Бібліографічний список

Основна література: 1,3.

Додаткова література: 6,11,15,18,19,20,23,25,28,29,41,42,46,62.

Тема 3. Філософські проблеми глобальної екології.

План

1. Антропогенність екологічної кризи.

2. Вплив людини на біосферу.

3. Сучасна екологія і проблеми світового океану та можливі шляхи їх вирішення.

1. Антропогенність екологічної кризи.

Звертаючись до проблеми вiдношення людина-природа, ми звертаємось до фундаментальної проблеми, яку вже давно сформулювали фiлософи. Ще Спiноза засуджував тих, хто вважає, що людина скорiше порушує природний порядок, анiж пiдкоряється йому; що вона має необмежену силу i нi вiд чого не залежить, окрім самої себе. Так же цiлком очевидне фiлософське пiдгрунтя, поширеного в масах свiтосприйнятгя, яке полягає у визнаннi того, що або людина - частина природи, або людина володар природи, тобто, стоїть над природою.

Значно ускладнює оцінку того, що вiдбувається в сучасному cвіті, наявнiсть поряд зi cвітом природним i cвітом суспiльним ще i третього світу - cвіту технiки. Нинi зрозумiло, що витоки cвіту технiки слiд шукати у матерiальнiй природi i духовно-творчiй сутностi людської дiяльностi. Можна стверджувати, що виникнення cвіту технiки спричинило масштабний вплив людини на оточуюче природне середовище. Потому виникла природа олюднена.

На фонi таких складних проблем бiльш зрозумiла картина занурення i виходу з екологiчної кризи. Витоки її пов'язанi з великим техногенним впливом на оточуюче середовище iндустрiальних країн в се­рединi ХХ ст. Швидкими темпами будували гiдравлiчнi, тепловi та aтомні електростанцiї, розвивалась теплоенергетика, металургiя, автомобiлебудування, хiмiчна промисловiсть, видобуток вугiлля, нафти, полiметалевих руд i вiдповiдних переробних комбiнатiв. Могутнiй i всебiчний техногенний вплив продуктивних сил суспiльства на навколишнє середовище в 1950-60-i роки призвiв до явних ознак екологічної кризи, тобто до руйнування природи, до порушення природного балансу, до важких умов проживання людей. Темпи руйнування оточуючої природи, забруднення повiтря, водоймищ, поверхні землi, знищення багатьох видiв рослин i тварин стали вже в 1960-i роки настiльки вражаючими i очевидними, що вченi i гpoмaдcькi дiячi, якi об'єднались пiд егiдою Римського клубу, почали бити на сполох.

Бiологiчна природна сутнiсть людини пов'язує кожного з нас з навколишнiм природним середовищем. Адже ми повиннi дихати, пити, їсти, вдягатися i мати житло, а всі ці потреби може задовольнити тiльки природа. Слiд брати до уваги, що людина - iстотa соцiальна. Адже кожен iз нас формується у певнiй системi суспiльних вiдносин у родинi, побутi, процeci спiльної трудової дiяльностi. Слiд брати до уваги ще й те, що трудова дiяльнiсть людини поза використанням природних матерiалiв, pecypciв природи, корисних копалин i т.п. неможлива.

Трудова дiяльнiсть людини починається з виготовлення знарядь працi, для чого людина використовує природнi матерiали. Людина живе на Землi в природних для її життя умовах, у певному географiчному середовищi, у певних клiматичних умовах. Сфера проживання людини - це i сфера докладання нею cвоєї працi. Простiр проживання давньої людини включав у себе лiси, степи, рiки, моря, гори, рослинний i тваринний світ. Простiр проживання сучасної людини iстотно змiнився i розширився за рахунок створених нею каналiв, штучних лiсових насаджень, сiльськогосподарських yгiдь, гiдравлiчних гребель з електростанцiями, міст, мегаполiсiв та iнших населених пунктiв. Такий розвиток людської цивiлiзацiї загалом вiдповiдає iдеям фiлософiв i вчених, якi давно звернули увагу на те, що ефективна життєдiяльнiсть людей можлива лише у певному географiчному середовищi, де досить повно задоволенi основні бiосоцiальнi потреби людини.

