9.2. Джерела інвестицій

Процес інвестування підприємств може здійснюватися від різних джерел, які не виключають одне одного і можуть використовуватися паралельно. Для отримання максимального ефекту необхідне раціональне об’єднання різних форм інвестицій, але при цьому треба враховувати зменшення мотивації учасників інвестиційного процесу у разі збільшення їх кількості. Форми та джерела фінансування, які використовують нині в Україні, наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Форми та джерела фінансування інвестицій

Форма фінансування	Джерела фінансування
Власні фінансові ресурси	Прибуток Амортизаційні відрахування Кошти, які виплачують страхові компанії Акціонерні внески Внески засновників
Позикові кошти	Банківські кредити Державні кредити Облігаційні позики Кредити фондів та компаній
Інвестиційне асигнування	Державний бюджет Місцеві бюджети Позабюджетні фонди
Лізингове фінансування	Фінансовий лізинг Оперативний лізинг Зворотний лізинг
Міжнародні інвестиції	Кредити Всесвітнього банку Кредити Європейського банку реконструкції та розвитку Кошти міжнародних фондів, агентств та великих страхових компаній Капітал іноземних юридичних та фізичних осіб

Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, які приймають рішення про вкладання власних, позикових і залучених коштів в об’єкти інвестування. Суб’єктами можуть бути фізичні та юридичні особи України, іноземних країн.

Потенційні інвестори показані на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Потенційні інвестори

Реальні інвестиції можуть бути використані для оновлення або простого відтворення активної частини виробничих фондів підприємства, що включає заміну або доповнення існуючого парку обладнання новими видами; підтримки діючого виробництва для забезпечення безперервного виробничого процесу; реконструкції виробництва з метою підвищення його техніко-економічного рівня; розширення виробництва; технічного переобладнання виробництва з метою збільшення виробничих потужностей, підвищення якості продукції та ін.; перепрофілювання підприємства, що передбачає перехід на випуск нових видів продукції; лізингу обладнання за рахунок власного капіталу (покриття авансового розрахунку може бути здійснено за рахунок кредиту); створення спільного підприємства на основі стратегічного партнерства для розвитку виробництва (у цьому випадку, як правило очікуються інвестиції у вигляді обладнання для модернізації або створення нового виробництва та фінансових кредитів для початку виробництва конкурентоспроможної продукції); організації емісії акцій відкритого акціонерного товариства та залучення цих кредитів до реалізації проекту розвитку підприємства; розміщення частини вільного власного капіталу у високоліквідних, високоприбуткових паперах (наприклад, облігації внутрішнього займу уряду) та використання прибутку для інвестування розвитку виробництва; використання вексельних схем інвестування; інвестування нематеріальних активів: патентів, ноу-хау, договорів пільгової оренди; використання власного капіталу для розвитку підприємства або бізнесу; санації підприємства та реструктуризації боргів; нового будівництва.