7.3. Прямі іноземні інвестиції та економічний ефект від їх впровадження
Правила міжнародного інвестування виділяють наступне: право входу на ринок; справедливий та недискримінаційний режим; можливість зупинки контракту; врегулювання спорів.
Державна підтримка прямих інвестицій полягає у наступному: надання державних гарантій; страхування іноземних інвестицій; звільнення від подвійного оподаткування; адміністративна та дипломатична підтримка.
На рис. 7.2 представлено класифікації видів та форм інвестицій.
Рис. 7.2. Класифікація інвестицій
Прямі іноземні інвестиції (foreign direct investment) – вкладання компаніями власного капіталу за кордон.
За обсягами ПІІ, що вкладаються, компанії в інших країнах поділяються на наступні:
філія (повністю належить прямому інвестору);
дочірня компанія (прямий інвестор-нерезидент володіє більше 50 % капіталу);
асоційована компанія (прямий інвестор-нерезидент володіє менше 50 % капіталу).
Прямі іноземні інвестиції мають три основні компоненти:
акційний капітал — купівля інвестором акцій підприємства в іншій країні;
реінвестовані доходи — пряма частка доходів інвестора (пропорційно до прямої акційної участі), що не розподілені як дивіденди філіями, чи доходи, що не переказані до материнської фірми;
внутрішньофірмові позики, або внутрішньофірмові боргові трансакції — це коротко- чи довгострокові позики, що надаються один одному прямими інвесторами (материнськими компаніями та їхніми філіями).
Реінвестування прибутку – частка іноземного інвестора в прибутках компанії, яка не розподілена як дивіденди і не переказана інвесторові, а використана для подальшого збільшення активів компанії.
Розрізняють і неакційні форми інвестування. Так, інвестори можуть отримувати частку в управлінні іншим суб'єктом підприємницької діяльності не тільки шляхом придбання певної акційної частки. З цією метою використовуються такі заходи, як: субпідрядництво, управлінські контракти, франчайзинг, ліцензування тощо.