Контрольні питання

Розкрийте сутність виробничого процесу.
Охарактеризуйте структуру виробничого процесу.
Дайте оцінку тривалості виробничого циклу, сутність, ціль розрахунку.
Визначте основні фактори, які впливають на тривалість виробничого циклу. У чому полягає економічне значення скорочення тривалості виробничого циклу?
Проаналізуйте способи визначення тривалості виробничого циклу простого процесу.
Як визначити тривалість циклу складного процесу? Нарисуйте цикловий графік складальних робіт для виробу.
Охарактеризуйте виробничу структуру підприємства.
Дайте оцінку факторів, від яких залежить виробнича структура підприємства.
Проаналізуйте, як впливає склад основних цехів на вид підприємства.
Визначте, для яких цілей створюються допоміжні та обслуговуючі цехи та їх склад.
Визначте умови організації цехів і внутрішньоцехових виробничих підрозділів (дільниць) за технологічною та предметною спеціалізацією. Проаналізуйте переваги і недоліки цих форм спеціалізації виробничих структурних підрозділів.

Завдання з розв’язанням

Розрахувати тривалість операційного циклу для послідовного, послідовно-паралельного та паралельного видів руху предметів праці за такими вихідними даними: норми часу по операціям складають: t₁= 2 хв., t₁= 1 хв., t₁= 3 хв.; величина партії деталей складає n = 3 шт.; транспортна партія p = 1 шт.

Розв'язання:

1. Послідовний рух

2. Послідовно-паралельний рух

3. Паралельний рух

Завдання для самостійного вирішення

Побудуйте графіки і визначить тривалість виробничого циклу для усіх способів поєднання операцій за наступних умов: t₁= 5 хв., t₂=10 хв., _к3=3 хв., t₄=8 хв.; розмір партії деталей n, яка обробляється, складає 6 шт., розмір транспортної партії P = 2 шт.

Відповідь: Т_посл = 156 хв.; Т_п-п = 112 хв.; Т_пар = 92 хв.

Глава 16 методи організації виробництва

16.1. Організація виробництва непоточними методами

16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній

16.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній

16.4. Організація автоматизованого виробництва

16.5. Система виробництва «канбан»

Ключові поняття і терміни: метод організації виробництва; потокове виробництво; потокова лінія; такт лінії; однопредметна лінія; багатопредметна лінія; безперервно-потокова лінія; перервно-потокова лінія; групова лінія; змінно-потокова лінія; автоматична лінія; роторна лінія; гнучка виробнича система; система «канбан»

Студент повинен вміти: обирати тип лінії; розраховувати такт поточної лінії; визначати кількість робочих місць; проводити попередню синхронізацію операцій між собою та тактом поточної лінії; розраховувати технологічний, транспортний, резервний, оборотний запаси; обирати транспортні засоби; здійснювати розрахунок параметрів конвеєра; проводити розмітку розподільного конвеєра; розробляти план-графік роботи багатопредметної лінії

16.1. Організація виробництва непоточними методами

Метод організації виробництва – це спосіб поєднання організації виробничого процесу у часі та у просторі. Індивідуальне виробництво пов'язано з невеликими обсягами випуску різноманітної продукції і, зазвичай, орієнтовано на процес. Воно застосовується в одиничному та дрібносерійному виробництві.

Найважливішим структурним елементом в організації виробництва є дільниця. Для індивідуального виробництва можуть створюватися дільниці з технологічною, предметною та змішаною формами спеціалізації. Перевагою застосування технологічної спеціалізації на дільницях є гнучкість у завантаженні обладнання та робочої сили. Зупинка одиниці обладнання не викликає припинення випуску виробів.

Найбільш ефективним вважається використання предметної спеціалізації. За дільницею закріплюється група однотипних виробів з однаковими чи схожими технологічними процесами. Якщо на такій дільниці виріб проходить повний цикл обробки, то вона має назву «предметно-замкнута дільниця» (ПЗД). Інколи процес виготовлення деталей неможливо здійснити на одній дільниці, тоді передбачається їх доробка на інших дільницях.

Предметно замкнуті дільниці можуть створюватися для обробки деталей з однаковими чи однорідними технологічними процесами або маршрутами руху (обробка деталей однієї конструкції, але різних за розміром); схожих по конфігурації та за технологічними процесами (тіла обертання, плоскі деталі тощо); схожих за габаритами та технологічними операціями (крупні, дрібні деталі тощо); вироблених з матеріалу чи заготовок певного виду (кераміка, гума, поковка, штампування, литво тощо).

Предметно-замкнуті дільниці можуть створюватися і для складальних одиниць. Класифікація у цьому разі здійснюється за наступними ознаками: повторюваність їх випуску, габарити, конструктивна та технологічна однорідність та інше.

Організація виробництва, у першу чергу, потребує встановлення номенклатури та кількості продукції, що буде виготовлятися, для того, щоб розрахувати кількість необхідного обладнання. Для індивідуального виробництва це зробити досить важко, тому кількість обладнання розраховують, застосовуючи наближені методи.

Число верстатів за j-ою групою обладнання розраховують відповідно номенклатурному переліку деталей, закріплених за дільницею:

, (16.1)

де – сумарна штучна норма часу виконання сукупності операцій з обробки і-ї деталі на j-й групі обладнання; – річна програма випуску і-ї деталі; – річний ефективний фонд часу одного верстата j-й групи; –коефіцієнт, що враховує витрати підготовчо-заключного часу; – середній запланований коефіцієнт виконання норм по j-му етапу робіт.