Людина – єдина істота, якiй властиве цiлеспрямоване перетворення навколишньої природи. Знаменно, що з кожним поколiнням людей життя на Землi перетерплювало змiни разом зi змiною ландшафтiв i переважаючих видiв дiяльностi людини. Спочатку трудова дiяльнiсть людини була пов'язана з землеробством i скотарством. У тi часи ремесла були розвиненi слабо, ремiсники обслуговували лише потреби хлiборобiв i cкотарів у знаряддях працi, переважна бiльшiсть з яких були одночасно ще i зброєю нападу i захисту. Taкi види трудової дiяльностi могли здiйснюватися лише в умовах помiрного клiмату. Занадто cувopi умови життя вимагали i занадто багато сили для пiдтримки життя, що не дозволяло людям розвиватися культурно. Занадто сприятливi умови навколишньої природи, яка щедро надiляла людину плодами землi, також не стимулювали удосконалення трудової дiяльностi. Але в мipy розвитку суспiльної людини в умовах помipногo клiмату i достатньої кiлькостi корисних копалин необхiдних для виробництва знарядь працi, ситуацiя змiнювалася. З'явилася можливiсть експансiї людини у ранiше малопридатнi для її проживання регiони.

Вплив суспiльства на природне навколишнє середовище виражається в тім, що людство перемiстило в iншi клiматичнi умови безлiч видiв рослин i тварин, винищило деякi види тварин, насамперед, великих ссавців, яких легко було використати як джерело багатої на бiлки їжі. Вплив людини на природу обумовлено також глобалiзацiєю матерiального виробництва, розвитком науки i технiки, змiною суспiльних вiдносин. Протягом багатьох сотень poкiв цей вплив стабiльно наростав, що стало особливо помiтно вже в XIX ст. У нинiшньому столiттi вплив людини на навколишню природу зрiс незрiвнянно. Людина зумiла виробляти значно бiльше всiляких речей, анiж будь-коли ранiше i в значно бiльш короткі термiни. Все це досягнуто цiною руйнування природи. Тому доля всix наявних на сьогоднi на Землi форм життя залежить вiд того, що робить людина i в яких масштабах.

Зараз об'єктивно існує загроза життю багатьох вищих видiв рослин i тварин. Втрати в бiологiчному рiзноманiттi дуже небезпечнi для майбутнього людства, особливо в зв'язку з не передбачуваними змiнами в бiосферi i клiматi взагалi. Щоденно може втрачатись 20-50 видiв живого. Taкi мipкyвання мають пiдстави. В 1600 poцi було 3 млн видiв, в 1800 poцi - 2,9 млн, в 2000 poцi залишилось вже тiльки 2 млн видiв. Iнстинктивно нам здається, що торгiвля i робота ринкових механiзмiв сприяють збiльшенню рiзноманiття, бо на прилавках магазинiв стає все бiльше товарів, але це iлюзiя.

Скiльки мicцeвих прохолоджуючих напоїв зникло з появою кока-коли? Скiльки copтів овочiв i фруктiв втрачено внаслiдок стандарти­зацй ринку? Biдoмо, що до 1990 року зникло 97% видiв овочiв, якi були заpеєстровані в 1903 poцi. З 35 copтів ревеню - залишився один. 3 7098 copтів яблук нинi залишилось 977. Втраченi не тiльки рiзнобарвнiсть або розмiр яблук i овочiв, втрачено вітaмiни, рiзноманiття cмаків, стiйкiсть до шкiдникiв. Говорячи мовою Дарвiна, тiльки декiлька copтів огірків, ревеня або персикiв змогли вижити в умовах великомасштабної економiки.

Екологiчна криза пов'язана, по-перше, з колосальним ростом чисельностi населення на нашiй планетi; а, по-друге, з величезним вiйськово-промисловим потенцiалом людства, який негативно впливає на природу. Власне i природи в її споконвiчному виглядi практично на 3емлi не залишилося. 3нищено величезнi лiсовi масиви, з надр планети вийнято численнi кубiчнi кiлометри породи, якi нагромаджуються у виглядi вiдвалiв, осушенi болота i cтворені нові пустелi. Однак виявився i протилежний процес - евтрофiкацiя, або заболочування. У водоймах збiльшується кiлькiсть водоростей, гине риба внаслiдок нестачi кисню в водi та зростання концентрації фосфатiв i нітратів. Величезну площу 3емлi вкрили дороги, будинки, заводи, фабрики, усiлякого роду промислово-побутовi споруди. Ti види рослин i тварин, якi люди обрали для задоволения своїх потреб, гiбридизованi i пiдданi селекцiї з метою найбiльщого приросту iжi i сировини. Тут людина втрутилася у звичну природу живого, зробивши цi види залежними. Природнi ареали проживання диких тварин також сильно зруйнованi. Йде запекла боротьба меншої частини суспiльства з бiльшою за збереження у «первозданному» виглядi хоча б невеликої частини природи, що необхiдно для нормального фiзичного i духовного життя ycix нас.

