Висновки

Створив Пилип Орлик 1710 року щось вроді української конституції, що її начальною точкою була теза про незалежність України обох боків Дніпра від чужого панування. На чолі тої незалежної, української держави, мав станути гетьман, узалежнений від Генеральної Ради, зложеної з генеральної старшини, полковників і військових депутатів. Тричі в рік мав радити сейм, зложений з полкової й сотенної старшини та послів і представників запоріжського війська. Позатим Орликова конституція передбачала цілу низу реформ у ділянці верховної й виконавчої влади та в межах громадського устрою, прав та обов’язків козацької, міщанської та селянської суспільности. Взагалі вся конституція була пройнята широким демократизмом, що відбивав дуже різко на тлі політично-громадських умо життя тогочасної, східної Європи. Нажаль, як і гетьманство Орлика, була його конституція паперова, теоретична. Війти в життя не довелося ій так само, якіОрликові не вдалося справді засісти на гетьманському столі. Її вартість для історії чисто моральної натури – вона є тільки незреалізованим етапом розвитку української політичної думки.

Використана література

1. Велика історія України.- К. Глобус, 1993р.

2. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.2.- - с.158

3. Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710р. – К., 1994

4. Сушинський Б. Козацькі вожді України. - Одеса, 1998, с. 538 – 544

5. Угода та Конституція Пилипа Орлика // Розбудова держави. - № 5, 1992. – с.6

6. Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1997, с. 236 – 239

20