6.8. Інвентаризація запасів

Вивчаючи питання інвентаризації запасів, слід керуватися Інструкцією з інвентаризації № 90, згідно з якою інвентаризаційний процес передбачає кілька етапів:

• наказ керівника, створення комісій;

• підготовка до інвентаризації;

• проведення інвентаризації;

• оформлення результатів інвентаризації;

• регулювання інвентаризаційних різниць.

У бюджетних установах діє різна періодичність проведення інвентаризації запасів. Так, наприклад, готові вироби, сировина та матеріали, пальне, корма, фураж та інші матеріали інвентаризуються не менш як раз на рік (не раніше 1 жовтня); тварини, птиця, продукти харчування, медикаменти — не менш як раз на квартал.

Мають певні особливості врегулювання розбіжностей, виявлених у період інвентаризації. Цей порядок дещо змінився: тепер втрата запасів у межах затверджених норм природних збитків, а також втрати і нестачі запасів понад норму природних убутків, якщо винних осіб не встановлено або суд відмовив у стягненні з цих осіб, списують не на зменшення доходів, а на видатки установи чи результати виконання кошторису.

Оскільки запаси бюджетних установ — це частка державного майна, діють певні повноваження щодо списання нестач — дозвіл на списання нестач запасів (за кожним випадком таких нестач) дає:

• до 2500 грн. включно — керівник установи;

• від 2500 до 5000 грн. включно — керівник вищої установи;

• понад 5000 грн. — керівник центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів.

Відображення результатів інвентаризації запасів наведено в табл. 2.24.

6.9. Особливості обліку військового майна

Спецмайно є відносно новим об’єктом обліку бюджетних установ і розподіляється на такі групи:

• комплекси різних видів зброї та засобів, що забезпечують їх використання;

• засоби, що забезпечують можливість використання військової праці;

• інша бойова техніка та озброєння;

• військове майно непорушних запасів.

Таблиця 2.24

Основні бухгалтерські проведення з обліку інвентаризації запасів

№ операції	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано надлишки запа­сів, виявлені під час інвентаризації	231—239	711
2	Списано нестач запасів в межах установлених норм, а також віднесених за рахунок установи з придбаних: — в поточному році — в минулих роках — в порядку централізованого постачання	801, 802, 811—813 431, 432 683, 684	231—239
3	Списано виявлені нестачі запасів, придбаних: — в поточному році — в минулих роках — в порядку централізованого постачання Водночас проводиться другий запис: — на суму збитків, віднесених на винних осіб — коли винних осіб не встановлено, справи знаходяться в слідчих органах	801, 802, 811–813 431, 432 683, 684 363 05	231—239 711
4	Оприбутковано лишки МШП, виявлені при інвентаризації	221	411

Вартість спецмайна на момент його надходження до сфери управління силових міністерств визначається за закупівельною ціною або за ціною, зазначеною в укладених на його виготовлення угодах.

Вартість майна, на яке немає цін (як правило, це спецмайно старих зразків), визначається за чинною методикою визначення залишкової вартості, згідно з якою спершу визначають його первісну вартість (ціну придбання  індекс зміни оптових цін), а також сукупний коефіцієнт зносу. Останній показник складається з множення коефіцієнтів умов зберігання, коефіцієнта експлуатації, коефіцієнта витрат ресурсу, коефіцієнта категорійності (якісного стану) та інших коефіцієнтів.

Спецмайно надходить до військових частин, як правило, шляхом централізованого постачання згідно із нормами забезпечення за нарядами постачальних управлінь. При цьому приймання спец­майна може здійснюватися:

• від органів транспорту;

• на базах, складах, арсеналах силових міністерств і постачаль­ників;

• безпосередньо у військових частинах.

Приймання спецмайна здійснює комісія, члени якої, за необхідності, повинні мати допуск за встановленою формою, на підставі супровідних документів, актів, нарядів. Відпуск спецмайна зі складів оформлюється накладними, відомостями, атестатами.

Облік наявності та руху спецмайна організується за місцем зберігання і використання (на складах, у підрозділах), а також у відповідних службах та фінансово-економічному органі.

Те спецмайно, яке за своїми характеристиками може кваліфікуватися як необоротні активи, обліковується в інвентарних картках форми № 03-6 (бюджет), № 03-9 (бюджет). Інше спец­майно, яке за своїми характеристиками подібне до запасів, облі­ковується у книгах кількісно-сумарного обліку.

Синтетичний облік спецмайна ведуть на позабалансовому рахунку 010 «Озброєння, військова техніка та майно спеціального призначення» в меморіальному ордері № 16 «Накопичувальна відомість позабалансового обліку» без застосування ме­тоду подвійного запису.

Під час вивчення цієї теми необхідно зважити на особливості обліку операцій, пов’язаних із відчуженням та реалізацією військового майна (необоротних активів, запасів, спецмайна).

Робота, пов’язана з цими операціями, передусім зводиться до визначення залишкової вартості майна, що пропонується до відчуження й реалізації, і проведення його дооцінювання чи уцінювання у випадках, коли залишкова вартість майна, за даними бухгалтерського обліку, менша чи більша, ніж його залишкова вартість за даними відомості визначення залишкової вартості відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Кошти, отримані від реалізації військового майна, надходять на реєстраційні рахунки головних розпорядників коштів, які надсилають розпорядникам коштів нижчого рівня повідомлення про реалізацію військового майна, виконання умов договору із пропозицією про списання з обліку дебіторської заборгованості отримувача майна, яка обліковується на позабалансовому рахунку 010/1 «Військове майно, передане для відчуження та реалізації». Військове майно може реалізовуватися в обмін на житло.