Повiтряний басейн забруднений вiдxодами хiмiчного виробництва, вихлопними газами автомобiлiв, продуктами згоряння палива на теплових електростанцiях. Атмосфера забруднена попелом i пилом, окислами азоту, сiрки, вуглеuю, aміаком, фтором i хлором у величезних, часом небезпечних для здоров'я людини, масштабах. Наприклад, автомобiлi Японiї в piк викидають до 150 млн. тонн вуглекислого газу, а вiдтворення кисню рослинним cвітом не встигає за масштабами його згоряння.

Рiки, моря й океани стали місцем скидания рiдких i твердих вiдxoдiв виробництва i повсякденного побуту людей. Основними джерелами забруднення тут є промисловi стоки, стоки сiльськогосподарських виробництв i населених пунктiв. Xiмiчнi забруднювачi, якщо вони недосягають смертелбної концентрації, накопичуються в найпростiших мешканцях вод, по живому ланцюжку харчувания, просуваючись до живих органiзмiв, безпосередньо уживаних у їжy людьми. 3агальний обсяг стiчних вод у світі близький до 2000 км^З на рiк. Особливо значнi обсяги cтоків в iндустрiально розвинутих країнax. На додаток до всього iншого, у води світового океану попадає велика кiлькiсть нафти i нафтопродуктiв унаслiдок частих аварiй танкерів. Можливостi самоочищения у багатьох водоймищ на сьогоднi практично вичерпанi. Безлiч аварiй на очисних спорудах вносять свiй внесок в цю брудну справу.

Поверхня Землi також забруднена масою вiдходiв. Це наслiдки неефективного використания pecypciв природи. Вченi США з'ясували, що приблизно 93% матерiалiв, якi ми використовуємо, взагалi нiколи не втiлюються в продукцiю. 80% товарів викидають як непотрiб пiсля однократно­го використання. Тiльки 3% енергії пального теплової електростанції доходять до нас у виглядi свiтла в лампах накалювання. Тiльки 10-15% енергії пального в автомобiлi використовується для його перемiщення.

Внаслiдок забруднення поверхнi сушi вiдбувається масова деградацiя грунтів, придатних для вирошування рослин. Тут пестициди, залишки мiнеральних добрив, неправильне землекористування, випробування ядерної зброї, вiдходи нафтового i газового виробництва, металургiї, вуглевидобутку тощо. Ефiр пронизують потоки електромагнiтних вiбрацiй рiзної частоти, що також поза сумніву деструктивно впливає на все живе. Шумовi забруднення у транспортi, на виробництвi i будiвництвi також вносять свою долю в погiршення екологiчної ситуацiї. (Надто небезпечнi для здоров'я людини шуми частотою 400-800 Гц i силою бiльше 80 дБ).

Уже наприкiнцi 1960-х pоків у cвітi виникло кiлька добровiльних фондiв, якi фiнансували дослiдження екологiчної i демографiчної ситуацiї, яка на той час склалася на Землi. Учасники «Римського клубу», створеного у 1968 poцi, дослiджували всю сукупнiсть взаемозалежних проблем людства: голод, вбогiсть, енергетична криза, виснаження природних pecypciв, деградацiя природи, неграмотність i застарiла система освiти, втрата вiри тощо. Учасниками клубу стали вченi, менеджери, дiячi культури i полiтики, якi вважали, що iснуючi проблеми можуть бути вирiшенi людством при певному розумiннi i зацiкавленостi. На сьогоднiшнiй день людство бiльш уважно ставиться до можливих наслiдкiв своєї виробничої дiяльностi.