Доходи від об’єктів комунальної власності у сукупних доходах місцевих бюджетів України 2

Групи доходів	2002 р.		2004 р.
	млн.грн.	у % до доходів місцевих бюджетів	млн.грн.	у % до доходів місцевих бюджетів
Податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності	149,6	0,53	136,4	0,34
Частина прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності), що вилучається до бюджету	-	-	7,9	0,02
Дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади	13,4	0,05	18,7	0,05
Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, що у комунальній власності	86,9	0,31	220,4	0,56
Надходження від відчудження майна, яке належить Автономній Республіці Крим та майна, що знаходиться у комунальній власності	479,6	1,70	1067,6	2,70
Надходження від продажу землі і нематеріальних активів	137,1	0,49	615,9	1,56

Якщо звернутись до даних про надходження податку на прибуток підприємств комунальної власності до бюджетів обласних центрів, то можна відзначити дещо більшу їх фіскальну роль у формуванні місцевих бюджетів. Так, у 2004 р. такі надходження досягали 1% сукупних бюджетних доходів у містах Дніпропетровськ, Одеса, Луганськ, Чернівці; в Запоріжжі цей показник був на рівні 2% (див. табл. 8.2).

Широкомасштабне проведення приватизації державного майна зумовило зростання і такого важливого джерела неподаткових доходів органів місцевого самоврядування. як коштів від приватизації невеликих державних підприємств (так званої малої приватизації). Частина коштів, одержаних від приватизації цих державних підприємств починаючи з 1992 року надходила в доходи місцевих бюджетів України за такими нормативами відрахувань:

1992 р.  10% коштів від приватизації держаного майна на відповідних територіях з вимогою спрямування одержаних коштів на соціальний захист населення;

1994 р.  50% коштів від приватизації майна підприємств комунальної власності з направленням їх на соціально-економічний розвиток регіонів;

Таблиця 8.2.

Податок на прибуток комунальних підприємств у доходах бюджетів обласних центрів України 3

	2002 р.			2004 р.
	Фактичні надход-ження, тис. грн.	У % до доходів бюдже-ту	В розра-хунку на одну осо-бу, грн.	Фактичні надход-ження, тис. грн.	У % до доходів бюдже-ту	В розра-хунку на одну осо-бу, грн.
Харків	4674	0,6	3,2	7432	0,7	5,1
Дніпропетровськ	3523	0,6	3,3	7978	1,0	7,5
Одеса	5254	0,9	5,1	7753	1,0	7,7
Донецьк	2606	0,5	2,6	2361	0,3	2,4
Запоріжжя	10491	2,2	13,0	12283	2,0	15,3
Миколаїв	1032	0,4	2,0	538	0,2	1,1
Луганськ	3190	1,7	6,9	2348	0,9	5,2
Вінниця	1445	0,9	4,0	339	0,2	0,9
Сімферополь	574	0,3	1,7	236	0,1	0,7
Херсон	136	0,1	0,4	232	0,1	0,7
Полтава	1207	0,7	3,8	737	0,3	2,4
Чернігів	920	0,7	3,0	752	0,4	2,5
Черкаси	4660	3,1	15,8	-164	-0,1	-0,6
Суми	926	0,6	3,2	1090	0,6	3,8
Хмельницький	1075	0,8	4,2	397	0,2	1,6
Кіровоград	523	0,5	2,1	163	0,1	0,7
Рівне	712	0,6	2,9	695	0,4	2,8
Чернівці	2122	1,7	8,8	1637	1,0	6,8
Івано-Франківськ	1922	1,7	8,2	432	0,3	2,0
Тернопіль	707	0,6	3,1	224	0,2	1,0
Луцьк	2651	2,5	12,9	1061	0,7	5,2
Ужгород	414	0,6	3,5	436	0,3	3,7

1995 р.  80% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації із спрямуванням їх на підтримку програм соціального розвитку та післяприватизаційну підтримку об’єктів приватизації;

1997-1998 рр.  80% коштів від приватизації підприємств комунальної власності;

1999-2000 рр.  90% коштів від приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим і відчуження комунального майна;

з 2001 р.  в повному обсязі кошти від приватизації майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності.

Попри високі нормативи відрахувань, надходження коштів від приватизації державного і комунального майна також не мають суттєвого значення в доходах місцевих бюджетів України. До 2000 р. їх частка не досягала і одного відсотка сукупних доходів місцевих бюджетів без врахування офіційних трансфертів, у 2000 р. відбулося незначне підвищення питомої ваги до 1,8%, у 2004 р. вона становила 2,7% (див. табл. 8.1). Більш відчутною є фіскальна роль даної групи надходжень у бюджетах міст республіканського та обласного значення та районів.

Чинним законодавством органам місцевого самоврядування надано право здавати в оренду належне їм майно. Плата за оренду комунального майна (цілісних майнових комплексів) надходить у доходи відповідних місцевих бюджетів. За останні роки частка даних надходжень коливалась від 0,3% у 2002 р. до 0,6% у 2004 р. Найбільшу роль відіграють дані платежі, як і попередня група надходжень, у доходах бюджетів міст республіканського та обласного значення.

В цілому протягом останніх років спостерігається тенденція поступового збільшення абсолютних розмірів окремих груп доходів від комунальної власності, які акумулюються у місцевих бюджетах. Так, за період з 2002 по 2004 роки плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого комунального майна збільшилась у 2,5 рази, у 2,2 рази зросли надходження від відчудження майна комунальної власності, у 4,5 рази – надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Відповідно спостерігалось і збільшення частки даних груп доходів у місцевих бюджетах.

Але, незважаючи на законодавче впорядкування основних питань функціонування комунальної власності, прийняття низки офіційних документів, спрямованих на активізацію процесу передачі об’єктів з державної у комунальну власність, все ж таки інститут комунальної власності в Україні повноцінно не діє. Доходи від власності, що належить органам місцевого самоврядування, при постійному збільшенні абсолютних обсягів, складають занадто малу частку їх сукупних фінансових ресурсів - до 5%.

Для порівняння: питома вага поточних доходів від власності в сукупних доходах місцевих бюджетів окремих країн Європейського Союзу у 2004 р. становила в Греції – 3,58%, у Франції – 6,16%, Великобританії – 13,53%⁴.

Невеликі за обсягами доходи від комунального майна, яке знаходиться у розпорядженні і управлінні органів місцевого самоврядування України зумовлені, зокрема, морально і фізично застарілим станом матеріально-технічної бази підприємств, установ і організацій, на які поширюється право комунальної власності. Так, на початок 2004 р. ступінь зносу основних фондів комунальної власності складав 42,8%, в тому числі основних фондів у сфері державного управління – 50,7%, освіті – 49,7%, охороні здоровя та соціальній допомозі – 53,9%. ⁵

Хронічна нестача бюджетних ресурсів зумовлює неефективну структуру витрачання коштів за економічною класифікацією бюджетних видатків (див. табл. 8.3). Так, протягом 1998-2003 років капітальні видатки з місцевих бюджетів України складали лише 11-15%, у 2004 р. спостерігалось деяке збільшення частки капітальних видатків – до 18,8%. На придбання основного капіталу у 2003-2004 рр. витрачалось до 12% коштів місцевих бюджетів, капітальні трансферти становили у 2004 р.  6,8%. При загальній позитивній динаміці капітальних видатків недостатньо коштів поки що направляється на капітальний ремонт діючих основних засобів: протягом 2003-2004 рр. питома вага таких видатків була в межах 3-4%, на капітальне будівництво витрачалось лище приблизно 5% коштів місцевих бюджетів України.

Таблиця 8.3.