49 Система методів вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі.

При розгляді цього питання слід врахувати, що мова піде в основному про вивчення молодих солдат та сержантів строкової служби, які прибувають у підрозділ з військових комісаріатів чи учбових центрів. При цьому необхідно виділити такі етапи у процесі вивчення воїнів: початковий, основний та завершаль­ний. Далі - послідовно обговорити їх зміст та використовува­ти методи вивчення.

Відповідальним та напруженим є початковий етап вивчення воїнів. Він починаєть­ся з моменту прибуття воїнів у підрозділ. У цей час вирішу­ються дуже важливі завдання розподілу, розстановки та при­значення на конкретні посади, соціальної адаптації воїна у новому колективі, початкового навчання та забезпечення високої бойової готовності підрозділу.

Для правильного вирішення цих завдань необхідно спира­тися на знання індивідуальних особливостей воїнів, що при­були, у короткий строк одержати необхідні дані для прийняття відповідальних рішень. Важливо й те, що одночасно вивчення молодих воїнів здійснюється не тільки командирами та активом, а й також фактично усім особовим складом підрозділу, який приймає у свої ряди нове поповнення та формує колективну думку про кожного з тих, що прибули.

Треба враховувати, що на початковому етапі служби нова обстановка викликає у деяких молодих солдат почуття невпевненості та навіть розгубленості. Через певний час, по мірі формування необхідних для даної обстановки способів поведінки, стан внутрішнього дискомфорту, туга по минулому звично послаблюється, що свідчить про завершення процесу адаптації до умов військової служби, у його ході здійснюються, звичайно, зворотні зміни у системі звичок та навичок повсякденної поведінки на рівні функціонування особистості та основних життєвих функцій організму. Людина по­винна звикнути до розкладу дня, підвищеного режиму фізич­них навантажень, до форми одягу, до нових форм спілкування та взаємодії з людьми, умов побуту та відпочинку, а також нерідко й до нових кліматичних природних умов. Усе це яв­ляє собою серйозне навантаження для організму й до психіки молодих воїнів, деякі з них його не витримують. Командиру, вивчаючи підлеглих, у цей період необхідно створювати такі умови їх життя та побуту, які б не травмували найбільш не підготовлених до служби.

50 Педагогічні вимоги до командира підрозділу згідно статуту Збройних Сил України.

Статут Внутрішньої служби ЗСУ ст. 59 вказує, що командир (начальник) зобов’язаний:

- планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходи щодо збереження державної та військової таємниці;

- знати стан справ у дорученої йому військової частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців…

- постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів щодо виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

- встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

- показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

- постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

- проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігати подіям надзвичайним подіям і зло­чинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни …;

- виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимо­гливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забез­печувати соціальну та правову захищеність..

- знати потреби і запити особового складу приймати рішення по його заявам та скаргам та іншим зверненням;

- організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку підлеглих;