Вкладені функції

Функції можуть використовуватись як аргументи в інших функціях. Якщо функція використовується в якості аргументу або є вкладеною, то вона повинна повертати аргументу значення того ж типу. У формулах можна використовувати до семи рівнів вкладеності. Для того, щоб використати одну функцію в якості аргументу іншої функції можна скористатись рядком формул. Якщо формула будується за допомогою майстра функцій, то в лівій частині рядка формул там, де зазвичай розміщено поле імені, розміщується список, використовуючи який можна в якості аргументу використати стандартну функцію. Для цього потрібно вибрати необхідну функцію зі списку. При цьому на екрані відобразиться вікно майстра функцій для вкладеної функції. В цьому вікні вказуються аргументи вкладеної функції. Якщо вкладена функція є останнім аргументом основної функції, то після вводу її аргументів можна натиснути ОК і створення формули завершиться. Для продовження вводу а

16

ргументів в основну функцію потрібно вказати її ім’я в рядку формул.

Зв’язування робочих книг та діапазонів комірок

Зв’язування робочих книг дозволяє створити ефективну систему, яка дозволяє сумісно використовувати дані та формули. При зміні вмісту комірки зміни будуть відображені у всіх зв’язаних з нею комірках.

Існує два способи зв’язування :

1. копіювання та вставка за допомогою команди “Специальная вставка” з меню “Правка”

2. використання формул, які використовують комірки з іншого робочого листа або робочої книги

Другий спосіб зв’язування фактично вже був розглянутий.

Д

17

ля зв’язування комірок за допомогою команди Правка - Специальная вставка потрібно виділити діапазон комірок і скопіювати його в буфер. Після чого перейти в робочу книгу або в робочий лист, куди буде відбуватись вставка, виділити такий же за розміром діапазон і вибрати Правка - Специальная вставка - натиснути кнопку “Вставить связь”.

Панель інструментів ”Зависимости”

При роботі з електронними таблицями, а саме при використанні формул і діаграм, деякі дані можуть бути зв’язані одні з одними. Якщо в деякій комірці Excel була введена формула (наприклад, С1=А1*2), тор комірки А1 і С1 є зв’язаними, а точніше, С1 є залежною від А1 і А1 є впливаючою на С1. При зміні вмістимого впливаючої комірки, відбувається автоматичний перерахунок вмістимого залежної комірки. При автозаповненні формули з використанням відносної адресації відбувається зміна впливаючих комірок відповідно до автозаповнення, а при автозаповненні формули, яка містить абсолютну адресу, абсолютна адреса залишається фіксованою не залежно від автозаповнення, тобто при використанні абсолютної адреси комірка з такою адресою є впливаючою на всі комірки, в які виконалось автозаповнення, а комірки, які в свою чергу, використовують комірку з абсолютною адресою в своїй формулі є залежними від неї. Тобто, якщо в такій комірці змінити початкове введене дане, то відбудеться перерахунок всіх залежних комірок.

Для наглядного відображення залежних і впливаючих комірок (що особливо важливим є при використанні складних формул) зручно скористатись панеллю інструментів "Зависимости" (Вид - Панели Инструментов - Зависимости). Для відображення залежних комірок для активної слід натиснути кнопку "Зависимые ячейки" на панелі інструментів. При цьому на робочому листі відобразиться стрілочка від впливаючої до залежної комірки. Для відображення впливаючих комірок на дану комірку слід натиснути кнопку "влияющие ячейки". При цьому виконається аналогічна дія.

Панель інструментів ”Зависимости” зручно використовувати у випадку, коли виникає помилка у простих формулах або у формулах з використанням стандартних функцій. В цьому випадку за допомогою панелі інструментів ”Зависимости” зручно відобразити всі комірки, залежні від даної комірки і тоді простіше буде виявити, в чому полягає помилка.