2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
Характерною особливістю протея є його здатність до ”повзучого” росту при посіві культури по Шукевичу (у конденсаційну рідину скошеного МПА). Ріст бактерії спостерігається у вигляді вуалеподібного нальоту, тобто вверх по всій поверхні середовища. Така особливість росту характерна для Н-форми протею. Рухливість бактерій дає можливість бактеріологу одночасно накопичити бактерію і отримати чисту культуру протея.
2.4. Облік біохімічної активності Proteus mirabilis у середовищах Хісса.
Студент вивчає демонстрацію і з‘ясовує, що Proteus mirabilis ферментує тільки глюкозу (пробірка №1) з утворенням кислоти та газу та не ферментує лактозу (пробірка №2), мальтозу (пробірка №3), маніт (пробірка №4) та сахарозу (пробірка №5), тому що колір вихідного середовища не змінюється, відсутнє газоутворення.
Результати біохімічної активності культури важливі для ідентифікації збудника, але для його остаточної ідентифікації необхідно вивчити антигенну структуру збудника.
2.5. Кількісний5 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
Кількісний облік умовно-патогенних мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі визначають для того, щоб підтвердити чи спростувати роль УПМ у розвитку гострої кишкової інфекції.
При бактеріологічному дослідженні матеріалу бактеріолог використовує кількісний метод секторних посівів, який дозволяє визначити кількість бактерій у 1г досліджуваного матеріалу – КУО/г.
Бактеріолог готує розведення фекалій 1:10. Поверхню поживного середовища ділить на 4 сектори: А, I, II, III. Платиновою петлею (0,1мл досліджуваного матеріалу) сіє матеріал у сектор А, роблячи 40 штрихів. Після цього петлю стерилізує у полум‘ї спиртівки та робить 4 штрихових посіви з сектора А у сектор I та аналогічно – з сектора I у сектор II, а з сектора II – у сектор III (кожний раз стерилізуючи петлю). Посів інкубує у термостаті при t=37ºС 18-24 години, після чого підраховує кількість колоній, що виросли, та визначає (згідно таблиці 1) кількість бактерій у 1г досліджуваного матеріалу.
Таблиця 1. Визначення кількості бактерій методом секторних посівів
(За Голдом)
Кількість бактерій у 1мл досліджуваного матеріалу |
Кількість колоній у секторі |
|||
А |
I |
II |
III |
|
Менше 1000 |
1-6 |
— |
— |
— |
3000 (3×103) |
8-20 |
— |
— |
— |
5000 (5×103) |
20-30 |
— |
— |
— |
10 000 (104) |
30-60 |
— |
— |
— |
50000 (5×104) |
70-80 |
— |
— |
— |
100000 (105) |
100-150 |
5-10 |
— |
— |
500000 (5×105) |
Неможна порахувати |
20-30 |
— |
— |
1 000000 (106) |
Неможна порахувати |
40-60 |
— |
— |
5 000000 (5×106) |
Неможна порахувати |
100-140 |
10-20 |
— |
10 000000 (107) |
Неможна порахувати |
Неможна порахувати |
30-40 |
— |
100 000000 (108) |
Неможна порахувати |
Неможна порахувати |
60-80 |
Поодинокі колонії (до 12) |
Вивчаючи демонстрацію, студень звертає увагу на методику метода секторного посіву досліджуваного матеріалу. Студент також підраховує кількість колоній у тих секторах, де це можливо і визначає кількість бактерій у одиниці об‘єму досліджуваного матеріалу.
Результати демонстрації свідчать про те, що у матеріалі від пацієнта бактерії виросли у всіх секторах. У секторі III виросла дуже велика кількість колоній, тому кількість бактерій становить > 108 КУО/г досліджуваного матеріалу.
У матеріалі від здоровою людини бактерії виросли тільки у секторі А і кількість бактерій становила 7, що відповідно даним таблиці відповідає 5×104 КУО/г досліджуваного матеріалу, тобто кількість умовно-патогенних мікроорганізмів у мікробіоценозі знаходиться у межах норми.
Аналізуючи отримані результати можна передбачити, що вид умовно-патогенної бактерії, який виділений від пацієнта, є збудником гострої кишкової інфекції.