретично може бути витрачено
на виконання всього комплексу можливих
послуг.
На рис. 13 показана залежність витрат на сервіс від величини рівня обслуговування.
Грн.
%
70 80 90 100
Рівень обслуговування
Рис. 13. Графік залежності витрат на обслуговування від величини рівня обслуговування.
Починаючи від 70% і вище витрати сервісу зростають експотенціально (у = ех, е=2,7) в залежності від рівня обслуговування, а при рівні обслуговування 90% і вище сервіс стає невигідним. Спеціалісти підрахували, що при збільшенні рівня обслуговування від 95 до 97% економічний ефект збільшується на 2%, а витрати збільшуються на 14%.
З іншого боку, зниження рівня обслуговування приводить до збільшення витрат, викликаних погіршенням якості сервісу. Ця залежність також може бути представлена графічно (рис. 14).
Таким чином, ріст конкурентоспроможності підприємства, викликаний ростом рівня обслуговування, супроводжується, з одного боку, зниженням витрат на ринку, а з іншого – зростання витрат на сервіс. Задача логістичної служби полягає в пошуку оптимальної величини рівня обслуговування.
Рівень обслуговування, %
Рис. 14. Графік залежності втрат, викликаних погіршенням обслуговування від величини рівня обслуговування.
Якість логістичного обслуговування визначається такими показниками:
надійність поставки;
повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів;
можливість вибору способу доставки;
час на здійснення доставки;
час на здійснення замовлення;
наявність запасів;
можливість надання кредитів та ін.
Співвідношення значимості окремих показників може змінюватись. Наприклад, в умовах дефіциту платіжних засобів в Україні велике значення має надання кредитів. В той час, як в країнах з розвиненою ринковою економікою найбільш важливим показником є надійність поставки.
11. Ефективність застосування логістики
11.1. Необхідність створення спеціальних логістичних структур на підприємстві
Організація управління збутом в рамках логістичного моделювання розглядається як сукупність органів управління підприємством, які забезпечують організацію збутової діяльності. Традиційні структури організації управління збутом зазвичай будуються за товарним, функціональним або регіональним принципом.
Необхідність створення спеціальних логістичних структур управління пояснюється рядом причин:
втратами через невідповідність матеріальних, фінансових, трудових і інформаційних потоків у збуті;
втратами через неузгодженість потоків закупівельної, виробничої і розподільчої логістики;
відсутністю явно вираженої ринкової орієнтації виробництва;
складністю практичного перетворення маркетингу в ідеологію підприємства.
Вирішення цих і суміжних їм проблем можливе через створення спеціальних логістичних структур управління.
Можливі два варіанти формування таких структур:
загальні логістичні структури на невеликих і середніх підприємствах;
спеціалізовані логістичні структури на великих підприємствах і в фінансово-промислових групах.
Звичайно в логістичних моделях визначальну роль відіграють матеріальні потоки. З врахуванням цього ієрархія логістичної структури управління першого варіанту включає елементи, відображені на рис. 15.
Введення посади керівника матеріальними потоками забезпечує координацію діяльності основних елементів матеріального потоку підприємства: постачання, виробництва і збуту. Це зовсім не виключає функціональної спеціалізації відділів постачання, виробничо-диспетчерського та збуту. Але існування координаційного центру створює передумови для зниження втрат через невідповідність між елементами матеріального потоку, дозволяє забезпечити орієнтацію всього матеріального потоку на виконання замовлень споживачів.